Материал: Экзамен Основы бизнеса (тесты)

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

ТЕМА 2

1. * Підприємницьке середовище – це суспільно-економічна ситуація, яка характеризується (доповніть):

а) рівнем економічної свободи;

б) наявністю підприємницького корпусу;

в) домінування ринкового типу економічних зв’язків;

г) можливість формування підприємницького капіталу та використання необхідних ресурсів;.

2. Підприємницьке середовище це:

а) соціальна ситуація;

б) економічна ситуація;

в) політична ситуація;

г) соціальна, економічна, політична, правова ситуація.

3. Твердження, що «підприємницьке середовище – це комплекс умов та сил зовнішнього характеру, які впливають на можливості і кінцеві результати діяльності суб'єктів ринкових відносин»:

а) правильне;

б) неправильне.

4. Поняття «підприємницьке середовище» та «підприємницький клімат» тотожні:

а) так;

б) ні.

5. * Підприємницьке середовище включає сфери (допишіть):

а) законодавчі параметри;

б) соціально-культурні цінності;

в)зовнішньоекономічне середовище;

г) тіньова економіка

6. * Циклічні чинники, які змінюють підприємницьке середовище поділяються на:

а) еволюційні чинники;

б) середні циклічні чинники;

в) хвильові чинники;

г) політичні чинники.

7* Нециклічні чинники, які змінюють підприємницьке середовище поділяються на:

а) економічні чинники;

б) постійно діючі чинники;

в) не постійно діючі чинники;

г) середні нециклічні чинники.

8. Твердження, що «внутрішнє середовище підприємства – це механізм життєздатності підприємства, що забезпечує його самовиживання»:

а) правильне;

б) неправильне.

9. Твердження: «Зовнішнє середовище підприємства – це структурно-просторове оточення, яке становить сукупність факторів прямого та непрямого впливу на функціонування підприємства»:

а) правильне;

б) неправильне.

10. * У складі зовнішніх факторів підприємницького середовища розрізняють фактори (допишіть):

а) мезорівня;

б) мегарівня;

в) макрорівня;

11. * За сферою оточення фактори підприємницького середовища розподіляються на:

а) фактори мікросередовища;

б) фінансово-економічні фактори;

в) зовнішні фактори;

г) організаційно-правові фактори.

12. * За ступенем впливу фактори підприємницького середовища розподіляються на:

а) фактори прямого впливу;

б) фактори непрямого впливу;

в) середні фактори впливу;

г) фінансово-економічні фактори.

13. * Фактори, які впливають на рівень сприятливості підприємницького середовища:

а) низький рівень платоспроможності населення;

б) демонополізація господарської діяльності;

в) наявність розвиненої інфраструктури бізнесу;

г) високий рівень підприємницького ризику.

14.* Ступінь сприятливості середовища для розвитку підприємницької діяльності визначається:

а) наявністю у підприємця прав власності на засоби виробництва, його продукт та доходи;

б) наявністю жорстких обмежень підприємницької діяльності з боку держави;

в) низьким розміром стартового капіталу;

г) обмеженістю матеріальних ресурсів;

д) стабільністю державної і соціальної політики, спрямованої на розвиток підприємництва;

е) низьким рівнем платоспроможності населення.

15. * Фактори, які впливають на рівень несприятливості підприємницького середовища:

а) інфляція;

б) недостатній рівень етики бізнесу;

в) пільговий податковий режим;

г) підвищення якості підготовки кадрів.

16. * Несприятливе для бізнесу середовище характеризується:

а) надмірним державним регулюванням і контролем;

б) низьким рівнем платоспроможності населення;

в) розвиненістю ринкової інфраструктури;

г) наявністю ефективної системи захисту інтелектуальної власності.

д) наявністю у підприємця прав власності на засоби виробництва, його продукт та доходи.

17. Головне місце у внутрішньому середовищі підприємства належить:

а) споживачу;

б)підприємцю;

в) конкуренту;

г) постачальнику.

