Завдання. Розрахувати теоретичний цикл двигуна внутрішнього згорання та визначити його основні вихідні параметри (ефективну потужність і економічність) якщо:
р1= 0,09 МПа – початковий тиск робочого тіла;
t1= 27 оС – початкова температура робочого тіла;
ε = 14 – ступінь стиску робочого тіла в двигуні;
λ = 1,6 – ступінь підвищення тиску робочого тіла в процесі підводу теплоти;
ρ = 1,8 – ступінь попереднього розширення робочого тіла;
D = 105 мм – діаметр циліндра;
S = 120 мм – хід поршня;
z = 4 – число циліндрів у двигуні;
n = 2000 об/хв. – частота обертання валу двигуна;
τ = 4 – тактність двигуна;
П = 39 % – втрати теоретичної роботи циклу;
ξ = 0,85 – коефіцієнт повноти згорання палива в двигуні;
термодинамічні характеристики робочого тіла:
cPm = 1,015 кДж/кг∙К; cVm = 0,725 кДж/кг∙К; k = 1,4; R = 287 Дж/кг∙К;
Нu = 43,0 МДж/кг – нижча теплота згоряння палива.
В процесі розрахунків:
1. Визначити:
а) параметри робочого тіла в характерних (вузлових) точках циклу;
б) роботу і теплоту в процесах, що складають цикл;
в) роботу і термічний ККД циклу.
2. Побудувати (на міліметрівці в масштабі) діаграму циклу в р–υ і Т–s координатах та через вимірювання його площі на діаграмі р–υ визначити теоретичну роботу циклу;
3. В залежності від конструктивних характеристик циліндро-поршневої групи, частоти обертання колінчастого валу, втрат енергії газів в двигуні, повноти згоряння палива в циліндрах двигуна, визначити ефективну потужність і питому витрату палива (економічність) в двигуні, що працює за розрахованим циклом (варіант видається викладачем див. додаток 2.1).
4. Привести коротку довідку про двигун–прототип (назву, тип, місце установки, основні дані, конструктивні особливості )та зробити порівняльну характеристику з розрахунковим двигуном (табл. 2.2, 2.3, 2.4).
1.1. Параметри робочого тіла в точці 1 (на початку процесу стиснення):
р1=0,09 МПа, (кг/см2 ) – задано за умовою;
Т1=300 К, (оС ) – задано за умовою;
υ1
=
;
υ1
=
.
1.2. Параметри робочого тіла в точці 2 (в кінці процесу стиснення):
р2 = р1 εk, МПа; р2 = 0,09∙106 ·141,4 =3,6 МПа;
Т2 = Т1 εk–1 ,К; Т2 = 300 ∙ 141,4–1=862,129 К;
υ2
=
; υ2
=
або
υ2
=
; υ2
=
1.3. Параметри робочого тіла в точці 3/ для дизельного двигуна (в точці 3 для карбюраторного двигуна, тобто в кінці процесу підводу теплоти):
р3/ = р2 λ, МПа; р3/ = 3,6∙106·1,6=5,7 МПа;
Т3/ = Т2 λ, К; Т3/ = 862,129∙1,6=1379,406 К;
υ3/
= υ2
,
; υ3/
= 0,06
.
1.4. Параметри робочого тіла в точці 3 для дизельного двигуна (в кінці процесу підведення теплоти):
=
,
МПа;
=
5,7 ∙106
МПа;
Т3 = Т3/∙ ρ, К; Т3 = 1379,406 ∙1,8 = 2482,930 К;
υ3
= υ3/ ρ,
; υ3
= 0,06 ∙1,8 = 0,108
.
1.5. Параметри робочого тіла в точці 4 (в процесі розширення).
р4
= р3
,
МПа;
Т4
= Т3
,
К; Т4
= 2482,930 ∙
υ4
= υ1
,
; υ4
= 0,956
.
2.1. Робота:
а) в процесі адіабатного стиснення робочого тіла:
б) в процесі ізохорного підводу теплоти:
;
в) в процесі ізобарного підводу теплоти:
г) в процесі адіабатного розширення:
д) в процесі ізохорного відводу теплоти:
;
2.2. Кількість теплоти:
а) в процесі адіабатного стиснення:
;
б) в процесі ізохорного підводу теплоти:
;
де q1 І– для дизельного двигуна,
1379.406-862.129)=
375.025
в) в процесі ізобарного підводу теплоти:
;
де q1
–
для дизельного двигуна.
;
г) в процесі адіабатного розширення:
;
д) в процесі ізохорного відводу теплоти:
;
.
3.1. Робота циклу:
,
де n – кількість процесів, які складають цикл.
.
3.2. Кількість теплоти, яка корисно використана в циклі.
;
Перевірка: ℓо
= qо,
; 950.193
≠960.133
Похибка розрахунку:
Термічний
ККД циклу: ηt=1–
,
де для дизельного двигуна q1 = q1/ + q1// , ;
ηt
= 1 –
q1=
+
=1495.101
.
Перевірка: ηt
= 1−
;
Робота циклу
ℓо=q1·ηt=1495.101·
=960.133
.
Як і повинно бути ℓо = qо,
4.1. Додаткові точки для побудови адіабати процесу стиску:
рдод
= р1
МПа; рдод
= 0.09∙106
МПа;
Таблиця 2.2 Значення додаткових точок
υдод , м3/кг |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
рдод , МПа |
2.122 |
0,804 |
0,455 |
0,304 |
0,223 |
0,172 |
4.2. Додаткові точки для побудови адіабати процесу розширення
рдод
= р3
МПа; рдод
= 5.7∙106*
МПа.
Таблиця 2.3 Значення додаткових точок.
υдод , м3/кг |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
рдод , МПа |
6,348 |
2,405 |
1,363 |
0,911 |
0,666 |
0,516 |
4.3. Побудова діаграми циклу в р–υ координатах (рисунок 2.8).
Масштаби:
μυ
=
;
μP
=
;
μF
=
.
ℓограф = F ∙ μF , кДж/кг;
ℓ0граф
=
,
кДж/кг.
Діаграма будується на міліметровому папері формату А4.
4.5. Похибка побудови діаграми:
Δ
=
% =
=1,1 <
5%.
4.6. Для побудови діаграми циклу в координатах Т–s визначаємо:
а) зміна ентропії робочого тіла в процесі підводу теплоти:
;
;