Материал: деонтология 1

Окремим блоком питань до предмету юридичної деонтології входять питання юридичної освіти — підготовки та перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації, розповсюдження позитивного досвіду. Головною тут. є проблема підготовки не просто спеціаліста-юриста, а працівника високого рівня кваліфікації, тобто професіонала своєї справи. Зрозуміло, що професіоналом не можна бути взагалі. Професіонал — це добре підготовлений спеціаліст конкретної справи, тому система підготовки таких спеціалістів повинна відбивати специфіку практичних завдань, які треба вирішувати працівнику у повсякденній роботі. Юридична деонтологія повинна вивчати не просто систему виховання юриста взагалі, суспільству потрібні професіонали конкретної справи - прокурори, законодавці, слідчі тощо. Таким чином, у загальному вигляді предметом юридичної деонтології можна визначити юридичну теорію, юридичну практику та систему моральних вимог, що складають етикет професійної діяльності юристів. Слід додати, що юридична деонтологія як наука знаходиться у тісному контакті та взаємодії з іншими юридичними науками, використовує їх досягнення для дослідження власного предмету. Використовуються також знання неюридичних наук - педагогіки, психології, соціології, без чого практично не можливо отримати і узагальнити об'єктивні результати дослідження. Наприклад, розроблюючи практичні рекомендації для системи кадрової підготовки спеціалістів, реорганізації юридичної освіти або системи правового виховання, слід користуватися положеннями не тільки педагогіки та психології, а також досягненнями конституційного права, філософії права, теорії права тощо. 1

Предмет юридичної деонтології - оптимальний звід правил, якими повинен опанувати і керуватися юрист; система психічних, правових, політичних, етичних, естетичних норм-вимог, в сукупності визначають правовий режим професійного спілкування юриста з колегами і клієнтами (атмосферу взаємин по лінії "юрист-громадянин"), його професійна поведінка. Предмет юридичної деонтології - це нс сума предметів юриспруденції, психології, політології, етики, естетики. Деонтологія юриста - цілісність, в якій не можна механічно відокремити психологічне, політичне, етичне і естетичне від юридичної, можливо лише виділити психологічну, політичну, етичні та естетичну підсистеми культури особистості юриста, які знаходяться в русі, розвитку, зв'язку та гармонії. Найважливішою формою існування (матеріалізації, об'єктивізації) професійно-правової роботи є поведінка юриста, який керується міркуваннями юридичного характеру. Поведінка людини визначається не тільки знанням соціальних норм (моралі, звичаїв, права, громадських організацій), а й його ставленням до тих соціальних цінностей (правових, політичних, етичних, естетичних та ін.), Які захищаються цими нормами. 2

Основні завдання науки:

• Висвітлити соціальне призначення юристів як особливої професійної групи, підкреслюючи їх роль для сучасного етапу державного будівництва, стабілізації політичного життя, запобігання соціальним катаклізмам тощо.

• Виходячи з вимог соціального прогресу, особливостей та умов функціонування укр. суспільства, треба визначити роль та призначення юридичної діяльності у структурі соціальної діяльності

• Разом із підвищенням ролі правників та юр професії підвищити авторитет права, враховуючи шанобливе ставлення всіх членів суспільства до права, що є необхідною умовою ефективного здійснення правової роботи.

• Прогнозувати тенденції розвитку юридичної науки, визначити необхідні зміни щодо системи кваліфікаційних вимог у межах конкретних юридичних спеціальностей,

• Виробляти практичні рекомендації для вирішення проблем правової діяльності, що безпосередньо залежать від рівня професійної підготовки, правової культури працівника. 1

Поряд з іншими навчальними дисциплінами в єдиній системі підготовки фахівців юридична деонтологія виконує як загальні освітянські завдання, так і специфічні, що обумовлюються особливостями структури та змісту навчального предмету. Серед них слід назвати такі:

Організаційно підготувати студентів до участі у навчальному процесі, поставити основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення.

