Вступ
В наш час дуже стрімко розвивається автоматизація технологічних процесів, відбувається освоєння провідних технологій. Все більше увагу приділяють автоматизації на мікропроцесорних і мікроконтролерних засобах автоматизації.
Метою даної роботи є автоматизація процесу регулювання рівня в деаераторі підживлення в системі продування-підживлення 1-го контуру. Для ефективного вирішення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:
1) Дослідити технологічний процес регулювання рівня в деаераторі підживлення системи продування-підживлення 1-го контуру;
2) Визначити оптимальні значення параметрів контролю, сигналізації, блокування, регулювання необхідні для автоматизації даного технологічного процесу і розробити функціональну схему автоматизації;
) Дослідити математичну модель системи автоматичного регулювання (САР) для одного із контурів регулювання рівня в деаераторі підживлення даного технологічного процесу;
) Запроектувати САР рівня води в деаераторі підживлення системи продування-підживлення 1-го контуру з використанням сучасних засобів автоматики;
) Перевірити
економічну доцільність запроектованих заходів з автоматизації дослідженого
технологічного процесу шляхом проведення техніко-економічних розрахунків.
1. Технологічна схема
процесу деаерації
1.1 Коротка характеристика підприємства
деаератор підживлення продування
Рівненська АЕС була побудована однією з перших на Україні. Будівництво було почате в 1973 році. Розширення її передбачається енергоблоками типу ВВЕР. Два перші енергоблоки АЕС сумарною потужністю 880 МВт введені в експлуатацію в 1980-1981 роках, третій енергоблок потужністю 1000 МВт - в 1986 році, а четвертий енергоблок потужністю 1000 МВт в 2004 році.
На всіх енергоблоках Рівненської АЕС встановлені водо-водяні реактори, в яких звичайна хімічно знесолена вода служить одночасно і сповільнювачем нейтронів і теплоносієм, що відводить тепло, яке виділяється при діленні ядер урану в працюючому реакторі.
Заміна вигорілих тепловиділяючих збірок проводиться на зупиненому і ущільненому реакторі. Графіком перевантаження передбачається почергова зупинка реакторів, причому зазвичай перевантаження виконується у весінньо - літній період, коли навантаження енергосистеми мінімальне.
Електроенергія першого і другого блоків видається споживачам по лініях, напругою 110 і 330 кВ. Генератори третього і четвертого блоку підключені до шин відкритого розподільчого пристрою ВРП 330-750 кВ.
Система технічного водопостачання забезпечує охолоджування конденсаторів турбін, допоміжного обладнання турбогенераторів, теплообмінного обладнання реакторної установки і обладнання інших допоміжних систем, заповнення втрат води.
Майданчик Рівненської
АЕС розташований в північно-західній частині Володимирецького району
Рівненської області на правому березі річки Стир з абсолютною відміткою 188,5 м
і піднімається над прилеглою територією на 18 - 25 м. Район Рівненської АЕС
знаходиться в зоні помірного клімату, що характеризується м'якою і вологою
зимою, відносно прохолодним і дощовим літом, сирою осінню і нестійкою погодою в
перехідні сезони року.
1.2 Опис технологічної та машинно-апаратурної схеми технологічного процесу, алгоритм його функціонування
Об’єктом контролю вибраний деаератор підживлення (ДП) системи продування-підживлення 1-го контуру двоконтурної схеми АЕС. За прототип прийнятий третій енергоблок Рівненської АЕС.
Технологічна схема реакторного відділення (перший контур) включає в себе реактор типу ВВЕР-1000 (водо-водяний енергетичний реактор), головні циркуляційні петлі та ряд зв’язаних між собою систем. В кожну із петель (яких чотири) входить: головний циркуляційний трубопровід 990х70 (ГЦТ), головний циркуляційний насос ГЦН-195М, парогенератор ПГВ-1000.
Реактор типу ВВЕР-1000 корпусного типу, на теплових нейтронах з паливом з двоокису урану (UO2) малого збагачення, активна зона якого, з внутрішньокорпусними пристроями, розміщена в товстостінному металевому корпусі. Разом з механічною системою регулювання використовується борне рідинне регулювання і вигоряючі поглиначі. При здійснені цепної реакції ділення урану в об’ємі паливних таблеток ТВЕЛ (тепло виділяючого елемента) рівномірно виділяється тепло, яке передається воді першого контуру.
ГЦН-195М - вертикальний, центробіжний, одноступінчатий насос з блоком торцевого ущільнення вала, консольним робочим колесом, осьовим підведенням теплоносія, що перекачується та виносним електродвигуном. ГЦН забезпечує циркуляцію теплоносія через реактор.
Парогенератор типу ПГВ-1000 - горизонтальний, однокорпусний, з зануреною в воду другого контуру трубчатою поверхнею теплообміну і встроєними паросепараційними пристроями. Парогератор здійснює передачу тепла від теплоносія першого контуру воді другого контуру.
ГЦТ забезпечує з’єднання основного обладнання першого контуру з реактором і здійснює циркуляцію теплоносія від реактора до парогенератора й через ГЦН знову до реактора.
