Ще у минулому сторіччі аксіомою стало висловлювання про те, що будь–яка наука досягає своєї досконалості лише тоді, якщо для власних потреб вона використовує математику. А наприкінці другої світової війни і сама математика отримала потенційно надзвичайно потужний інструмент, за допомогою якого згодом стало можливим відкрити безліч таємниць природи, зробити могутній стрибок у розвитку техніки, виявити важливі закономірності життя і розвитку суспільства. Цей інструмент – обчислювальна техніка.
Одразу ж за появою ЕОМ стало зрозумілим: "залізо" ЕОМ – це лише її форма, хоча і надзвичайно важлива, а зміст – це програмне забезпечення, яке повинно базуватися на якісних алгоритмах спеціально для цього розроблених обчислювальних методів.
Потрібно було потурбуватися про створення наукових центрів у цій галузі, підготовку та комплектацію їх високо кваліфікованими кадрами. Одним із факторів вирішення цієї проблеми було створення у грудні 1957 року кафедри обчислювальної математики. Створення кафедри та Інституту кібернетики відбулося майже одночасно. Але ці події різномасштабні лише кількісно – саме випускники кафедри за декілька років утворили кадрову базу нового інституту. За конкурсом завідувачем кафедри став доктор фізико–математичних наук професор Положій Г.М. згодом член–кореспондент АН УРСР. Природно, що на новоутвореній кафедрі, де працювала в основному молодь, розвивалися й удосконалювалися наукові ідеї керівника кафедри: теорія узагальнених аналітичних функцій. Ще у вісімнадцятому сторіччі математики визнали так звані аналітичні функції "найкрасивішими". Саме вони дали змогу зовні невимушено і витончено розв’язати багато складних задач. Друга ідея – наближенні методи розв’язування задач математичної фізики. З певних причин майже всі сучасні математичні методи, які застосовуються для розв’язування переважної більшості важливих як з теоретичної, так і, особливо, з практичної точки зору науково–технічних задач, є методами відшукання наближеного розв’язку задачі. Отже, буквально з першого дня створення кафедри на ній проводилися інтенсивні наукові дослідження.
1 червня 1969 року завідувачем кафедри став І.І. Ляшко. Новий керівник повернув віру колективу кафедри у власні сили, надихнув його на нові творчі здобутки. Зберігши напрями наукових досліджень, які проводилися під керівництвом Г.М.Положія, він запропонував і нові.
Невдовзі разом з академіком В.М. Глушковим створили факультет кібернетики. Першим деканом і став Ляшко І.І., згодом академік НАН України.
В житті кожної людини, що досягла неабияких висот у суспільстві, настає важкий але невідворотний момент – момент звільнення авансцени. Люди, духовно слабкіші, як можуть відтягують цей момент, сильні думають про те, щоб вчасно передати кермо до надійних рук. У1991 році завідувачем кафедри став доктор фізико–математичних наук, професор С.І.Ляшко.
Престиж кафедри здобувається не лише її викладачами та науковими співробітниками, але й випускниками. Понад 1200 фахівців в усіх куточках нашої країни та далеко за її межами називають себе випускниками кафедри обчислювальної математики. Серед них більше 20 докторів та 200 кандидатів наук.
У 1966 році завдяки зусиллям В.М.Глушкова та І.І. Ляшка на механіко-математичному факультеті було створено кафедру теоретичної кібернетики , до якої була прикріплена група теоретичної кібернетики. Першим завідувачем (за сумісництвом) цієї кафедри до дня своєї смерті був академік В.М.Глушков. У 1969 році було створено факультет кібернетики, і кафедру ТК було переведено на цей факультет. З приходом Глушкова В.М. на механіко-математичному факультеті, а згодом і на факультеті кібернетики з'явилися нові навчальні курси, яких на той час не було в інших вузах країни. Це були курси із сучасних проблем кібернетики, теорії автоматів, дискретної математики, теорії алгоритмів, програмування, сучасної алгебри, сучасного математичного аналізу, які надалі стали традиційними.
На кафедрі регулярно з'являються нові навчальні курси, які відображають актуальні досягнення в кібернетиці та інформатиці. Викладається автоматизація проектування ЕОМ, теорія дискретних перетворювачів і формальних мов, розпаралелювання обчислень, використання ймовірносних методів для розрахунку технічних та кібернетичних пристроїв.