Ознайомити з особливостями сфери здійснення юридичної діяльності, як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права.

Висвітлити характерні риси практичної діяльності юристів за окремими напрямками спеціалізації юридичної роботи.

Розкрити роль юридичної науки у здійсненні практичної діяльності, охарактеризувати систему наукових юридичних знань, їх сучасний стан, перспективи розвитку, а також систему наукових юридичних установ.

Ознайомити студентів з організацією та функціонуванням системи юридичної освіти в Україні, особливостями здійснення процесу навчання та правового виховання.

Охарактеризувати всебічно особу юриста як теоретичну модель професіонала шляхом визначення системи професійних та особистих якостей, сформульованих в нормах нормативно-правового та морального походження.

• Зміцнити світоглядну та громадянську позицію майбутніх правозахисників, підготувати їх психологічно до самостійної напруженої та відповідальної роботи на користь суспільства та держави. 1

4. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна.

Від юридичної деонтології як системи наукових знань слід відрізняти одноіменну навчальну дисципліну, що виконує дещо інші функції та вирішує свої спеціальні завдання.

Якщо в сфері деонтологічного наукового дослідження відбувається вироблення нових знань, то в сфері навчання, а конкретно - в системі юридичної освіти відбувається розповсюдження та опанування науковим досягненням з метою його подальшого використання на практиці.

Виходячи із специфіки завдань, що вирішуються юридичною деонтологією як навчальною дисципліною, в окремих навчальних закладах викладається курс, що має назву "Вступ до юридичної спеціальності". По суті, ця назва досить чітко відбиває основні функції та призначення даної дисципліни. Початківців студентів-юристів вводять до бази завдань, що визначатимуть умови та порядок їхньої життєдіяльності на найближчі 4-5 років та на майбутню перспективу, коли вони вже отримають диплом фахівця та візьмуться до самостійної роботи.

Слід відзначити, що здійснення такого роду інтелектуальної діяльності як навчання має найбільшу ефективність, якщо суб'єкти цього процесу однаково добре підготовлені до такої роботи. Щодо системи вищої освіти, то вона передбачає особливо ретельну підготовку до процесу засвоєння знань, починаючи від ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, режимом, формами роботи і завершуючи. професійною орієнтацією студентів на далеку перспективу, формуванням загального уявлення про можливу сферу своєї професійної діяльності

Із вступом до навчального закладу практичними стають такі запитання — що і як треба вчити, де отримувати навчальну інформацію, як її обробляти, які якості виховувати в собі відповідно до майбутньої професії, в яких сферах можна використовувати отримані знання, які перспективи просування по службі або зміні свого соціального статусу тощо.

Відповіді на ці запитання повинна давати вступна навчальна дисципліна, яка базується на дослідженнях науки "юридична деонтологія". Таке співвідношення науки і освіти є необхідним і обов'язковим у підготовці майбутніх фахівців.

Предмет та структура курсу юридичної деонтології

Характеризуючи предмет навчальної дисципліни, слід звернутися до визначення науки "юридична деонтологія", в якому говориться, що це система загальних наукових знань про юридичну науку та юридичну практику, про вимоги до працівників юридичної сфери та систему формування професійних та особистих якостей працівників. Ці компоненти і являються головними складовими предмету навчальної дисципліни. У визначенні його структури є певна логіка, яка передбачає наступне:

Вступ до курсу - характеризує навчальну дисципліну в цілому у співвідношенні до відповідної юридичної науки, визначаються обсяги необхідних знань, їх практична значимість.

У наступному розділі відбувається ознайомлення з юридичною діяльністю та її основними формами прояву.

Окремим блоком розглядається особа юриста, його особисті якості через призму окремих напрямків професійної діяльності та особливостей юридичної професії взагалі.

До структури курсу входять питання змісту та об'єктів впливу юридичної діяльності, що також характеризує її в різнфих аспектах.

