Згідно зі ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Оскільки закони повинні відповідати Конституції, а її норми є нормами прямої дії, то принципом діяльності адвокатури слід вважати принцип верховенства права. У відповідності зі ст. З Статуту Ради Європи вимога про визнання принципу верховенства права є складовою частиною національної правової системи. Визнаючи принцип верховенства права, Конституція України створила належні умови ефективного захисту прав і свобод людини, ствердила, що національне законодавство не повинно суперечити природнім правам людини, зокрема, на життя, свободу, безпеку, власність, рівність тощо. Для адвокатів принцип верховенства права набуває особливого значення, оскільки вони мають спрямовувати свою діяльність на захист загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, основним пріоритетом якого є права і свободи людини і громадянина. Визнання і дотримання принципу верховенства права є однією з основних і невід'ємних ознак правової держави, у побудові якої бере активну участь адвокатура, керуючись своїм конституційним призначенням.
2. Принцип незалежності є основоположним у діяльності адвокатури, оскільки завдяки йому виконуються професійні повноваження адвокатів, спрямовані на захист прав і свобод людини, забезпечення конституційного права кожного на правову допомогу. Саме при реалізації завдань адвокатури, котрі полягають у сприянні людині захистити свої права від порушень, що допускаються, в тому числі й посадовими особами та державою, адвокатура має керуватися принципом незалежності. Без цього неможливо здійснювати професійну адвокатську діяльність, протистояти тим, хто діє поза правовим полем, порушує чинне законодавство, посягає на права і свободи людини і громадянина, на законні інтереси юридичних осіб тощо.
Правила адвокатської етики розглядають як необхідну умову належного здійснення адвокатської діяльності незалежність адвоката у виконанні своїх професійних прав, обов'язків. Це, як зазначено у ст. 5 Правил, "передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність, зокрема з боку державних органів, а також впливу своїх особистих інтересів". Правилами встановлюється обов'язок адвоката протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність. Про дотримання принципу незалежності йдеться у багатьох статтях Правил, які регулюють взаємовідносини адвоката з клієнтом, учасниками судового процесу, судом, іншими особами, державними органами.
3. Принцип демократизму є притаманним адвокатурі за самим її призначенням, змістом діяльності та організаційними формами. Про демократичні принципи організації та діяльності адвокатури свідчать: вільний вибір адвокатської професії і доступність набуття ^статусу адвоката, добровільний вибір організаційних форм здійснення адвокатської діяльності, зокрема вступу в адвокатське об'єднання і виходу з нього; забезпечення громадських інтересів та соціальних і професійних прав адвокатів; свобода здійснення професії; колегіальність у вирішенні проблем діяльності адвокатури, яка закладається у статути адвокатських об'єднань і якою керуються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та Вища кваліфікаційна комісія адвокатури; самоврядування адвокатських об'єднань; вільне обрання органів, які надають право доступу до адвокатської діяльності і припиняють його, притягають до дисциплінарної відповідальності, здійснюють контроль за якістю виконання професійної діяльності; висування кандидатів на посади голів адвокатських об'єднань, членів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури і обрання їх на альтернативній основі шляхом таємного голосування при вільному висуненні кандидатів (ст. 11 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури), їх змінюваність і підзвітність адвокатам; самоврядування; захист професійних прав адвокатів; дотримання гарантій адвокатської діяльності.
4. Принцип гуманізму - характерний для адвокатської діяльності, проявляється перш за все у конституційних завданнях адвокатури щодо забезпечення права на захист від обвинувачення та подання правової допомоги. Існування адвокатури як інституту правової системи, який покликаний професійно захищати права і свободи людини, представляти інтереси громадян у різних організаціях та перед фізичними особами свідчить про особливу гуманну роль цієї інституції. У Правилах адвокатської етики особливо підкреслюється саме цей аспект адвокатської діяльності, побудований на принципі гуманізму: функціональне навантаження адвокатури, специфіка цього інституту обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта із служінням інтересам суспільства в цілому.
5. Принцип конфіденційності - один з найважливіших принципів, котрий має визначальний вплив на здійснення адвокатської професії, на стосунки між клієнтом і адвокатом та адвоката з іншими як фізичними, так і юридичними особами. Специфічність стосунків, що виникають у процесі подання адвокатом правової допомоги, здійснення захисту і представництва, покладають на адвоката певні зобов'язання щодо нерозголошення інформації, яка стає йому відомою у зв'язку з виконанням професійної діяльності. Адже особа, котра звертається за правовою допомогою, має бути впевнена у нерозголошенні даних про неї, її близьких родичів, у неї мають бути гарантії збереження таємниці тих розмов, що велися з адвокатом, суті правових консультацій тощо. Втаємни-чення такої інформації відповідає духу Конституції, у ст. 63 якої закладено право особи відмовитися від дачі показань або пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Довіряючи адвокату такі відомості, громадянин має бути впевненим, що вони не будуть ним розголошені або доведені до відома певних органів чи посадових осіб.
