Материал: Аналіз активності каталази і вмісту пероксиду водню у проростків пшениці за росту на субстратах породних відвалів вугільних шахт з внесенням золи ТЕС як меліоранта

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Отже, вільні радикали - це нормальні метаболіти клітин, які мають важливе значення у життєдіяльності рослинних організмів [20].

1.3 Антиоксидантна система у рослин

1.3.1 Каталаза, як високомолекулярний антиоксидант в рослині

Каталаза - фермент, виявлений у клітинах практично усіх аеробних організмів. Поряд з розкладанням пероксиду водню і тим самим захистом клітини від його токсичного впливу, фермент каталізує цілу низку метаболічно важливих реакцій [18].

Молекула типової каталази складається з чотирьох ідентичних субодиниць, кожна з яких як кофактор містить залізопорфіриновий комплекс. У клітинах еукаріот каталаза локалізована у пероксисомах та гліоксисомах. Пероксисоми - обмежені елементарною двошаровою мембраною органели. Існують дві моделі біогенезу пероксисом. Одна з них передбачає відгалуження від ендоплазматичного ретикулуму. Згідно з другою, - нові пероксисоми утворюються під час поділу, який наступає після росту передіснуючих органел. Гліоксисоми - спеціалізована форма пероксисом, містять ферменти метаболізму запасів ліпідів. У запасних тканинах насіння, що розвивається, біля 80% каталазної активності знайдено у гліоксисомах. Каталазу виявлено також у цитозолі, причому в насінні Castor been фермент виділений з цитозолю.

Фізіологічна роль каталази. Каталаза - компонент комплексного ферментативного захисту організму від токсичних сполук кисню. Аеробний спосіб існування забезпечує організму великі переваги поряд зі значною небезпекою в разі порушення захисних механізмів. Цілковите відновлення кисню до пероксиду водню потребує витрати чотирьох електронів і у цьому процесі нараховується декілька послідовних інтермедіатів, токсичних для живої клітини, якими є: ًàنèêàë ٌَïهًîêٌèنàي³îيà, ًàنèêàë م³نًîêٌèëَ, ïهًîêٌèن âîني‏.

شهًىهيٍè àيٍèîêٌèنàيٍيîمî çàُèٌٍَ: ٌَïهًîêٌèننèٌىٍَàçà, êàٍàëàçà, ïهًîêٌèنàçà ن³‏ٍü ےê ٌèëüي³ ًàن³îïًîٍهêٍîًè, ïًèéىà‏÷è َ÷àٌٍü َ âèëَ÷هيي³ êèٌيهâèُ ىهٍàلîë³ٍ³â ٍà â³ëüيèُ ًàنèêàë³â. خٍوه, ٌَïهًîêèننèٌىٍَàçà ٍà êàٍàëàçà ٌٍàيîâëےٍü ïهًّî÷هًمîâèé ³يٍهًهٌ نëے ًàن³àِ³éيî؟ ُ³ى³؟, ل³îëîم³؟ ٍà ٍهًàï³؟, çن³éٌي‏‏÷è çàُèٌٍ êë³ٍèيè â³ن ّê³نëèâî؟ ن³؟ ³îي³çَ‏÷î؟ ًàن³àِ³؟ يà ؤحت, ىهىلًàيè, ل³ëêè, ³يّ³ ô³ç³îëîم³÷يî àêٍèâي³ ًه÷îâèيè ³ ïîًَّهيü, ùî âèيèêà‏ٍü âيàٌë³نîê ِüîمî êë³ٍèييîمî ىهٍàلîë³çىَ.

ہêٍèâي³ٌٍü êàٍàëàçè. كê ïًàâèëî, âى³ٌٍ êàٍàëàçè َ êë³ٍèي³ نîٌٍàٍي³é, ùîل يه نîçâîëèٍè ٍَâîًèٍè âهëèê³é ê³ëüêîٌٍ³ ïهًîêٌèنَ âîني‏, ےêèé مهيهًَ؛ٍüٌے هينîمهييî. دًîٍه çà ëهٍàëüيèُ ٍà ىٍَàمهييèُ