Контент-аналіз ґрунтується на одноманітних стандартизованих правилах пошуку, обліку, обробки та обчислення кількісних показників, характерних для досліджуваного тексту. Його використання передбачає розгляд змісту тексту як сукупності повідомлень, подій, оцінок, міжособистісних стосунків, соціальних проблем, об'єднаних за допомогою єдиної концепції у певну цілісність. Хоча формально контентаналіз і спрямований на вивчення тексту, головною його метою є дослідження віддзеркаленої в ньому соціальної реальності.
Опитування — метод збору соціальної інформації про досліджуваний об'єкт під час безпосереднього (інтерв'ю) чи опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога і респондента шляхом реєстрації відповідей респондентів на сформульовані запитання.
Анкета — тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.
Соціологічне інтерв'ю — метод збору соціальної інформації, що ґрунтується на вербальній соціально-психологічній взаємодії між інтерв'юером і респондентом з метою одержання даних, які цікавлять дослідника.
Вільне інтерв'ю — тривала бесіда за загальною програмою без чіткої деталізації запитань.
Соціологічне спостереження — метод збору наукової інформації, сутність якого полягає в безпосередній реєстрації фактів, явищ, процесів, що відбуваються у соціальній реальності.
Використання методу спостереження ефективне у таких випадках:
1. У процесі отримання попередньої інформації, не обхідної для уточнення напрямів запланованого дослідження, оскільки професійно проведене спостереження надає досліднику нові характеристики досліджуваного об'єкта, допомагає звільнитися від традиційного підходу до вирішення соціальної проблеми.
Для отримання ілюстративних даних, які суттєво доповнюють статистичний аналіз даних, одержаних за допомогою масового опитування.
За умови, що саме спостереження є найпридатнішим, найефективнішим методом досягнення цілей дослідження, перевірки вироблених гіпотез.
Плануючи використання цього методу, звертають увагу на його сутнісні характеристики, які одночасно є його перевагами, оскільки спостереження:
наводить характеристику об'єкта спостереження: кількість осіб, що беруть участь у досліджуваній ситуації, соціально-демографічна структура групи, особливості стосунків, розподіл у ній тощо;
описує місце проведення спостереження, типову поведінку членів групи, а також відхилення у ній;
встановлює мету діяльності групи, а також спів відношення загальної мети з цілями учасників групи;
описує соціально-психологічний клімат у групі, соціальну поведінку, мотиви і стимули діяльності її
учасників;
— встановлює частоту і тривалість елементів досліджуваної ситуації, їх повторюваність, унікальність, типовість і на цій підставі складає висновки щодо випадковості чи закономірності соціальної ситуації, яка підлягає дослідженню.
Види спостереження класифікують, спираючись на різні підстави.
За ступенем формалізації виділяють структуроване і неструктуроване спостереження. Структуроване спостереження застосовується тоді, коли дослідник має достатньо інформації щодо об'єкта дослідження і може заздалегідь виокремити всі важливі елементи досліджуваної ситуації, розробити чіткий план, спеціальні документи для реєстрації фактів, подій, явищ, процесів, надати чіткі інструкції спостерігачам. Неструктуроване спостереження не передбачає чіткого плану дій спостерігача, а лише визначення загальних рис ситуації. Найчастіше його застосовують у пошукових та розвідувальних дослідженнях.
Експеримент у соціології - це спосіб отримання інформації про кількісні і якісні зміни показників діяльності й поведінки соціального об'єкта в результаті впливу на нього деяких факторів (перемінних). У логічну структуру соціального експерименту слід включити суттєві ключові операції по підготовці й здійсненню експерименту і доцільний порядок проведення таких операцій.
Операції, іцо складають експеримент:
Поставлення й уточнення завдання.
Вибір емпіричного об'єкта.
Вироблення загального плану експериментальної і контрольної груп.
Формулювання робочої гіпотези.
Створення експериментальної ситуації, проведення періодичних вимірювань функціонуючого об'єкта.
Аналіз результатів.
Методика і техніка соціологічних досліджень.
За місцем проведення виділяють польове та лабораторне спостереження. Польове спостереження застосовують у реальній життєвій ситуації, використовуючи робоче приміщення або приміщення для зборів, аудиторію тощо. Лабораторне спостереження передбачає, що умови його проведення визначає і створює дослідник. Часто його проводять з використанням допоміжних технічних засобів — фотоапаратів, магнітофонів, відеомагнітофонів, кінокамер тощо.
За ступенем участі спостерігача в досліджуваній ситуації розрізняють невключене і включене спостереження.
За регулярністю виділяють систематизовані й несистематизовані спостереження. Систематизовані проводять регулярно протягом певного періоду. Вони можуть бути тривалими, безперервними або циклічними, відбуватися у встановлені терміни, наприклад, два рази на тиждень — у понеділок і середу. Несистематизовані спостереження проводять стосовно соціальної ситуації, дослідження якої не планувалося.
За метою, характером об'єкта спостереження поділяють на монографічні, пошукові, самоспостереження. Монографічні спостереження охоплюють велику кількість різноманітних взаємопов'язаних соціальних явищ. Пошукові спостереження використовують з метою пошуку певних фактів, необхідних для вирішення поставлених цілей і завдань дослідження. Цікавою формою спостереження є самоспостереження, яке здійснює сам об'єкт дослідження, здатний до контролю за своїми емоціями, психомоторними діями, соціальною поведінкою тощо.
Контрольні запитання:
Як взаємодіють різні елементи структури соціологічного знання?
Чому соціологію вважають міждисциплінарною наукою?
Чи справді емпірична соціологія відмежована від теоретичних знань?
У чому суть основних функцій соціології?
Яке значення мають соціологічні дослідження в житті сучасного українського соціуму?
Назвіть етапи проведення соціологічного дослідження та про аналізуйте їх щодо послідовності, призначення, змісту, особливостей здійснення.
Яке місце посідає програма соціологічного дослідження у його підготовці, організації та проведенні?
Охарактеризуйте основні компоненти програми соціологічного дослідження.
У чому полягає специфіка опитування як методу збору первинної соціологічної інформації?
Охарактеризуйте види соціологічного опитування.
Чому анкетування є одним з найпоширеніших видів соціологічного опитування?
Які, на Вашу думку, питання можна вирішити за допомогою аналізу документів?
У чому полягає особливість традиційного аналізу документів. За яких умов його використання є доцільним?
В яких випадках доцільне застосування контент-аналізу?
Які особливості застосування соціологічного спостереження?
Охарактеризуйте метод соціального експерименту.
Література:
Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч. Посібник. – К., 1999.
Рущенко І.П. Соціологія. Курс лекцій. – Харків, 1996.
Соціологія: підручник, за ред. В.Г. Городяненка, К., 2002.
Черниш Н. Соціологія: курс лекцій, Львів, 2003.
Соціологія: навч. Посібник, за ред. С.О. Малеєва, К., 2003.
Социология: наука об обществе. Учебное пособие., под общ. Ред. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача, Харьков, 1997
Как провести социологическое исследование., М., 1990.
Методы сбора информации в социологическом исследовании: в 2-х книгах, М., 1990.
Ядов В.А. Социологическое исследование: методология, программа, методы, Самара, 1995.
Городяненко В.Г. Социологический практикум: учебно-методич. пособие, К., 1999.