Материал: 2

Рис. 2.53 Загальний вигляд автоматичних вагонних ваг системи “Schenck” (а) із пультом управління (б)

Останнім часом на зміну важільним вагонним вагам для технологічного і комерційного зважування запроваджуються тензометричні електронні ваги виробництва зарубіжних і українських фірм “Шенк” (рис. 2.53), “Карат”, “Пульсар” і інші. Їх різновиди передбачають зважування як в статичному, так і в динамічному, а також в статично-динамічному режимах.

Ваги для зважування в статичному режимі доцільно використовувати при навантаженні і розвантаженні вагонів на станціях з порівняно невеликими вантажопотоками, а також для зважування і реєстрації маси вантажу в комерційних документах: накладних, комерційних актах тощо.

Довжина вагової платформи в них достатня для встановлення всього вагона, а індикаторний пристрій показує масу вагона відразу.

Ці ваги забезпечують найточніше показання маси вагона з вантажем, визначають рівномірність завантаження вагона, реєструють перевантаження візків.

Ваги для зважування в динамічному режимі рекомендуються для встановлення на станціях і підприємствах з великими вантажопотоками. Ці ваги можуть встановлюватися у вигляді платформи довжиною 12–15м, або у вигляді двох-трьох секцій довжиною 4.5–5.5м для поосьового і візкового зважування. Зважування відбувається при швидкості 3–10км/год, а для технологічного зважування під час руху – до 30км/год. Ваги можуть укомплектовуватися

фототелевізійним комплектом, який забезпечує розпізнавання вагонів, що рухаються, їх рід, вісність тощо.

Ваги для зважування в статично-динамічному режимі поєднують всі переваги двох попередніх видів.

Комплект автоматичних ваг складають: вагова платформа, вантажоприймальні вузли, комплект датчиків, апаратура обробки, реєстрації і передачі інформації, до якої належить АЦП – аналого-цифровий перетворювач, ПРП – прилад, що реєструє і показує, ПЕОМ, принтер, модем, дублююче табло, дозувальна система та інші прилади.

Програмне забезпечення сучасних автоматичних ваг передбачає статичне зважування вагонів, зважування вагонів в русі без розчеплення з накопиченням суми маси вагонів, визначення маси поїзда в цілому без маси локомотива, запис результатів зважування на магнітний диск ПЕОМ, зберігання цих даних протягом певного часу, вивід результатів зважування на екран ПЕОМ і принтер, обмін інформацією з оператором, сигналізацію про перевищення маси вантажу проти норми, сигналізацію про перевищення швидкості руху вагонів на вагах тощо.

Для зважування навалочних та сипучих вантажів, що переміщуються безперервним потоком, застосовують конвеєрні автоматичні ваги (рис. 2.54).

Рис. 2.54 Блок-схема конвеєрних автоматичних ваг для зважування сипучих вантажів:

РФ – фрикційний ролик; РС – лічильно-вимірювальний ролик; Б – пружна балка; Д – датчик; Т – тахогенератор; М – електричний міст;

q – погонне навантаження на конвеєр; V – швидкість конвеєра

Фрикційний ролик РФ через тахогенератор Т передає в схему моста М інформацію про швидкість руху стрічки конвеєра, а лічильно-вимірювальний ролик РС – про навантаження, сприйняте датчиками Д. Дротяні тензометри наклеєні на пружну балку Б і зібрані за диференціальною схемою. Оскільки електрична напруга генератора Uт пропорціональна погонному навантаженню q, а число обертів – швидкості руху конвеєра V, лічильник безперервно накопичує суму ваги вантажу, що переміщується конвеєром.

Контрольні питання до теми 2.5

1.Як класифікуються ваги, що використовуються для зважування вантажів?

2.Навести основні технічні особливості будови ваг, що використовуються на залізничному транспорті?

3.Навести основні технічні параметри, від яких залежить точність зважування вантажів.

4.Навести основні вимоги до експлуатації вагонних ваг при зважуванні вагонів.

5.Охарактеризувати основні вимоги до утримання ваговимірювальних пристроїв.

6.Як обладнується вагоповірочнй вагон?

7.Як плануються ремонти, огляди і повірка ваг?

8.Пояснити принцип будови і роботи тензометричних ваг.

9.Пояснити принцип дії тензометричного датчика.

10.Пояснити принцип будови і роботи конвеєрних автоматичних ваг.

11.Навести загальну характеристику і принципи застосування автоматичних електронних ваг типу “Шенк”, “Карат”, “Пульсар” та інших перспективних ваговимірювальних систем.

