Материал: Господарське законодавство

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

. Види біржових угод

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми. Біржова угода - це завжди двостороння угода, тобто договір. Термін "біржова угода" у біржовій торгівлі склався історично й став загальновживаним. Тому більш правильним з погляду юридичної термінології й доктрини договірного права було б використання терміна "біржовий договір". Тому можна погодитися про можливе вживання термінів "біржовий договір" й "біржова угода" як синонімів.

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 "Біржові операції" та ст. 17 "Правила біржової торгівлі" [3]. Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.

Згідно Стаття 15. Біржові операції. Біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов:

а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Рис.2. Угоди товарної біржі.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Зміст біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам. Брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі. Кількість брокерів кожної товарної біржі визначається біржовим комітетом (радою біржі).

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:

з негайним виконанням ("угоди на реальний товар" або "касові угоди"). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьому разі саме "негайне" виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати), товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств").

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту. Ф'ючерсний контракт визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

У певній мірі види біржових угод конкретизовані в інших нормативно-правових актах, що регламентують укладання угод на товарній біржі. Так, у пункті 6.2. Типових правил біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією передбачено, що під час біржових торгів можуть бути укладені угоди, які пов'язані з:

негайною (від 1 до 39 днів) взаємною передачею прав й обов'язків відносно до реальної сільськогосподарської продукції (спотова угода);

відстроченою (від ЗО до 360 днів) взаємною передачею прав й обов'язків щодо реальної сільськогосподарської продукції (форвардна угода);

взаємною передачею прав й обов'язків щодо стандартного контракту (ф'ючерсна угода);

поступкою прав на майбутню передачу придбання прав й обов'язків щодо реального товару або стандартного контракту (опціонна угода).

Із цієї норми треба зазначити, що основними критеріями класифікації біржових угод є срок виконання зобов'язань і предмет договору. Типові правила встановлюють, що зазначений перелік не є вичерпним. Інші види угод можуть бути введені товарною біржею, за умови одержання згоди Міністерства аграрної політики України.

4. Організація роботи товарної біржі

Товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України "Про товарну біржу" [3] та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

Товарна біржа здійснює свою діяльність згідно Статті 2.[3] за принципами:

рівноправності учасників біржових торгів;

застосування вільних (ринкових) цін;

публічного проведення біржових торгів.

Правила біржової торгівлі розробляються відповідно до Статті 17; [3] і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв'язання спорів з цих питань. Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або органом, ними уповноваженим. У правилах біржової торгівлі визначається:

строк та місце проведення біржових операцій;

склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

порядок визначення та розмір плати за користування послугами біржі;

відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

інші положення, встановлені органами управління біржі.

На товарній біржі забороняються:

купівля-продаж товарів (контрактів) однією особою зпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін;

будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають своєю метою або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін;

поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, та позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

. Задача

 

Задача: Комунальне товариство, що складається з двох учасників із повною відповідальністю (їх частки у статутному фонді становлять 20% і 30%) і п’ятьох вкладників , кожен з яких має частку у розмірі 10% статутного фонду, у встановленому законом порядку визнане банкрутом. При цьому виявилося, що борги товариства на 600 тис.грн. перевищують вартість його майна.

. Визначить розмір і порядок притягнення до майнової відповідальності учасників товариства за його борги.

. Які права і які обов’язки несуть учасники командитного товариства?

. Які існують підстави припинення діяльності командитного товариства?

Розв’язок задачі:

1). Згідно закону України Про господарські товариства 1991, N 49, відповідальність учасників за борги повного товариства подано в статті 74.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не вистачає для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, виникли вони після чи до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Дано:

А = 20% = 0,2 (учасник з повною відповідальністю);

Б = 30% = 0,3 (учасник з повною відповідальністю);

В = 10% = 0,1 (вкладник);

Г = 10% = 0,1 (вкладник);

Д = 10% = 0,1 (вкладник);

Е = 10% = 0,1 (вкладник);

Ж = 10% = 0,1 (вкладник);

N( A,Б) = 2

N(В,Г,Д,Е,Ж) = 5

b = S + 600 тис.грн. (загальний борг);

----------------------------

bА-?, bБ-?, bВ-?, bГ-?, bД-?, bЕ-?, bЖ-?

bА= 600 * 0,2 = 120 тис.грн. ( розмір боргу учасника А );

bБ = 600 * 0,3 = 180 тис.грн. ( розмір боргу учасника Б );

bВ = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника В );

bГ = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника Г );

bЕ = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника Е );

bЖ = 600 * 0,1 = 60 тис.грн. ( розмір боргу учасника Ж );

Відповідь: Згідно із законом України "Про господарські товариства 1991, N 49" - учасники товариства несуть відповідальність у недостатній частині боргу пропорційно розміру внеску.

). Згідно закону України Про господарські товариства 1991, N 49, ст.682 права вкладників командитного товариства подано в статті 79.

Вкладник командитного товариства має право:

а) одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства в порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

б) діяти від імені товариства в разі видачі йому довіреності та відповідно до неї;

в) переважно перед третіми особами набувати відчужувану частку (її частину) в складеному капіталі товариства.

Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства;

г) вимагати першочергового повернення вкладу в разі ліквідації товариства;

д) ознайомлюватися з річними звітами та балансами товариства;

е) після закінчення фінансового року вийти з товариства та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом);

є) передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство.

Передання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.

Обов'язки вкладників командитного товариства подано в статті 80.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими засновницьким договором.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в засновницькому договорі.

Складений капітал командитного товариства підлягає сплаті

його учасниками до закінчення першого року з дня державної

реєстрації товариства.

). Особливості припинення командитного товариства подано в статті 83.

Командитне товариство, крім підстав, зазначених у статті 19, припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.

Командитне товариство ліквідовується у разі вибуття усіх вкладників. Повні учасники командитного товариства у разі вибуття всіх вкладників мають право перетворити командитне товариство у повне товариство. Командитне товариство ліквідовується також на підставах, установлених законом..

 

Список використаної літератури

1. Українська вікпедія, http://uk.wikipedia.org/wiki/Біржа.

2. Господарський кодекс України, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

. Закону України "Про товарну біржу", від 10.12.1992, N 10, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1956-12.

. Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 23.02. 2006 N 3480-IV, http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3480-15/page5?text=%F4%EE%ED%E4%EE%E2%E0+%E1%B3%F0%E6%E0

. Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с. - Бібліогр.: с. 332, http://www.vuzlib.org/birz_d/_index.htm