ТЕМА 3

1. Державне регулювання бізнесу являє собою:

а) зменшення (скасування чи скорочення) контролю держави над веденням бізнесу в певній галузі суспільних відносин;

б) цілеспрямований вплив держави на діяльність підприємницьких структур, суб'єктів бізнесу і ринку з метою забезпечення нормальних умов їх функціонування;

в) підпорядкування суспільного виробництва потребам та інтересам людей;

г) процес створення максимально сприятливих умов для функціонування приватного капіталу в сферах економіки, пріоритетних з позиції влади.

2. Ліберальна модель державного регулювання бізнесу передбачає:

а) втручання держави в аспекти, які не в змозі регулювати ринок;

б) стимулювання розвитку малого підприємництва;

в) запровадження політики вирівнювання доходів;

г) забезпечення високої ефективності діяльності підприємницьких структур.

3. Такий принцип державного регулювання бізнесу як «однакові умови для усіх господарюючих суб'єктів» передбачає:

а) свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

б) забезпечення ефективності та конкурентоздатності національної економіки;

в) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території країни, вільний доступ до ресурсів, кредитів, інформації;

г) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання.

4. Основана мета державного регулювання бізнесу полягає:

а) у створенні правової бази;

б) у стабілізації економіки;

в) у забезпеченні ефективності та конкурентоздатності національної економіки;

г) у необхідності поповнення державного бюджету та забезпеченні справедливого розподілу доходів.

5. Інструменти державного регулювання бізнесу поділяють на такі групи:

а) адміністративні та правові;

б) правові та економічні;

в) регулюючі та економічні;

г) адміністративні та економічні.

6. Дерегулювання підприємницької діяльності - це:

а) один із напрямів державної регуляторної політики господарської діяльності;

б) один з інструментів державного регулювання бізнесу;

в) один з принципів державного регулювання бізнесу;

г) одна з функцій держави, що визначає можливості державного регулювання бізнесу.

7. Дерегулювання підприємницької діяльності передбачає:

а) заохочування одних видів діяльності шляхом субсидування та утримування інших через оподаткування;

б) зменшення контролю держави над веденням бізнесу;

в) видання мотивованих законодавчих та нормативних актів, що сприяють розвитку ринкової конкуренції;

г) максимізацію свободи економічної діяльності.

8. Державна підтримка підприємництва являє собою комплекс заходів з боку держави, спрямованих на:

а) заохочення розвитку суб'єктів підприємницької діяльності у пріоритетних галузях;

б) формування соціального прошарку власників і підприємців;

в) забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності;

г) компенсацію суб'єктам підприємництва перешкод, які їм доводиться долати на шляху доступу до ресурсів, необхідних для започаткування діяльності та її розвитку в умовах ринкових відносин.

9. * Доповніть основні завдання державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні:

а) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва;

б) забезпечення розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності;

в) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб’єктів

малого і середнього підприємництва;

г) сприяння провадженню суб’єктами малого і середнього

підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів

(робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і

зовнішній ринки;

д) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки

підприємницької ініціативи громадян.

10*. Доповніть принципи державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні:

а) ефективність підтримки малого і середнього підприємництва;

б) доступність отримання державної підтримки суб’єктами малого і середнього підприємництва;

в) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки

підприємницької ініціативи громадян.

г) відкритість і прозорість проведення процедур надання державної

підтримки;

д) доступність об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього

підприємництва для всіх суб’єктів малого і середнього

підприємництва;

є) створення рівних можливостей для доступу суб’єктів малого і

середнього підприємництва, що відповідають вимогам, передбаченим

загальнодержавними, регіональними та місцевими програмами

розвитку малого і середнього підприємництва, до участі у виконанні

таких програм та для отримання державної підтримки.

11. Одним із напрямів державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

а) запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, що відповідають критеріям, встановленим у податковому законодавстві;

б) відкритість і прозорість проведення процедур надання державної підтримки;

в) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян;

г) помірне державне регулювання малого бізнесу і створення ринкових умов для конкуренції.

12. Часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб’єктів малого і середнього підприємництва є складовою такого різновида державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва:

а) інформаційної підтримки;

б) консультаційної підтримки;

в) фінансової підтримки.

13. Фінансова державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва передбачає:

а) надання гарантії та поруки за кредитами суб’єктів малого і середнього підприємництва;

б) надання інформації: про стан виконання державних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

в) спрощення доступу до інформації в режимі реального часу;

г) сприяння розвитку венчурного підприємництва.

14. Консультаційна державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва передбачає:

а) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи;

б) надання інформації: про стан виконання державних, регіональних і місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;

в) спрощення доступу до інформації в режимі реального часу;

г) створення умов для поширення кооперації між суб’єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами.

15. Державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу може здійснюватися шляхом:

а) створення системи економічних стимулів для розвитку економіки на основі технологічних інновацій;

б) співпраці з міжнародними організаціями та іноземними державами у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;

в) створення та розвитку мережі бізнес-інкубаторів;

г) надання позик на придбання і впровадження нових технологій.

16. Інфраструктура підтримки підприємництва – це:

а) сукупність інституцій, що забезпечують консультативну підтримку бізнесу;

б) сукупність державних, приватних та громадських інститутів, які обслуговують інтереси суб’єктів підприємницької діяльності й забезпечують їхню господарську діяльність та сприяють підвищенню її ефективності;

в) сукупність організацій, установ і об’єднань, які діють на території держави та здійснюють політику державного регулювання бізнесу;

г) сукупність інституцій, що забезпечують фінансово-кредитну підтримку бізнесу.

17. Твердження «інфраструктура підтримки підприємництва являє собою сукупність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які провадять діяльність, спрямовану на розвиток суб’єктів підприємництва, їх інвестиційної та інноваційної активності, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки» є:

а) правильним;

б) неповним;

в) неконкретним;

г) неправильним.

18. До об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва належать:

а) лізингові компанії, які провадять діяльність, спрямовану на розвиток суб’єктів підприємництва;

б) виключно бізнес-центри, основним завданням яких є сприяння розвитку малого і середнього підприємництва;

в) бізнес-центри, бізнес-інкубатори, науково-технологічні центри, центри трансферу технологій, фонди підтримки малого підприємництва, лізингові компанії, консультативні центри;

г) науково-технологічні центри, які провадять діяльність, спрямовану на просування результатів інтелектуальної діяльності бізнесу на внутрішній і зовнішній ринки.

19. Організація, що спеціалізується на підтримці малого та середнього бізнесу на початкових етапах його становлення, - це:

а) бізнес-центр;

б) бізнес-інкубатор;

в) центр трансферу технологій;

г) консультаційний центр.

20. Організація, діяльність якої спрямована на впровадження результатів науково-технічної діяльності у реальний сектор економіки та орієнтована на отримання прибутку від використання результатів наукових досліджень, які виконуються в державних наукових організаціях та приватних компаніях, - це:

а) бізнес-центр;

б) бізнес-інкубатор;

в) центр трансферу технологій;

г) консультаційний центр.

21. Організація, яка надає на певних умовах і на певний час спеціально обладнані приміщення та інше майно суб'єктам малого та середнього підприємництва, що розпочинають свою діяльність, з метою сприяння у набутті ними фінансової самостійності, - це:

а) бізнес-центр;

б) бізнес-інкубатор;

в) центр трансферу технологій;

г) консультаційний центр.

22. * Основними напрямами державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є:

а) дерегулювання підприємницької діяльності, періодичне оцінювання та планомірне скорочення регуляторних витрат суб'єктів малого і середнього підприємництва на виконання положень регуляторних актів;

б) активне втручання держави в процес матеріального виробництва;

в) становлення нормативних цін;

г) забезпечення і вдосконалення функціонування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва, встановленої Податковим кодексом України.

23. * Метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: