Материал: ГосекзаменАДНПУ

66

разів з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення. Попередження поліцейського починається зі слів: «Поліція! Іменем Закону!».

Кількість часу, яку можна визнати достатньою для виконання особою законної вимоги поліцейського, останній визначає самостійно, виходячи з оцінки складності ситуації, що склалася, особи правопорушника (його фізичного та емоційного стану, намірів, поведінки) та характеру правопорушення. Без попередження поліцейські заходи примусу можуть застосовувати тільки у випадках, коли зволікання може спричинити посягання на життя та здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки (загибель людей, вибух, пожежу, катастрофу на залізничному транспорті, тощо), або коли в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим. У таких випадках особа (порушник) не може усвідомлювати, що її протиправні дії можуть бути припинені з нанесенням їй шкоди аж до заподіяння смерті.

Вид, час початку та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються поліцейським особисто з урахуванням конкретної ситуації (ускладнення оперативної обстановки, наявності великого скупчення людей, ДТП, тощо), характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Рішення про застосування заходу примусу ухвалює посадова особа (поліцейський), відповідальна за забезпечення публічної безпеки і порядку, або керівник конкретної операції. Поліцейські, які діють індивідуально, ухвалюють такі рішення самостійно.

У разі, коли з якихось причин у результаті застосування фізичної сили, спеціальних засобів чи вогнепальної зброї уникнути заподіяння тілесних ушкоджень не вдалося, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов’язує поліцейського надавати невідкладну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

Стаття 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» від 05.07.2012 р. № 5081 відносить поліцейських до переліку осіб, які хоч і не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні надавати домедичну допомогу людині у невідкладному стані.

Така допомога може бути виражена в припиненні впливу пошкоджуючих факторів на потерпілого, в зупинці кровотечі, перенесенні потерпілого з небезпечної зони, виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання допомоги відповідно до положень Закону України «Про екстрену медичну допомогу». За потреби поліцейський повинен особисто (транспортом) доставити постраждалу особу до найближчого закладу охорони здоров’я (незалежно від форми власності та підпорядкування), де їй може бути надано необхідну професійну медичну допомогу відповідно до її стану.

Закон України «Про Національну поліцію» забороняє застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю до певних категорій

67

осіб, зокрема: 1) до жінок з явними ознаками вагітності; 2) малолітніх осіб; 3) осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості.

Жінками з явними ознаками вагітності вважаються особи, які візуально можуть бути визнані вагітними (за об’єктивними ознаками сприймаються поліцейським як вагітні).

Малолітньою особою є дитина до досягнення нею 14 років (п. 11 ст. 3 КПК України, ч. 2 ст. 6 Сімейного кодексу України).

Ознаками обмежених можливостей можуть бути виражені ознаки інвалідності, якими визнаються такі каліцтва чи вроджені вади, з огляду на які особа не може створювати небезпеку життю чи здоров’ю поліцейського або інших осіб.

До осіб з ознаками старості можна віднести осіб, яких поліцейський може сприймати як неспроможних внаслідок вікових змін створювати небезпеку для життя та здоров’я поліцейського або інших осіб. Віковій категорії старості відповідають типові ознаки стану здоров’я людини, які визнаються соціальною нормою.

Стосовно перелічених категорій осіб Закон України «Про Національну поліцію» дозволяє застосовувати заходи примусу лише у випадках:

–учинення ними збройного (із застосуванням зброї) або групового (тобто якщо нападників двоє й більше) нападу;

–учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю та здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

29. Застосування фізичної сили поліцейськими.

Під заходами застосування фізичної сили слід розуміти дії поліцейського, що виявляються в застосуванні мускульної сили та механічного впливу на будь-який орган, частину тіла або весь організм правопорушника без допомоги спеціальних засобів і вогнепальної зброї, щоб припинити правопорушення, затримати порушника та відвести небезпеку, що загрожує життю і здоров’ю громадян.

До спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою) слід віднести кидки, удари, захвати, прийоми, звільнення від них, прийоми обшуку та конвоювання, блоки, відходи з лінії атаки, тощо. Вид засобу фізичного впливу та інтенсивність його застосування кожний поліцейський визначає самостійно, виходячи з оцінки обстановки, що склалася.

Фізична сила застосовується у разі крайньої необхідності, коли вичерпано інші заходи впливу на правопорушника, якщо застосування інших

68

поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього, а також з метою:

–забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб;

–припинення адміністративного правопорушення — протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено відповідальність (ст. 9 КУпАП), або кримінального правопорушення — вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину (ст. 2 КК України);

–затримання особи, яка вчинила правопорушення.