З 1994 року кафедру очолює професор Бєлов Ю.А. Під його керівництвом продовжується розвиток традиційних напрямів, закладених В.М.Глушковим та його послідовниками:
- дискретна математика; теорія дискретних перетворювачів, автоматів та формальних мов; розвиток сучасних парадигм програмування: алгебраїчне, логічне, декларативне програмування, паралельне контейнерне програмування; автоматизація пошуку доведень теорем та інші питання штучного інтелекту (розпізнавання образів, штучні нейронні мережі тощо).
За останні роки цей список поповнився напрямами, пов'язаними із застосуванням сучасних інформаційних технологій:
- інформаційна та програмна підтримка керування та обміну фінансовими ресурсами і цінними паперами у банках; методи й алгоритми інтерпретації вимірювань при проектуванні вимірювально - обчислювальних систем надвисокої точності; сучасні мережеві технології, зокрема, INTERNET- технології; застосування методів нелінійної динаміки в міждисциплінарних дослідженнях; застосування нейронних мереж та інших сучасних технологій;
В сучасних дослідженнях комп'ютери стають все більш самостійним інструментом пізнання та отримання прикладних результатів. У співробітництві з НДІ серцево-судинної хірургії АМН України, інститутом онкології АМН України, інститутом проблем онкології НАН України, Департаментом фізики, біології та інформатики університету Ямагуччі (Японія), інститутом теоретичної фізики і синергетики (Німеччина), Московським державним університетом імені М.Ломоносова, Московським фізико-технічним інститутом співробітники кафедри Кафедра бере активну участь в організації та проведенні олімпіад різного рівня з інформатики та підготовці команд студентів і школярів до участі у міжнародних олімпіадах. Кілька призерів Міжнародних олімпіад на сьогодні є студентами кафедри.
Випускники кафедри, студенти та аспіранти мають рівень підготовки, достатній для перемоги у конкурсах на отримання престижних посад як в українських, так і в іноземних компаніях, працюють практично в усіх провідних банках України.
За період існування кафедри її викладачами і науковцями було опубліковано понад 1000 наукових праць, серед них біля 20 монографій та 50 навчальних посібників та методичних розробок, захищені 1 докторська і 9 кандидатських дисертацій. Члени кафедри виступали з доповідями на численних авторитетних міжнародних і вітчизняних конференціях, семінарах, робочих групах. Брали участь у виконанні багатьох важливих держбюджетних та господарсько-договірних тем.
Кафедри математичних методів еколого-економічних досліджень є унікальною кафедрою у вищих навчальних закладах України. Вона створена 1 вересня 1992 р. на базі кафедри економічної кібернетики (існувала ще до заснування факультету кібернетики на механіко-математичному факультеті) в рік, коли в Ріо-де-Жанейро відбулася всесвітня конференція ООН, що зібрала керівників 179 країн з проблем планети Земля і на якій проголошено перехід до сталого розвитку економіки та способу життя, збалансованого в економічному, екологічному та соціальному планах.
За ці роки кафедрою створено і успішно розвивається новий науковий напрямок в математичному моделюванні – методи та моделі сталого розвитку. З цього напрямку на кафедрі захищено 2 докторські та біля 10 кандидатських дисертацій. Кафедра є провідною в підготовці бакалаврів, спеціалістів та магістрів з соціальної інформатики.
Завідувач кафедри ММЕЕД доктор фізико-математичних наук проф. І.М. Ляшенко, академік АН вищої школи України, голова її відділення інформатики, прикладної математики та обчислювальної техніки. З 1995 р. співголова Українського товариства сталого розвитку. В 1997 р. одержав Міжнародний гранд Соросівського професора. Опублікував біля 2000 наукових робіт, в т.ч. 13 книг (8 монографій та 5 навчальних посібників). Через аспірантуру (та докторантуру) підготував 25 кандидатів наук та 4 докторів наук.
У даний час кафедра в складі професорів О.Ф. Волошина і В.С. Донченка, асистентів Ф.О. Хворостяного, М.В. Коробової, А.М. Столяра та 4 викладачів-погодинників (провідні вчені НАН України) забезпечує підготовку із спеціальності соціальна інформатика.