2.6 Основи проектування і розрахунки пристроїв вантажного господарства

Всі споруди і пристрої вантажного господарства за своєю потужністю і переробною спроможністю повинні забезпечувати своєчасне виконання запланованого обсягу вантажних операцій, повне збереження вантажів, своєчасне оброблення рухомого складу, а також механізацію вантажних робіт з додержанням вимог нормативних актів з питань охорони праці.

Стаття 10 Статуту залізниць України

Визначення проектних річних обсягів перевезень вантажів з урахуванням перспективи їх зростання

Вибір рухомого складу для перевезення вантажів. Розрахунки максимальних добових розмірів вантажо- і вагонопотоків, місткості складів

Вибір декількох варіантів схем механізації переробки вантажів і типів складів. Розрахунки кількості машин, штату працівників, лінійних розмірів і площі складів. Техніко-економічні розрахунки ефективності кожного варіанту

Порівняння показників усіх варіантів. Вибір найбільш ефективного варіанту механізованої

переробки вантажів

Рис. 2.55 Загальна блок-схема проектування пунктів вантажної роботи

2.6.1 Основні принципи проектування пунктів вантажної роботи

Перед проектуванням складів і площадок для переробки заданого обсягу вантажів необхідно провести вибір рухомого складу і декількох найбільш раціональних схем комплексної механізації переробки цих вантажів.

Вибір рухомого складу для перевезення вантажів повинен проводитися з таким розрахунком, щоби забезпечити найкраще використання вантажопідйомності і місткості вагонів, застосування сучасних високопродуктивних вантажно-розвантажувальних машин і механізмів, передової технології переробки цих вантажів, збереження їх при перевезенні.

Навантаження на вагони приймається на підставі фактичного середнього статичного навантаження вагонів цими вантажами на станціях і в цілому на залізниці.

Схеми комплексної механізації вантажних робіт і технологічні цикли роботи машин приймаються в залежності від роду та характеру вантажу, роду рухомого складу, з урахуванням застосування передових методів праці, використання сучасних серійних вантажно-розвантажувальних машин і вантажозахватних пристроїв. Одночасно приймаються відповідні типи складів чи площадок.

Раціональна схема механізації повинна забезпечити:

• комплексну механізацію переробки вантажу на всіх етапах технологічного процесу;

•полегшення умов праці;

•зростання продуктивності праці і скорочення кількості робочої сили;

•скорочення простою рухомого складу;

•мінімальний розмір капітальних вкладень;

•зниження собівартості переробки вантажу.

Для кожного виду вантажу підбирається декілька (2–3) конкуруючих схем механізації, які розраховуються за всіма параметрами. Остаточний вибір кращого з них здійснюється в результаті виконання техніко-економічних розрахунків.

2.6.2 Розрахунки основних параметрів складів і фронтів на вантажних пунктах

Для проектування чи вибору типового проекту вантажного складу необхідно знати його основні параметри: потрібну місткість, площу, довжину, ширину, висоту, розміри навантажувально-розвантажувальних фронтів. Ці параметри визначаються за обсягом вантажопереробки складу, який планується, і у відповідності з режимом роботи вантажного району.

Режим роботи вантажного району може бути детермінованим, (стійким, ритмічним) або недетермінованим (неритмічним, випадковим).

При детермінованому режимі вагони, автомобілі та інші транспортні засоби поступають під вантажні операції приблизно через однакові інтервали часу; кількість вагонів в подачі і тривалість виконання вантажних операцій майже не відрізняються від середнього значення, з відхиленнями в певних передбачених межах коливань.

При випадковому характері роботи час прибуття та кількість транспортних засобів у подачі іноді значно відрізняються від середнього значення і в розрахунках тоді користуються, як правило, методами теорії масового обслуговування.

Великим вантажним районам зі стійкими вантажопотоками найчастіше притаманний детермінований режим роботи. Нижче приводиться методика розрахунку параметрів складу при детермінованому режимі роботи.

Згідно з проектом або плановим річним об’ємом вантажопотоку визначають вантажопотік у розрахункову добу (добу максимального прибуття або відправлення вантажів):

де kн – коефіцієнт нерівномірності прибуття або відправлення вантажів, який визначається як відношення максимального добового вантажопотоку до середньодобового; для орієнтовних розрахунків може прийматися від 1,1 до 1,4, більші значення можна приймати для сільськогосподарських вантажів, потоки яких мають сезонний характер, менші – для промислової сировини та продукції, вантажопотоки яких більш стійкі і ритмічні;