Материал: Формування та використання прибутку підприємства

Формування та використання прибутку підприємства

КУРСОВА РОБОТА

"Фінансовий аналіз"

на тему: "Формування та використання прибутку підприємства"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи прибутковості підприємства

1.1    Теоретико - суттєва характеристика прибутку

1.2    Механізм розподілу цільової величини прибутку підприємства

.3      Сучасні методи аналізу прибутку підприємства

Розділ 2. Аналіз формування та використання прибутку підприємства

2.1 Техніко-економічна характеристика ПАТ "ВО "Конті"

.2 Аналіз формування та використання прибутку ПАТ "ВО "Конті"

.3 Факторний аналіз прибутковості підприємства

Розділ 3. Шляхи підвищення прибутковості підприємств на сучасному етапі їх розвитку

3.1 Шляхи підвищення прибутковості та перспективи розвитку ПАТ "ВО "Конті"

3.2 Вдосконалення системи управління розподілом та використанням прибутку підприємства

3.3 Стратегія управління прибутком підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

дохід управління розподіл прибуток

Головне завдання підприємства в умовах ринкової економіки є задоволення потреб народного господарства і громадян у його продукції, роботах і послугах з високими споживчими властивостями і якістю при мінімальних витратах, збільшення внеску в прискорення соціально-економічного розвитку країни. Для здійснення свого головного завдання підприємство забезпечує збільшення прибутку.

Актуальність теми полягає в тому, що прибуток - це головний показник діяльності будь-якого підприємства, тому дуже важливим є визачення факторів, що впливають на підвищення цього показника.

Мета роботи - узагальнення та подальший розвиток теоретико-методологічних підходів до формування та використання прибутку підприємства.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

-        визначити сутність прибутку, його види та функції;

         проаналізувати стан прибутковості на прикладі діяльності ПАТ "ВО "Конті";

         провести факторний аналіз прибутку підприємства;

         виявити шляхи підвищення розміру прибутку підприємства.

Об’єктом дослідження є процес формування і використання прибутку підприємства. Предмет дослідження - теоретично-методичні аспекти формування та використання прибутку ПАТ "ВО "Конті".

Можливість отримання прибутку спонукає людей шукати більш ефективні способи поєднання ресурсів, винаходити нові продукти, на які може виникнути попит, застосовувати організаційні і технічні нововведення, які обіцяють підвищити ефективність виробництва. Працюючи прибутково, кожне підприємство робить свій внесок в економічний розвиток суспільства, сприяє створенню і примноженню суспільного багатства і росту добробуту народу.

Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснюючи розширене відтворення.

Проблеми використання прибутку підприємства, його прибуткової діяльності в різних аспектах досліджували науковці України і зарубіжжя.Теоретичною базою для даної курсової роботи є наукові роботи наступрих вчених: Блонської В.І., Аверіна К.П., Афанасьєва М.В.,

Іванова В.О., Кулішова В.В., Мельничук В. К., Орлова О.О., Рудницької О.М., Хмелевського О.В. Хміль С.В.,Баранцевої С. О., та ін.

Як за радянських часів, так і в період ринкових трансформацій, ці проблеми залишаються актуальними і не до кінця вирішеними. Так, за межами сучасних досліджень залишаються поєднання якісної та кількісної характеристик прибутку, що поширює не тільки систему об'єктів якості, а й просуває показник прибутку на принципово новий рівень і місце у фінансовому механізмі підприємства.

Розділ 1. Теоретичні основи прибутковості підприємства

.1 Теоретико - суттєва характеристика прибутку

В умовах переходу до ринкової економіки головну роль в системі економічних показників відіграє прибуток. Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат, що характеризує виробничо-господарську діяльність всього підприємства, тобто становить основу економічного розвитку підприємства [1].

Рис. 1.1 Значення прибутку в ринковій економіці [2]

Розглянемо вищенаведену структурно-логічну схему визначення прибутку підприємства в умовах ринкової економіки:

. Прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності. Основним спонукальним мотивом здійснення будь-якого виду бізнесу, його головною кінцевою метою є ріст благоустрою власників підприємства. Характеристикою цього росту є розмір поточного їх доходу на вкладення капіталу, джерелом якого є отримання прибутку.

Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка сплачується у вигляді податків та обов'язкових платежів. Економічний інтерес підприємства знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих і соціальних завдань його розвитку. Економічний інтерес робітників підприємства пов'язаний, передусім, з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить, насамперед, розмір фондів виплати дивідендів, а отже - та частина прибутку, котра пов'язана з виробничим розвитком, а відповідно приростом капіталу підприємства. У зв'язку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів всіх перерахованих сторін, жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до ущемлення інтересів інших сторін. Наприклад, надмірні податки з прибутку підприємства знижують економічну зацікавленість підприємства в збільшенні, що призводить до зменшень надходжень в бюджет.

. Прибуток створює базу економічного розвитку суспільства в цілому. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дає змогу "наповнювати" дохідну частину державних бюджетів всіх рівнів, що дає змогу державі успішно виконувати покладені на неї функції і реалізовувати намічені програми розвитку економіки.

. Прибуток підприємства є критерієм ефективності операційної діяльності підприємства. Індивідуальний рівень прибутку підприємства порівняно з галузевим характеризує ступінь вміння менеджерів ефективно здійснювати господарську діяльність. Середньогалузевий рівень прибутку підприємств є основним регулятором "переливу капіталу" в галузі з більш ефективним його використанням. При цьому капітал переміщається в ті сегменти ринку, які характеризуються значним обсягом незадоволеного попиту, що сприяє задоволенню суспільних і особистих потреб.

. Прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, які забезпечують його розвиток. Чим вищий рівень прибутку, тим менша потреба в залученні коштів із зовнішніх джерел, і тим вищий рівень самофінансування розвитку підприємства, забезпечення реалізації стратегічних цілей, підвищення конкурентної позиції підприємства на ринку. При цьому, на відміну від деяких внутрішніх джерел формування фінансових ресурсів підприємства, прибуток є таким джерелом, яке постійно відтворюється.

. Прибуток є головним джерелом зростання вартості підприємства.

Здатність самозростання вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини отриманого підприємством прибутку, тобто його спрямованість на приріст активів підприємства. Чим вища сума і рівень капіталізації отриманого прибутку, тим більшою мірою зростає вартість його чистих активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства в цілому.

6. Прибуток підприємства є важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальне значення прибутку проявляється, насамперед, в тому, що засоби, які перераховуються в бюджет різних рівнів в процесі оподаткування прибутку, є джерелом реалізації різних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, які забезпечують "виживання" окремих соціально-незахищених членів суспільства. Крім того, ця значення проявляється в задоволенні за рахунок отриманого прибутку підприємства соціальних потреб його персонал. Соціальне значення прибутку проявляється також в тому, що він є джерелом зовнішньої благодійницької діяльності підприємства, спрямованої на фінансування окремих неприбуткових організацій, установ соціальної сфери, наданням матеріальної допомоги окремим категоріям громадян.

7. Прибуток є основним захисним механізмом, який захищає підприємство від загрози банкрутства. Хоча загроза банкрутства існує і в умовах прибуткової діяльності підприємства, але підприємство набагато швидше виходить з кризового стану при високому потенціалі генерування прибутку. За рахунок капіталізації отриманого прибутку може бути швидко збільшена частка високоліквідних активів, тобто відновлена платоспроможність; збільшена частка власного капіталу при відповідному зниженні обсягу залучених засобів, тобто підвищена фінансова стійкість; сформовані відповідні резервні фінансові фонди.

Основними функціями прибутку підприємства є:

а) оцінювальна - ефект використання основних ресурсів підприємства;

б) стимулююча - функція прибутку спрямована на зниження витрат виробництва запровадженням інновацій, що збільшує можливості розширення виробництва і зростання масштабів бізнесу;

в) господарського розрахунку - доходи підприємства мають не тільки покривати витрати, але й резерв;

г) розподільча - функція прибутку забезпечує вибір підприємницької діяльності серед альтернативних варіантів;

д) індикативна (інформаційна) - функція прибутку забезпечує підприємство інформацією, з одного боку, про оцінку його діяльності, а з другого - про наповненість ринку товаром, даючи тим самим економічний сигнал про необхідність збільшувати чи зменшувати обсяги виробництва.[3]

Відповідно до класифікаційних ознак існують різні види прибутку (Додаток А).

