вимогу про покриття недостачі. Валентина це зробити відмовилась. Ще через два дні Дмитро подзвонив Валентині і заявив, що якщо не буде внесена сума недостачі в розмірі 3000 грн., то буде спалена її хата, а малолітня дочка вбита.
На другий день Дмитро підпалив Валентині сарай. Дайте юридичний аналіз ситуації.
Відповідь
Між Валентиною і Дмитром виникли трудові відносини. Це пояснюється
тим, що відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийняття на роботу не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Було порушено право Валентини на відпочинок, бо законодавство не допускає можливості роботи без вихідних протягом місяця. До того ж відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата повинна виплачуватися не рідше як два рази на місяць.
З боку Дмитра мало місце скоєння злочину передбаченого ст. 173 (грубе
порушення угоди про |
працю шляхом обману). Об’єктом цього злочину є |
право на працю. Потерпілою |
від цього злочину є Валентина. З об’єктивної |
сторони злочин виявляється у грубому порушенні угоди про працю шляхом обману. Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб’єктом злочину є власник магазину Дмитро.
Крім того дії Дмитра підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 189. Основним об’єктом цього злочину є право власності. Об’єктивна сторона полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна. Її обов’язковою ознакою є спосіб вимагання – погроза заподіяння шкоди потерпілому. Із суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом, корисливими мотивом і метою.
Суб’єктом злочину є будь-яка особа, що досягла до вчинення вимагання 14
років.
У зв’язку з тим, що Валентина не погодилася виконати вимогу і Дмитро внаслідок цього реалізував свою погрозу , його дії мають бути кваліфіковані також за ч. 2 ст. 194( умисне знищення майна, вчиненого шляхом підпалу).
Безпосереднім об’єктом цього злочину є відносини власності з належності матеріальних благ. Предметом злочину є майно, об’єктивна сторона цього
злочину полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах ( при умові, що вартість знищеного об’єкта є такою).
Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 14-ти річного віку.
ТЕМА 10. СИСТЕМА СІМЕЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ
Завдання 22
Подружжя Марченко Валентина і Семен протягом декількох останніх років спільного сімейного життя почали зловживати міцними спиртними напоями, і, унаслідок стали хронічними алкоголіками. Їх 9-річна дочка Мирослава щоразу під час чергового запою батьків тікала до своєї бабусі по материнській лінії Надії Петрівни. Протверезившись, Валентина Марченко забирала дитину додому. Валентина Петрівна вважала, що виною всьому чоловік її дочки: це він привчив Валентину пити горілку разом з ним «за компанію». Тому Надія Петрівна заявила до органу опіки та піклування тільки стосовно Семена, мовляв, він споює дружину, не займається вихованням дочки і попросила сприяння у позбавленні його батьківських прав. Суд вирішив позбавити батьківських прав обох батьків. Опікуном Мирослави була призначена її бабуся − Надія Петрівна. Пенсіонерка, якій виповнилося 60 років,
могла розраховувати лише на свої 900 грн. пенсії. Крім того, що на ці кошти треба було жити разом з онукою, доводилося сплачувати за квартиру дітей-
алкоголіків, щоб не втратити її задля Мирослави. Існувати при таких витратах було нереально, тому Надія Петрівна звернулась до бабусі і дідуся Мирослави по лінії батька − Хоменкам.
Оскільки Хоменки дали на утримання онучки лише один раз 300 грн., а
потім відмовились давати гроші, пославшись на свої фінансові труднощі, Надія Петрівна подала позов до суду про присудження аліментів. Хоменки з позовними вимогами не погодились. У судовому засіданні з’ясувалося, що сукупний дохід Хоменків становить 7 тис. 300 грн. на місяць. Заробітна плата дідуся становить 6 тис. грн., а пенсія бабусі − 1 тис. 300 грн. Батьки ж
Мирослави − постійної роботи не мають, а випадкові заробітки негайно пропивають.