Адвокату П. було доручено ведення справи по звинуваченню Л. за ч. 2 ст. 396 КК України. У кримінальній справі була вкрай поверхово досліджена особистість Л. Адвокат направив листа за місцем його роботи з проханням надіслати більш детальну характеристику.
Чи правильно зробив адвокат? Назвіть основні види адвокатської діяльності.
Ст. 396 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за приховування злочину. Згідно з ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Види адвокатської діяльності визначено в ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Згідно з нею до таких видів відносяться наступні:
1) надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов’язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення.
Тобто в фабулі справи мова йде про захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого.При цьому адвокат зробив правильно.
Адвокатом М. було укладено угоду про надання правової допомоги зі здійснення представництва інтересів гр. Кирилова, який був визнаний потерпілим по кримінальній справі. Проте, Кирилов не виконав зобов’язання про щомісячну оплату праці адвоката.
Які дії має вжити адвокат в описаній ситуації?
Чи можливо розірвати угоду із довірителем Кириловим під час судового процесу?
За ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За ч. 2 ст. 27 цього закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Ст. 30 цього закону передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
За ч. 2 ст. 29 цього закону договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Таким чином, якщо в договорі прописано, що в результаті несплати договір може бути розірваний, то наявні усі підстави для такого розірвання. В іншому випадку ситуація вирішується за допомогою норм ЦК України про договір та зобов’язання. Зокрема за ч. 2-3 ст. 651 ЦКУ договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Адвокат має право в односторонньому порядку розірвати договір за наступних підстав: грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором (ст. 35 Правил адвокатської етики).
Розірвати угоду із довірителем Кириловим під час судового процесу можливо.
Адвокат Шмельов І.Ф. представляв інтереси ЗАТ «Лікон», до якого ПП «Григор» пред’явив вимогу про повернення майна з чужого незаконного володіння. Адвокат Шмельов І.Ф., користуючись невисокою юридичною освіченістю представників опонента – ПП «Григор», зміг їх схилити до укладення мирової угоди на невигідних для них умовах, але взагалі в рамках закону.
Оцініть ситуацію. Визначте, чи в описаній ситуації адвокатом допущено порушення етичних принципів адвокатської діяльності?
Етичні принципи адвокатської діяльності визначено в розділі ІІ Правил адвокатської етики. Серед цих принципів є наступні:
Стаття 6. Незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності
Стаття 7. Дотримання законності
Стаття 8. Пріоритет інтересів клієнта
Стаття 9. Неприпустимість конфлікту інтересів
Стаття 10. Конфіденційність
Стаття 11. Компетентність та добросовісність
Стаття 12. Повага до адвокатської професії
Стаття 13. Вимоги до рекламування адвокатської діяльності
Аналіз цих принципів та фабули справи дозволяє зробити висновок про те, що дії адвоката не стосуються більшості з них. Разом з тим окремі принципи стосуються дій адвоката. Зокрема, принцип дотримання законності виконується, оскільки в фабулі справи вказується, що дії адвоката були в рамках закону. В ст. 7 Правил вказано, що адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. В ст. 8 мова йде про пріоритет інтересів клієнта. Зокрема у межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. При цьому адвокат за можливості сприяє досудовому та позасудовому порядках урегулювання спорів між клієнтом та іншими особами. В нашому випадку адвокат Шмельов І.Ф. представляв інтереси ЗАТ «Лікон», а значить цей принцип передбачає для адвоката пріоритет інтересів ЗАТ «Лікон». Користуючись невисокою юридичною освіченістю представників опонента – ПП «Григор», адвокат зміг їх схилити до укладення мирової угоди на невигідних для них умовах. Це означає, що пріоритет інтересів клієнта було дотримано, оскільки якщо мова йде про невигідні для ПП «Григор» умови, це автоматично свідчить про вигідність умов для ЗАТ «Лікон».
Принцип передбачений в ст. 11 Правил зводиться до того, що адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. В нашому випадку адвокат досяг мети ЗАТ «Лікон», а значить виконав свої обов’язки по відношенню до клієнта добросовісно.
Певні сумніви можуть бути щодо дотримання принципу поваги до адвокатської професії. В ст. 12 Правил визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов'язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
В нашому випадку вирішив справу на користь свого клієнта користуючись невисокою юридичною освіченістю представників опонента. Проте досить спірним є те, що такі дії можуть вважатися такими, що зменшують повагу до адвокатської професії. Вважаємо, що у цьому випадку не було вчинено жодних дій, які б порушували цей принцип.