Материал: Лабораторна_2
6
6.Перевести перемикач SAVE в положення 0.
7.Перевести перемикач RES в положення 0.
8. Натиснути лівою клавішею мишки по піктограмі |
на панелі інструментів. З’явиться меню |
представлене на рис. 6. |
|
Рис. 6. Меню Simulation Trigger Setup (задання умови закінчення моделювання)
У ньому потрібно вести дані представлені на рис. 6 та натиснути кнопку OK.
10. Перевести спочатку перемикач SAVE, а потім RES в положення 1. Після цього починається моделювання роботи схеми, яке триває 12 тактів сигналу NCLK1. Після 12 такту моделювання автоматично зупиняється, а в регістрах REG 5–REG 6 (рис. 5) буде записана сформована кодова
комбінація у двійковому коді. З допомогою індикаторів сформованої КК F12 F1 порівняти одержані контрольні розряди з обчисленими при домашній підготовці. Одночасно відбувається декодування
сформованої КК. З допомогою індикаторів прийнятої КК FD12 FD1 порівняти одержану і передану КК.
11.Порівняти одержані синдроми S4 S0, тобто залишок від ділення комбінації F(х) на P(x) з розрахованими при домашній підготовці. Відсутність залишку свідчить про безпомилкову передачу КК F(х) циклічного коду на що вказує нульовий стан прапорця наявності помилки Error_Flag.
12.Одночасно можна спостерігати часові діаграми роботи схеми (рис. 7), які виводяться у вікні Timing Window, що розташоване у нижній частині редактора схем. У разі якщо вікно Timing Window відсутнє, його можна вивести вибравши пункт меню Window/Timing Window.
Рис. 7. Часова діаграма роботи схеми
13. Повторити пункти 1-12 з внесенням відповідних спотворень у КК (див. пункт 5 ЗАВДАННЯ). Для того, щоб спотворити певний розряд необхідно на кроці 5 перевести відповідні перемикачі внесення
спотворення (F 12 F 1) у одиничний стан.
7
Рис. 5. Схема моделювання роботи кодера-декодера ЦК
8
3.ЗАВДАННЯ
1.Вивчити теорію побудови ЦК, принципи синтезу кодерів і декодерів.
2.3 Визначити основні параметри ЦК з d = 4 (пk, п, N, N , N3, R, В) якщо кількість інформаційних
розрядів дорівнює двом останнім цифрам номера залікової книжки (НЗК).
3.3 Побудувати утворюючу матрицю ЦК з утворюючим поліномом Р(х) = x4 + х3 + 1 і на її основі
закодувати КК G(х), що відповідає двійковому представленню двох останніх цифр НЗК.
4.3 Розробити структурні схеми кодера і декодера для ni = 7 і кодової віддалі d = 4 (на базі твірного
поліному з d = 3: Р(х) = x4 + х3 + 1).
5.3 Провести кодування і декодування двійкової кодової комбінації, що дорівнює двом останнім
цифрам НЗК. Декодувати цю КК при відсутності та наявності 1-, 2-, 3- і 4-кратних помилок.
6.Дослідити в лабораторії схему кодуючого пристрою, виконати операцію кодування і порівняти її з результатом, одержаним в п. 5.
7.Дослідити схему декодера і провести операцію декодування.
8.Здійснити декодування спотворених КК і порівняти результати з даними п. 5.
4. ЗМІСТ ЗВІТУ
1.Мета роботи.
2.Результати виконання пунктів 2-5 при домашній підготовці.
3.Результати досліджень в програмному середовищі.
4.Схеми кодерів і декодерів.
5.Висновки по роботі.
5.КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1.Чому ЦК належать до блочних, систематичних рівномірних кодів.
2.Методика визначення кількості контрольних розрядів.
3.Правила вибору утворюючого полінома.
4.Алгоритми утворення нероздільного і роздільного ЦК.
5.Методика побудови утворюючої матриці, одержання із неї кодових комбінацій ЦК.
6.Принцип побудови помножувачів і подільників двійкових поліномів.
7.Алгоритм декодування ЦК і визначення синдромів помилок.
8.Схемотехнічне забезпечення операцій кодування і декодування ЦК.
6.СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Кодирование информации. Двоичные коды. Справочник под ред. Н. Т. Березюка. – Харьков: Вища
шк., 1978.
2.Темников Ф. Е. и др. Теоретические основы информационной техники / Уч. пос. для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергия, 1979.
3.Тутевич В. Н. Телемеханика. – М.: Вища шк., 1985.
Фрагменти таблиці утворюючих поліномів
Код |
Поліном Р(x) |
Код |
Поліном Р(х) |
11 |
x + 1 |
100001 |
х5 + 1 |
101 |
х2 + 1 |
100011 |
x5 + х + 1 |
111 |
х2 + х + 1 |
100101 |
x5 + х2 + 1 |
1001 |
х3 + 1 |
100111 |
х5 + х2 + х + 1 |
1011 |
х3 + х + 1 |
101001 |
x5 + x3 + 1 |
1101 |
x3 + x2 + 1 |
101011 |
x5 + x3 + x + 1 |
1111 |
x3 + x2 + х + 1 |
101101 |
x5 + х3 + х2 + 1 |
10001 |
x4 + 1 |
101111 |
x5 + х3 + х2 + х + 1 |
10011 |
x4 + x+ 1 |
110001 |
x5 + x4 + 1 |
11001 |
x4+ x3 + 1 |
110101 |
x5 + x4 +x2 + 1 |
11011 |
x4+ x3 + х + 1 |
110111 |
х5 + х4 + х2 + х + 1 |
3 Ці пункти завдання виконуються при домашній підготовці до лабораторної роботи і наводяться у звіті.