Чи мала право Надія Петрівна як опікун Мирослави, від свого імені подати позов про стягнення аліментів з діда та баби по батьківській лінії на користь онучки? Чи зобов’язані дідусь і бабуся Хоменки, які не є її опікунами,
утримувати онучку? Чи зобов’язані опікуни забезпечувати підопічних матеріально?
Чи повинні сплачувати аліменти батьки, яких позбавлено батьківських прав? Чим повинен керуватися суд при ухваленні рішення за позовом Надії Петрівни?
Відповідь.
Так як опікун вона має право подати заяву до суду. Згідно зі ст. 249 СК
Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання
дитиною повної загальної середньої освіти, тому матеріально він не повинен
забезпечувати.
Відповідно до ст. 265 СК Баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання,
за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
Батьки, яких позбавлені батьківських прав, повинні матеріально забезпечувати дітей.
Суд повинен розглянути можливість стягнення утримання з батьків, а
також при неможливості – з усіх дідів та баб (береться до уваги матеріальне становище, наявність інших утриманців).
Завдання 23
Дізнавшись про намір батьків дати дитині ім’я «Королева Вікторія»,
бабуся була категорично проти цього. Тому вона самостійно звернулася до органів реєстрації актів цивільного стану і зареєструвала дитину як
«Анастасія». Тоді батьки дівчинки подали до органу РАЦС спільну заяву, в якій просили змінити ім'я дочки.
Чи має право орган РАЦС прийняти таку заяву і задовольнити вимоги батьків? Чи правомірно вчинила бабуся? Чи міг орган РАЦС у даному випадку зареєструвати дитину за заявою бабусі? Чи може орган РАЦС зареєструвати дитину за іменем «Королева Вікторія» та яким актом регулюються питання підбору імені дитини?
Відповідь.
Бабуся вчинила неправомірно. Ст. 151 Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Ст 146 СК проголошує: Ім'я дитини визначається за згодою батьків. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько. Орган РАЦС повинен зареєструвати дитину.
Завдання 24
Святослав проживав із Тамарою 21 рік без реєстрації шлюбу. Останні 12
років Тамара була паралізована і тому Святослав доглядав її і утримував. У
грудні 2008 року Тамара померла, заповіту не залишила. Єдиний спадкоємець за законом, її сестра Богдана, поставила вимогу перед Святославом звільнити жиле приміщення, оскільки незабаром вона отримає свідоцтво про право власності на це приміщення як єдиний спадкоємець померлої. Дайте пораду Святославу, як йому стати спадкоємцем.
Відповідь
Відповідно до ст.1264 ЦК Святослав, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, має право спадкування у четверту чергу. Богдана є спадкоємцем другої черги. Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Тобто у цьому випадку у Святослава права на спадкування не виникає.
Однак, відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік,
тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Тому, щоб отримати право на спадкування 50% спадщини, Святославу необхідно через суд встановити факт перебування у фактичних шлюбних відносинах та підтвердити факт перебування Тамари на його утриманні.
Завдання 25
Польський громадянин Анжей Паломські у відділі реєстрації актів цивільного стану м. Познань зареєстрував шлюб із українською громадянкою Надією Крищенко, матір’ю його позашлюбної дитини.
Ще до реєстрації шлюбу при оформленні свідоцтва про народження дитини Н. Крищенко вписала батьком дитини свого знайомого (за його згодою).
До яких дій мають вдатись батьки, щоб оформити вірогідне свідоцтво про народження своєї дитини? Яке право підлягає застосуванню щодо вирішення цієї правової ситуації та який орган є компетентним?
Як необхідно співвідносити положення Договору між Україною та Польщею про правову допомогу із положенням cт. 289 Сімейного кодексу України?Що означає «форма визнання дитини» та які особливості визнання дитини батьком мають місце в цій ситуації?
Відповідь
Ст. 65 Закону України «Про міжнародне приватне право»: встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження, тобто за законодавством України.
Відповідно до Договорур між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах,
ратифікованого 04.02.94 встановлення і оспорювання походження дитини від