Прибуток формується під впливом великої кількості взаємозалежних факторів, що впливають на результати діяльності підприємства по-різному: одні - позитивно, інші - негативно. Серед зовнішніх факторів можна виділити такі:

а) економічні умови господарювання;

б) місткість ринку;

в) платоспроможний попит споживачів;

г)державне регулювання діяльності підприємства та ін.

Особливе значення має рівень, динаміка і коливання платоспроможного попиту, тому що він визначає стабільність отримання прибутку.

Поряд з перерахованими вище, варто звернути увагу на такі серйозні

макроекономічні чинники, як податкова і кредитна політика держави, розвиток діяльності громадських організацій споживачів товарів і послуг, і, нарешті, політична стабільність у державі.

Зовнішні та внутрішні фактори тісно пов'язані між собою. Але внутрішні фактори прямо залежать від організації роботи самого підприємства.

На формування прибутку як фінансового показника роботи торговельного підприємства впливають:

а) результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності;

б) сфера діяльноті;

в) галузь господарства;

Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції.

Прибуток є основне джерело розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування.

Таким чином, прибуток - це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Він характеризує перевищення надходжень над витратами, характеризує мету підприємницької діяльності і береться як головний показник результативності підприємства.

.2 Механізм розподілу цільової величини прибутку підприємства

Функціонування підприємства в сучасних умовах супроводжується безперервним колообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і отримання доходів, їхнього розподілу і використання. При цьому визначають джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізують структуру капіталу, здійснюють розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства тощо.

Актуальною проблемою для підприємства у процесі господарсько-фінансової діяльності стає механізм розподілу цільової величини прибутку, що у підсумку відображає економічний стан суб'єкта підприємництва.

Головна вимога сьогодні до системи розподілу прибутку, що залишається на підприємстві, полягає в тім, що вона повинна забезпечити фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між засобами, які скеровують на споживання і нагромадження.

В умовах ринкових відносин велике значення має обґрунтування співвідношень у спрямуванні прибутку на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, формування фінансового резерву, на виплати засновникам (власникам), дивіденди акціонерам тощо [11]. Водночас, прибуток є джерелом сплати підприємством штрафних санкцій, здійснення відрахувань на благодійні цілі, а також його використовують для погашення кредитів, отриманих на інвестиційні цілі.

На рисунку 1.2. зображено схему напрямів можливого використання прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків.

Під час розподілу прибутку, визначення основних напрямків його використання насамперед враховують стан конкурентного середовища, що може диктувати потребу істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства [21]. Відповідно до цього визначають масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначають для фінансування капітальних вкладень, збільшення обігових коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці.

Рис. 1.2 Схема розподілу чистого прибутку підприємства [16]

На будь-якому підприємстві об'єктом розподілу є загальний прибуток підприємства. Під його розподілом розуміють скерування прибутку в бюджет і по статтях використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюють у вигляді податків й інших обов'язкових платежів. Визначення ж напрямків витрат прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей його використання перебувають у компетенції самого підприємства.

Прибуток повного товариства розподіляють між учасниками відповідно до установчого договору, у якому визначають частки його учасників. Визначення часткою в договорі має значення не тільки при розподілі прибутку, але і для рішення питання про покриття збитків. Кожен учасник, одержавши частину прибутку повного товариства, враховує її в складі свого загального прибутку як позареалізаційний доход і з загальної суми прибутку у встановленому порядку обчислює податок, що вносить у бюджет. Чистий прибуток товариства розподіляється між резервним фондом, фондом нагромадження, фондом споживання, а прибуток, що залишився - уже між засновниками [13].

Прибуток товариства з обмеженою відповідальністю обкладається податком і розподіляється в загальному порядку, установленому для юридичних осіб. Підводячи підсумки господарської діяльності за рік, кожному учаснику (пайовику) виплачують частку прибутку, що відповідає його внеску в статутний капітал, внесення в бюджет податків, інших обов'язкових платежів, напрямку прибутку на розвиток підприємства і матеріальне заохочення працівників.