При кафедрі працює науково-дослідна лабораторія економічної кібернетики. В її складі 7 співробітників, в тому числі 2 кандидати наук. Наукові дослідження лабораторії спрямовано на розробку математичних моделей та алгоритмів розв’язання задач оптимізації еколого-економічних систем.
Кафедра математичної лінгвістики (МІ) була створена у 1970 р. З 1980 р. її очолив професор А.В. Анісімов. Під його керівництвом кафедра активно вела наукову та освітню роботу у багатьох галузях інформатики. На той час вона була чи не єдиною в університеті, яка мала свій потужний парк обчислювальної техніки – декілька ЕОМ СМ-4. На цих машинах розроблялися цікаві проекти для Міністерства оборони і для виконання державних замовлень. Багато уваги приділялося застосуванню ЕОМ при виконанні курсових, дипломних робіт і наукових досліджень. Для цього була створена лабораторія “Високопродуктивні системи обробки інформації”.
Велику цікавість викликала система діалогу с ЕОМ “Ялиночка”, яка підтримувала бесіду з користувачем на загальні теми натуральною мовою, імітуючи людське мислення. Аспірантка І. Іванова написала програму, яка генерувала вірші високої якості. Розроблялись цікаві програми тривимірної машинної графіки, а також перевірялись можливості її динамічного відображення.
У зв’язку з тим, що діапазон наукових інтересів кафедри виходив за межі математичної лінгвістики і охоплював широке коло питань з інформатики, у 1985 р. її було перейменовано на кафедру математичної інформатики. Нині розробляються сучасні напрямки інформатики: теоретичне та практичне програмування, складність алгоритмів та систем, проблеми захисту інформації, системи штучного інтелекту, паралельні алгоритми, нейронні мережі, дистрибутивні алгоритми, лінгвістичні процесори, комп’ютерну графіку, бази даних, рекурсивні перетворювачі інформації.
З 1982 року по 1992 рік виходив республіканський міжвідомчий збірник наукових праць “Модели и системы обработки информации”, який випускався 2 рази на рік.
Сучасний склад кафедри: доценти П.П. Кулябко, М.М Глибовець, В.М. Терещенко, асистенти О.В. Дерев’янченко, М.Г. Медведєв, І.В. Кравченко
На кафедрі за сумісництвом працювали відомі вчені НАН України, серед них: Ф.І. Андон – член-кореспондент НАН України, докт.ф.-м. наук, директор СКТБ при ІК НАН України; К.Д. Жук – зав. відділом ІК НАН України; К.Л. Ющенко – член-кореспондент НАН України та інші.
Кафедра моделювання складних систем (МСС) була створена одночасно з факультетом кібернетики. Основний науковий напрямок кафедри передбачав розробку методів математичного моделювання, оптимального керування та оптимізації керованих систем. Засновник – член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Б.М. Бублик. З вересня 1999 року кафедрою МСС завідує доктор технічних наук, професор Ф.Г. Гаращенко.
За роки існування кафедри було підготовлено 20 докторів наук та близько 100 кандидатів наук. Головною спеціалізацією кафедри МСС завжди була прикладна математика. Кафедра готувала щороку від 20 до 60 спеціалістів для інститутів Академії Наук України та науково-дослідних інститутів. Сьогодні кафедра випускає щорічно більше 20 студентів, які спеціалізуються з прикладної математики та соціальної інформатики, здійснюється підготовка спеціалістів вищої кваліфікації в докторантурі та аспірантурі.
У різний час на кафедрі МСС співпрацювали по науковій тематиці та підготовці молодих спеціалістів провідні українські вчені з Інституту кібернетики та інших наукових установ. Серед них особливий вклад внесли академіки І.М. Коваленко, Ю.М. Єрмольєв, член-кореспонденти: В.В. Скопецький, А.О. Чикрій, професори В.Л. Волкович, В.Л. Гірко, М.Ф. Кириченко, О.Г. Наконечний, В.К. Задирака. Сьогодні на кафедрі працюють професори Ф.Г. Гаращенко, Ю.В. Крак, В.А. Стоян, Д.Я. Хусаїнов та доценти В.Р. Кулян, О.Л. Левошич, М.П. Лепеха, І.І. Харченко.
