Материал: 14. вплив зовн. факторівДокумент Microsoft Office Word

332

М

Мембрана кліткова (або цитолема, або плазмалема, або плазматична мембрана) – відокремлює вміст будь-якої клітини від зовнішнього се-редовища, забезпечуючи її цілісність; регулює обмін між клітиною і середовищем.

Н

Нуклеїнові кислоти (від новолат. nucleus – ядро) – високомолекулярні органічні сполуки, біополімери (полінуклеотиди), утворені залишка-ми нуклеотидів. Нуклеїнові кислоти – дезоксирибонуклеїнова та ри-бонуклеїнова – наявні в клітинах усіх живих організмів і виконують найважливіші функції зі зберігання, передавання та реалізації спадко-вої інформації.

О

Осмос (від давньогрец. őσμος – тиск, поштовх) – процес дифузії розчин-ника з менш концентрованого розчину в більш концентрований розчин.

П

Плазма (крові) (від давньогрец. πλάσμα – дещо утворене) – рідка части-на крові, в якій зависли формені елементи. Гістологічно плазма є між-клітинною речовиною рідкої тканини крові, уміст якої в крові стано-вить 52…60 % .

Пневмографія – метод графічного зображення дихальних рухів, що доз-воляє точно описувати ритм дихання, силу і тривалість кожної ди-хальної фази – вдиху, видиху та паузи.

Поверхневе натягнення – термодинамічна характеристика поверхні роз-ділу двох фаз, що перебувають у рівновазі, яка визначається роботою

333

оберненого ізотермокінетичного утворення одиниці площі цієї по-верхні розділу за умови, що температура, об’єм системи та хімічні по-тенціали всіх компонентів в обох фазах залишаються постійними.

Поверхнево-активна речовина (ПАР) – хімічна сполука, яка, концент-руючись на поверхні розділу фаз, зумовлює зниження поверхневого натягнення.

Потенціал дії – швидка короткочасна зміна потенціалу на невеликій ді-лянці мембрани збудливої клітини (нейрона, м’язового волокна або залізистої клітини), у результаті якого зовнішня поверхня цієї ділянки стає від’ємно зарядженою відносно сусідніх ділянок мембрани, тоді як його внутрішня поверхня стає позитивно зарядженою відносно ді-лянок мембрани, що примикають до неї. Потенціал дії є фізичною ос-новою нервового або м’язового імпульсів, що відіграє сигнальну (ре-гуляторну) роль.

Потенціал електрохімічний – фізична величина, що зв’язує хімічний потенціал (μ) і електричний потенціал (  ) деякої електрохімічної сис-теми співвідношенням: A = μ + eφ, де А – робота, що порушує елект-рохімічну рівновагу системи; e – елементарний заряд частинки.

Потенціал спокою – мембранний потенціал збудливої клітини в незбу-дженому стані.

Потенціал хімічний μ – один з термодинамічних параметрів системи, а саме: енергія додавання однієї частинки в систему без здійснення роботи.

Пружність – властивість речовини чинити механічний опір силі, що діє на неї і набувати після її спаду початкової форми.

Р

Реверберація – процес поступового зменшення інтенсивності звуку в разі його багатократних віддзеркалень.

334

Резонанс (від франц. resonance; від лат. resono – відгукуюся) – явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань, яке настає у разі наближення частоти зовнішньої дії до деяких значень (резонансної частоти), що визначаються властивостями системи.

Реологія (від давньогрец. ρέος, течія, грец. λογία – вчення) – розділ фізи-ки, що вивчає деформацію та плинність речовини.

Рецептор – складні утворення, що складаються з нервових закінчень, дендритів чутливих нейронів та спеціалізованих клітин інших тканин, які в комплексі забезпечують перетворення впливу чинників зовнішньо-го або внутрішнього середовищ (роздратування) на нервовий імпульс.

Реципієнт – це об’єкт, який отримує (приймає) що-небудь від іншого об’єкта, що називається донором. Наприклад, у медицині реципієнтом крові або органів називається пацієнт, що отримав переливання крові від донора або підданий операції пересадження органа від донора.

С

Синергія – синергізм (від давньогрец. συνεργία; лат. synergos (syn) – ра-зом (ergos) дія) – це взаємодія двох або більше чинників, яка характе-ризується тим, що їх дія істотно перевищує ефект кожного окремого компонента у вигляді їх простої суми.

СКВІД (від англ. SQUID, Superconducting Quantum Interference Device – надпровідний квантовий інтерферометр) – надчутливі магнетометри (чутливість досягає 5 ^. 10^-33 Дж/Гц), які використовуються для вимі-рювання дуже слабких магнітних полів.

Спірографія – метод графічної реєстрації змін об’єму легенів, визначен-ня частоти і глибини дихання, споживання кисню.

Спірометрія – метод дослідження функції зовнішнього дихання, що пе-редбачає вимірювання об’ємних та швидкісних показників дихання.

335

Т

Турбулентність (застаріле турбуленція; від новолат. turbulentus – бурх-ливий, безладний) – турбулентний рух – явище, яке полягає в тому, що зі збільшенням інтенсивності руху рідини або газу в середовищі спонтанно утворюються численні лінійні та нелінійні хвилі різної до-вжини. Див. ламінарний рух.

Ф

Ферменти або ензіми (від лат. fermentum, від давньогрец. ζύμη, ε νζυμον

– дріжджі, закваска) – зазвичай білкові молекули або молекули рибо-зіми або їх комплекси, які пришвидшують (каталізують) хімічні реак-ції в живих системах.

Фрактал (від лат. fractus – дроблений, зламаний) – термін, що означає складну геометричну фігуру, яка має властивість самоподібності, тоб-то складену з декількох частин, кожна з яких подібна до всієї фігури цілком.