До однієї з циркуляційних петель першого контуру приєднаний компенсатор тиску, для створення і підтримки в першому контурі тиску води в даному інтервалі (при температурному розширенні), а також для обмеження відхилень тиску в аварійних і перехідних режимах.
Крім перерахованого головного обладнання до системи нормальної експлуатації входить ряд допоміжних систем, серед яких, при нормальній роботі РУ (реакторної установки), перше місце займає система продування-підживлення (яка згідно проектних даних має латинську абревіатуру ТК).
Призначення системи продування-підживлення 1-го контуру
Робота реакторної установки неможлива без відновлення дуже незначних, але неминучих втрат теплоносія першого контуру. Головні циркуляційні насоси ГЦН-195М з торцевим ущільненням обертового вала, що застосовуються в уніфікованих проектах ВВЭР-1000, вимагають організації подачі замикаючої води для охолодження й змащення ущільнення, а також надійного запобігання протікань води першого контуру з насоса. Крім того при роботі РУ завжди є необхідність здійснювати коректування ВХР (водо-хімічного режиму) теплоносія 1 контуру й введення в перший контур різних технологічних середовищ і хімічних реагентів. Для виконання зазначених вище завдань на блоці АЕС із ВВЭР-1000 є система продування-підживлення.
Використовуючи дану систему можна:
· підвищити концентрацію борної кислоти в активній зоні реактора до концентрації, яка забезпечує зупинку реактора і підтримку реактора в підкритичному стані;
· зменшити концентрацію борної кислоти в активній зоні реактора при проведені водообміну 1 контуру на етапі виходу на МКУ (мінімально контрольований рівень) і при зміні потужності РУ.
Завдання безпеки.
Система виконує наступні завдання безпеки:
· введення хімічного поглинача нейтронів (розчину борної кислоти H3BO3) після спрацьовування аварійних захистів реактора, або при аварійних ситуаціях, що не викликають спрацьовування цих захистів, але потребують зупинки реактора й доведення концентрації H3BO3 в теплоносії 1 контуру до стояночної,
· компенсацію малих протікань при аваріях з розщільненням, яке не досягає меж спрацьовування систем безпеки й компенсується роботою насосів підживлення,
· підтримку підкритичності реактора в «холодному» й «гарячому» станах,
· забезпечення працездатності обладнання, важливого для безпеки (ГЦН, КТ),
· перевірку на щільність і міцність ГЦТ й обладнання 1 контуру,
· подача підживлюючої води в автономний контур ГЦН в аварійних режимах.
Завдання нормальної експлуатації.
Система виконує наступні завдання нормальної експлуатації:
· заповнення або дозаповнення 1-го контуру розчином борної кислоти,
· підтримку матеріального балансу теплоносія 1-го контуру,
· компенсацію повільних змін реактивності, викликаних вигорянням і отруєнням палива,
· дегазацію й повернення організованих протікань теплоносія в перший контур,
· корегування показників водно-хімічного режиму відповідно до норм,
· проведення гідравлічних випробувань 1-го контуру на тиск до 200 кгс/см2,
· подачу замикаючої води на ущільнення ГЦН,
· розхолоджування компенсатора тиску при непрацюючих ГЦН,
· початкове заповнення гідроємкостей САОЗ (система аварійного охолодження зони).
Система продування-підживлення 1-го контуру забезпечує наступну швидкість зміни концентрації борної кислоти H3BO3 у теплоносії 1-го контуру:
· при зниженні концентрації - не менше 20% за годину від поточної,
· при збільшенні концентрації - не менше 3 г H3BO3 на кг H2O при поточній концентрації 8 г H3BO3 на кг H2O.
Система продування-підживлення по призначеню відноситься до систем нормальної експлуатації.
У границях герметичної оболонки по лінії продування й від зворотного клапана на загальній лінії підживлення до ГЦТ система є системою важливої для безпеки (відмова в цій частині може викликати вихідну подію аварії).
Склад системи
Система ТК складається з наступних функціональних груп:
· дегазації й деаерації теплоносія ТК10,
· підживлюючих агрегатів ТК20,
· трубопроводів підживлення ТК30 і ТК40,
· трубопроводів подачі замикаючої води ГЦН ТК50,
· зворотних ліній замикаючої води ГЦН ТК60,
· деаерації й подачі «чистого» конденсату ТК70,
· виводу теплоносія з 1-го контуру ТК80,
· маслосистеми підживлюючих агрегатів ТК90.
Оскільки в даній роботі буде розглядатися регулювання рівня в ДП (деаераторі підживлення) ТК10В01 то розглянемо групу ТК10, та групу ТК70 для розгляду всіх режимів роботи в яких задіяний ДП.
Група дегазації й деаерації теплоносія TK10.
Група дегазації й деаерації теплоносія TK10 призначена для дегазації теплоносія I контуру й організованих протікань, що надходять із бака оргпротікань (організованих протікань), і подачі робочого середовища у всмоктуючий колектор підживлюючих агрегатів.