Створена при кафедрі Лабораторія моделювання i оптимізації (завідувач – к. ф.-м.н. Г.І. Кудін) працює над розробкою i запровадженням наукових досягнень кафедри. В лабораторії працюють 4 доктори наук та 8 кандидатів наук, 10 наукових співробітників та інженерів. Проводяться фундаментальні дослідження за тематикою ДКНТ.
З 2001 року при кафедрі діє міжнародна студентська лабораторія з інформатики (науковий керівник проф. Ф.Г. Гаращенко, консультанти проф. М.Ф. Кириченко та доц. М.П. Лепеха). Науковими напрямками лабораторії є проведення теоретичних досліджень та створення алгоритмічного і програмного забезпечення для розв‘язування прикладних задач, пов‘язаних з структуризацією, фільтрацією та стисненням інформації.
Основні наукові результати співробітників кафедри пов‘язані з започаткуванням та обґрунтуванням чисельно-аналітичних методів розв‘язання спектральних задач математичної фізики, теорії пружності, пластин і оболонок; чисельних методів дослідження та оптимального керування системами з розподіленими параметрами, зокрема розв‘язку задач про побудову оптимальних регуляторів, мінімаксних фільтрів; оцінювання, модального керування тощо (Б.М. Бублик, Ф.Г. Гаращенко, М.Ф. Кириченко, О.Г. Наконечний).
Серед сьогоднішніх напрямків наукових досліджень слід відзначити методи оптимального керування пучками траєкторій. Отримані теоретичні результати були використані не тільки для розв‘язування задач прискорювальної техніки але і в інших галузях, зокрема в економічних задачах. Проводяться дослідження з тематики керування рухом мікросупутників. Працює група по створенню синтезатора з української мови та анімації просторових образів. Отримані нові наукові результати з використання методів псевдообернення матриць та застосування проекційних операторів для цифрової обробки даних.
На основі розвинутих на кафедрі фундаментальних теоретичних досліджень співробітниками кафедри отримано ряд наукових результатів прикладного характеру, які самі по собі були складними науково-технічними проблемами. Це дозволило опублікувати понад 20 монографій та біля 800 наукових статей в провідних наукових виданнях.
На кафедрі працює науковий семінар з проблеми “Кібернетика”. З 1979 р. до 1992 р. видавався науковий збірник Вісник Київського університету “Моделирование и оптимизация сложных систем”. Один раз на два роки проводиться Міжнародна конференція “Моделирование и исследование устойчивости систем”. В 2001 р. була проведена міжнародна наукова конференція "Моделювання і оптимізація складних ситем" (МОСС-2001), присвячена 65-річчю з дня народження член-кореспондента НАН України Б.М. Бублика.
Провідні науковці кафедри працюють експертами Вищої атестаційної комісії України, є членами та очолюють Спеціалізовані вчені ради по захисту докторських та кандидатських дисертацій. Професор Д.Я. Хусаїнов отримав звання Соросівського професора, а доценти Ю.В. Крак, М.П. Лепеха – звання Соросівського доцента. Широко відомі здобутки кафедри серед науковців СНД. Кафедра підтримує тісні наукові контакти з Московським університетом ім. М.В.Ломоносова, Санкт-Петербурзьким університетом, Московським радіотехнічним інститутом, Інститутом теоретичної та експериментальної фізики РАН. Співробітники кафедри співпрацюють з зарубіжними науковцями. Налагоджені зв‘язки з Йєльським університетом (Нью Хевен, США), Університетом ім. Масарика та Технічним університетом (м. Брно, Чехія), Німецьким національним дослідницьким центром комп’ютерних наук GMD (м. Санкт-Августин, Німеччина), Математичним інститутом (м. Обервольфах, Німеччина).
За період існування кафедра математичної інформатики підготувала велику кількість спеціалістів у комп’ютерній галузі, в тому числі вищої кваліфікації: захищено 25 кандидатських дисертацій, серед них є громадяни республік Середньої Азії, Кавказу, Куби, Чехословакії, Сірії, Лівії. Багато робіт відзначено преміями. Підтримуються тісні наукові зв’язки з багатьма університетами СНД та інших країн. Випускники кафедри успішно працюють у багатьох галузях народного господарства.