Материал: Фітоіндикаційне дослідження стану навколишнього середовища урбоекосистем Криворіжжя

Так, найвищий показник абортивності пилку Акації білої виявлено у Жовтневому районі на моніторинговій ділянці № 2, де він становить 15,412±0,174. Для тест - об’єкту Каштан кінський такий показник виявлено також у Жовтневому районі для моніторингової ділянки № 3 і становить 14,633±0,369

Отже, чоловічий гаметофіт обох тест - систем відобразив негативний вплив умов навколишнього середовища у Жовтневому районі.

Таблиця 2

Аналіз пилкових зерен Robini pseudoacacia L в урбоекоситемі Криворіжжя

Примітка: Σ - загальна сума всіх досліджених пилкових зерен; М - відсоток стерильних пилкових зерен; m - помилка розрахунків стерильності пилкових зерен; 3m<M - перевірка похибки розрахунків; УПУ - умовний показник ушкодженості біоіндикатора. * - безпечний рівень; ** - середній рівень

Таблиця 3

Аналіз пилкових зерен Castanea vulgaris Lam в урбоекоситемі Криворіжжя

Примітка: Σ - загальна сума всіх досліджених пилкових зерен; М - відсоток стерильних пилкових зерен; m - помилка розрахунків стерильності пилкових зерен; 3m<M - перевірка похибки розрахунків; УПУ - умовний показник ушкодженості біоіндикатора. * - безпечний рівень; ** - середній рівень

ВИСНОВКИ

1. Біоіндикація - система оцінки стану навколишнього середовища за фізіологічними, морфологічними, екологічними змінами живих організмів, які чутливо реагують на зміни факторів навколишнього середовища.

2. Для диференціації комплексних урбогенних градієнтів середовища використовують п'ять рівнів індикації: фізіолого-біохімічний (клітинний), анатомо-морфологічний (організмовий), популяційний, ценотичний і біогеоценотичний. Ці рівні разом дають уявлення про загальну картину забруднення міського середовища.

3. Використання рослин в біологічному моніторингу називається фітоіндикацією. За їхніми різноманітними реакціями (анатомо-морфологічними та фізіологічними змінами, змінами у видовому стані екотопів та стані покриття, та ін.) можна визначити присутність у середовищі різних видів забруднюючих речовин.

4. На основі проведеного дослідження за методикою Л.В. Дорогань (1994) «Визначення стану довкілля за площею листків на вулицях міста» можна зробити висновок, що стан навколишнього середовища на території Саксаганського району характеризується більш сприятливими умовами. Це спостерігається у статистично достовірному (Р = 5%) збільшенні показників площі листових пластинок порівняно із ділянками, які розташовані на території Жовтневого району.

5. Найбільш глибокі трансформаційні зміни спостерігаються на ділянці № 5 Жовтневого району - вул.. Ватутіна і знаходиться у межах 12,72 ± 1,69 та ділянці № 4 Саксаганського району - поблизу шахти ім.. Артема - 11,18 ± 1,24

6. Результати аналізу рівня стерильності пилкових зерен досліджуваних видів на території міста Кривий Ріг свідчать про значний гаметоцидний вплив навколишнього середовища, що приводить до зростання показника абортивності пилку.

7. Виходячи з отриманих даних (табл. 2), коефіцієнт стерильності пилкових зерен рослин індикаторів в районах дослідження - є найбільший для Акації білої а це свідчить про високу чутливість даної рослини до забруднення навколишнього середовища.

9. Таким чином, на сьогоднішній день існує об’єктивна необхідність створення системи біоіндикаторів та біомаркерів для визначення інтенсивності мутагенного фону на урбанізованих територіях. Тобто ми рекомендуємо дослідження деревних видів і використання їх як біоіндикаторів стану довкілля в урбоекосистемах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Білявський Г. О. та інші. Основи екологічних знань// О. Г. Білявський. - Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 336 с.

2.  Биоиндикация загрязнений наземных экосистем. Пер. с нем. /Под ред. Р. Шуберта. - М.: Мир, 1988. - 348с.

3.      Викторов С. В., Ремезова Г.Л. Индикационная геоботаніка// С. В. Викторов. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 167с.

.        Джигирей В. С. Екологія то охорона навколишнього середовища// В. С. Джигерей. - Навч. посібник: для студ. вузів. - К.: Знання, 2000. - 203с.

5.  Гавриленко Д. Ф., Большой практикум по физиологии растений / Д.Ф. Гавриленко, М.Е. Ладыгина, Л.П. Хандобина - М.: Высшая школа,1975. - С.392.

6.      Глухов О. З. Фітоіндикація металопресингу в антропогенно трансформованому середовищі / О.З. Глухов, А.І. Сафонов, Н.А. Хижняк. - Донецьк: Норд-Пресс, 2006. - 360 с.

.        Глухов О. З. Індикація стану техногенного середовища за морфологічною мінливістю рослин / О. З. Глухов, С. І. Прохорова // Промышленная ботаника. - 2008. - Вып. 8. - С. 3-11.

.        Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. - М.: Агропромиздат, 1985. - 531 с.

.        Захаров В. М., Биотест: интегральная оценка здоровья экосистем и отдельных видов / В.М Захаров., Д.М. Кларк - М.: Биотест, 1993. - 68 с.

.        Кучерявий В. П. Урбоекологія// В. П. Кучерявий. - Л.: Світ, 1999. - 346с.

11.    Кормиков И. И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды// И. И. Кормиков. - К.: Наукова думка, 1996. - 238с.

12.    Крапивин В. Ф. Проблемы мониторинга//В. Ф. Крапивин. - М.: Знание, 1991. - 64с.

13.    Лакин Г. Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. . - М.: Высш. шк., 1990. 352 с.

14.    Лысый А. Е. Экологические и социальные проблемы и пути оздоровления крупного промышленного региона (на примере Криворожского железорудного бассейна) / А. Е. Лысый, С. А. Рыженко, И. П. Козятин - Кривой Рог: Этюд Сервис, 2007. 428 с.

15.    Малахов І. М. Техногенез у геологічному середовищ / І. М. Малахов. - Кривий Ріг: Октант-Принт, 2003. - 252 с.

.    Мусієнко М.М. Екологія рослин: Підручник / М.М. Мусієнко - К.: Либідь, 2006. -432 с.

.    Мэнинг У. Дж., Фелер У.А. Биомониторинг загрязнения атмосферы с помощью растений// У. Дж. Мэнинг, У. А. Фелер. - М.: Гидрометеоиздат, 1985. - 143с.

.    Руденко С. С., Костишин С. С., Морозова Т. В. Загальна екологія. Практичний курс: Навчальний посібник у 2 ч. Частина 1. Урбоекосистеми. - Чернівці: Книги XXI, 2008. с. 212 - 215.