Особливості застосування фізичної сили (вид прийому, тактика його застосування, інтенсивність впливу) залежать від низки обставин, які потребують належної оцінки під час контакту з правопорушником або особою, яка, за припущенням, може ним виявитися. До переліку останніх уявляється за можливе віднести: характер правопорушення; обставини, що склалися під час правопорушення (кількість правопорушників або можливість збільшення їх кількості, наявність у порушників зброї або підручних засобів, особливості місцевості з огляду на можливість втечі правопорушників); фізичний стан правопорушника (вік, стать, стан здоров’я, наявність ознак інвалідності, вагітності, антропометричні дані: зріст, вага, розвиток мускулатури; ступінь володіння навичками рукопашного бою; психічний стан, тощо).

Про підстави, обставини та наслідки застосування фізичної сили поліцейський повинен негайно довести до відома безпосереднього керівника письмовим рапортом. У рапорті працівник поліції вказує: коли, де, за яких обставин, щодо кого було застосовано фізичну силу, до яких наслідків це призвело, яку необхідну, зокрема, домедичну, допомогу надано потерпілому, де перебуває потерпілий (або транспортний засіб), наявність свідків та їх дані, а також зазначає дату складання рапорту й ставить особистий підпис. На підставі цього рапорту проводиться службове розслідування стосовно правомірності дій поліцейського.

30. Застосування спеціальних засобів поліцейськими.

Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує поліцейські засоби, визначені виключно ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, не є спеціальними засоби індивідуального захисту: шоломи, бронежилети та інше спеціальне екіпірування.

Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку. Зокрема, Наказом

69

МВС України від 16.02.2016 р. № 105 затверджено положення, яким визначено порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, з метою набуття ними спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, у тому числі щодо застосування спеціальних засобів; Наказом МВС України від 26.01.2016 р. № 50 затверджено Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, яке визначає порядок планування, проведення та обліку занять, здійснення контролю знань, умінь та навичок осіб молодшого, середнього та вищого складу Національної поліції України у системі службової підготовки як заходи, спрямовані на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівників поліції, у тому числі щодо застосування спеціальних засобів.

Згідно із ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», спеціальні засоби можуть бути застосовані за наявності хоча б однієї з умов, передбачених для кожного з них у межах індивідуального переліку, а саме:

1)кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;

2)гумові та пластикові кийки застосовуються для: а) відбиття нападу

на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною; б) затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського; в) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;

3)засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії,

застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною; б) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень;

4)засоби примусової зупинки транспорту застосовуються для примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського щодо зупинки транспортного засобу, або якщо дії водія транспортного засобу створюють загрозу життю чи здоров’ю людини;

5)пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні

пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень

застосовуються для: а) затримання особи; б) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;

6)електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії

застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або

70

об’єкт, що перебуває під охороною; б) відбиття нападу тварини, що загрожує життю і здоров’ю особи чи поліцейського;

7)спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби застосовуються для: а) маркування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення; б) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень з метою подальшого виявлення осіб та затримання, а також контролю за переміщенням речей;

8)пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об’єкт, що перебуває під охороною; б) затримання особи, яка чинить збройний опір, або з метою примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), де перебуває така особа; в) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи, яка знаходиться у приміщенні;

9)водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби

застосовуються для: а) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень; б) відбиття групового нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей; в) примусової зупинки транспортного засобу, водій якого не виконав законні вимоги поліцейського зупинитися; г) затримання озброєної особи, яка підозрюється у вчиненні злочину;

10)пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи

аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, застосовуються для: а) захисту від нападу, що загрожує життю та здоров’ю людей, у тому числі поліцейського; б) відбиття збройного нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також для звільнення їх у разі захоплення; в) затримання особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти; г) затримання особи, яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти; ґ) затримання озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського; д) подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил; е) знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю людей, у тому числі поліцейського; є) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень; ж) відбиття групового нападу, що загрожує життю чи здоров’ю людей;

11) засоби, споряджені безпечними димоутворювальними препаратами, застосовуються для: а) забезпечення маскування дій поліцейських, спрямованих на затримання особи, яка чинить збройний опір, або для того, щоб примусити таку особу залишити територію (транспортний засіб, будівлю, споруду, земельну ділянку), на якій вона перебуває; б) звільнення особи, незаконно позбавленої свободи;