Необхідним моментом є також висвітлення нормативної основи здійснення професійної діяльності юристів, що в правовому аспекті має особливе значення.

І на завершальному етапі вивчення курсу відбувається ознайомлення із особливостями роботи за окремими спеціальностями в межах юридичної професії.

Юридичну деонтологію як певну галузь наукових дослідженьслідвідрізнятивідюридичноїдеонтології як учбової дисципліни.

Завданнямпершоїєвивченнязадопомогоюпевних наукових підходів та методів всього кола питань, що стосуються призначення та змісту професійної діяльності юристів, забезпечення її відповідності наявним потребам суспільства, оптимальної організації юридичної праці, належного професійного відбору, вихованнятанавчанняосіб,щоїївиконують,чинників, які впливають на ставлення юристів до своїх професійних обов’язків, недоліків юридичної практики та шляхів їх подолання тощо.

Завданням другої є формування у студентів юридичних освітніх закладів первинних, але водночас, доситьповнихуявленьпрообранунимипрофесію,національні та міжнародні стандарти професійної юридичної діяльності, юридичну науку та освіту, які безпосередньопов’язанізюридичноюсфероюдіяльності, а крім того, про важливість, склад, конкретні форми йнапрямизастосуванняправовихтаіншихзнань,які вониотримують.Авториодногопідручниказюридичної деонтології справедливо відмічають з даного приводу, що зараз юридична деонтологія є єдиною правовою дисципліною, яка розкриває цілісну картину (схему, каркас) юридичної та іншої діяльності, пов’я- заної з правом (наукової, освітньої), тоді як інші учбові курси спеціалізуються на висвітленні лише її окремих сторін та видів

Таким чином, якщо юридична деонтологія як підрозділправовоїнаукививчаєрізніаспектипрофесійної юридичної діяльності та умови її ефективності, то юридична деонтологія як навчальна дисципліна має на меті ознайомлення майбутніх правознавців з означеною проблематикою.

З огляду на вищевикладене за своїм міждисциплінарним статусом юридична деонтологія може бути охарактеризованаяквступнанавчальнадисципліна, своєрідна правова енциклопедія, що виконує функції орієнтації студентів-юристів у навчальному процесі, визначення обсягу та змісту знань, необхідних їм у подальшійпрофесійнійдіяльності,безпосередніхумов їхнього використання, скорочення розриву, який завжди об’єктивно існує між системою професійної підготовкиюристівтаїхпрактичноюдіяльністюуправовій сфері.

До навчального курсу «Юридична деонтологія» крімрозділу,присвяченогозагальнійхарактеристиці юридичної деонтології, входять розділи:

—професіяюрист,дерозглядаютьсянайважливішіпередумови,етапитатенденціїїїрозвитку,голов­ ні принципи юридичної діяльності, риси, які вирізняють юридичну професію серед інших професій, призначення та напрями діяльності громадських об’єднань юристів та деякі інші питання;

—основні юридичні професії, в яких надається більш детальна характеристика окремих юридичних професій (судді, прокурора, слідчого, адвоката, нотаріуса та інших);

—юридичнанаукатаюридичнаосвіта, де роз-

кривається зміст відповідних напрямів діяльності, визначаються їх суб’єкти, об’єкти, завдання, засоби здійснення;

—професійно-правова, політична, моральна, естетична культура юриста, в яких з’ясовуються сутність та структура (знання, вміння, навички) цих проявів особистісної культури юристів, а також висвітлюються фактори, які впливають на їх стан.

5. Юридична деонтологія – складова юридичної науки.

1. Виникнення професії юриста: історико-правові підстави.

2. Загальні кваліфікаційні вимоги до юристів.

3. Законодавчо визначені критерії допуску до занять юридичною діяльністю.

4. Професіограми:

• суддів;

• працівників прокуратури;

• адвокатів;

• нотаріусів;

• юрисконсультів;

• слідчих;

• працівників органів реєстрації актів цивільного стану тощо.