Група містить в собі:
· деаератор підживлення TK10B01;
· регенеративний теплообмінник TK11W01;
· доохолоджувач підживлюючої води TK12W01;
· регулятори тиску в деаераторі підживлення TKC10,12 з регулювальними клапанами TK10S05, TK70S05;
· регулятори рівня в деаераторі підживлення TKC13,14,20 з регулювальними клапанами TK13,14S02; TK20S04 відповідно;
· запірні арматури;
· трубопроводи.
Група деаерації й подачі «чистого» конденсату TK70.
Група TK70 призначена для дегазації «чистого» конденсату, який надходить від насосів TN21 (22, 23) D01, що подається на всмоктування підживлюючих агрегатів.
Група містить у собі:
· деаератор борного регулювання TK70B01;
· охолоджувач випару деаератора борного регулювання TK70W01;
· охолоджувачі «чистого» конденсату TK71W01, TK70W02;
· регулятор тиску в деаераторі борного регулювання TKC70 з регулювальним клапаном TK70S05;
· регулятор рівня в деаераторі борного регулювання TKC71 з регулювальним клапаном TK70S02;
· запірні арматури;
· трубопроводи.
Процес деаерації
Деаерація рідини - це процес видалення (десорбція) з рідини розчинених в ній газів - використовується в енергетиці для видалення з живильної (живлення основного контуру) розчинених в ній корозійно-активних газів (оксигену О2 і вуглекислого газу СО2). Це один з основних методів боротьби з корозією в трубах пароводяного тракту і технологічному обладнані електростанцій.
Норма вмісту оксигену і вуглекислого газу у воді залежить від параметрів установки - тиску і температури. При підвищенні тиску і температури корозійна активність О2 і СО2 зростає, тому норма допустимої залишкової концентрації газів у воді при підвищенні параметрів блокового устаткування посилюється.
Принцип деаерації.
Відомо декілька способів деаерації води:
· хімічна деаерація;
· десорбційне знекиснення;
· термічна деаерація.
У промислових і перш за
все в енергетичних установках найбільш поширений спосіб термічної деаерації
води.
- вміст оксигену у воді;
- парціальний тиск водяної пари;
- парціальний тиск оксигену;
- парціальний тиск повітря.
Рис. 1.1. Залежність
парціального тиску повітря, оксигену і водяної пари та розчинності оксигену від
температури води при атмосферному тиску
Суть процесу заключається в наступному. Оскільки парціальний тиск пари рідини над поверхнею розчину при температурі насичення досягає тиску в системі, а парціальний тиск розчинених газів над поверхнею розчину рівний нулю, то і зрівноважена концентрація газу на межі розділу фаз в рідині також виявляється рівна нулю. При цьому різниця концентрацій компоненту в рідині і на межі розділу фаз виявляється максимальною, що забезпечує максимальну рушійну силу дифузії газу з рідкої фази в газоподібну (парову). На цій властивості нагрітих розчинів заснований і принцип термічної деаерації.
При підігріві рідини до температури насичення парціальний тиск розчиненого в рідині газу над поверхнею розчину знижується до нуля.
Згідно закону Генрі, також знижується і зрівноважена концентрація на межі розподілу фаз. Виділення газу з рідкого середовища в парове відбувається унаслідок різниці фактичної і зрівноваженої концентрацій компоненту.
У енергетиці для термічної деаерації води застосовуються деаератори.
Призначення деаератора підживлення
Деаератор підживлення ТК10В01 дегазує теплоносій першого контуру, що надходить із ліній продування й організованих протікань 1-го контуру.
Деаератор підживлення ТК10В01 також дегазує «чистий» конденсат і боровану воду, що надходять у деаератор до подачі в перший контур. Крім того, він виконує функцію демпферної ємкості у всмоктуючий патрубок підживлюючих насосів.
У деаераторі здійснюється виділення оксигену й гідрогену з теплоносія 1-го контуру, а також розведення гідрогену водяною парою або азотом до вибухобезпечної концентрації.
Поряд із глибоким виділенням оксигену й гідрогену, апарат дозволяє виділити з контурної води розчинені в ній РІГ (радіоактивні інертні гази): криптон, ксенон і інші (попадають у теплоносій 1-го контуру з тепловиділяючих елементів касет, що мають газову нещільність).
З «чистого» конденсату й борованої води, що подаються на підживлення деаератора в основному здійснюється виділення оксигену, вуглекислого газу й інших газів.
Деаератор борного регулювання ТК70В01 дегазує «чистий» конденсат, що надходить від насосів дистиляту.
Деаератор TK10В01 призначений для дегазації (при роботі системи з термічною деаерацією з подачею пари від системи паропроводів власних потреб RQ (2-й контур)):
) теплоносія, виведеного з 1-го контуру, з витратою від 6 до 60 м3/год.;
) організованих протікань з бака-приямка ТY20В01 з витратою від 6 до 60 м3/год.;
) замикаючої води, що зливається з ущільнень ГЦН із витратою до 5 м3/год.;
) чистого конденсату, що подається від TN21 (22, 23) D01;