а) національна економіка – це національний ринок або ринкова змішана економічна система;
б) національна економіка – це система виробничих відносин, матеріально-технічною основою яких є певні продуктивні сили;
в) національна економіка – це народне господарство як продукт історичного розвитку, поглиблення суспільного поділу праці, усуспільнення виробництва, як сукупність всіх галузей і регіонів країни, об’єднаних в єдиний організм різноманітними економічними зв’язками;
г) всі відповіді правильні.
а) національний ринок або ринкова змішана економічна система;
б) система політичних і економічних відносин;
в) сукупність регіонів країни;
г) сукупність споживацького, підприємницького, державного і міжнародного секторів.
а) система політичних і економічних відносин;
б) сукупність регіонів країни;
в) народне господарство як продукт історичного розвитку, поглиблення суспільного поділу праці, усуспільнення виробництва, як сукупність всіх галузей і регіонів країни, об’єднаних в єдиний організм різноманітними економічними зв’язками;
г) сукупність фінансово-промислових груп, державного і міжнародного секторів.
а) сукупність природних, трудових і фінансових ресурсів;
б) сукупність всіх галузей;
в) система виробничих відносин, матеріально-технічною основою яких є певні продуктивні сили;
г) система суб’єктів і об’єктів державного регулювання.
а) національний суверенітет;
б) єдине економічне законодавство;
в) наявність тісних економічних зв’язків між господарськими суб’єктами на основі поділу праці;
г) всі відповіді правильні.
а) висока конкурентоспроможність;
б)національний суверенітет;
в) багаті природні ресурси;
г) економічна свобода.
а) наявність тісних економічних зв’язків між господарськими суб’єктами на основі поділу праці;
б) розвинений воєнно-промисловий комплекс;
в) спільні економічні інтереси громадян;
г) директивне планування.
а) розгалужена ринкова інфраструктура;
б) єдине економічне законодавство;
в) розвиток аграрного сектору;
г) науково-технічний потенціал.
9. Суб’єкти національної економіки – це:
а) споживачі, фірми, уряд;
б) споживацький, підприємницький, державний і міжнародний сектори;
в) підприємницький сектор, міжнародний сектор, уряд;
г) фінансово-промислові групи, державний сектор, міжнародний сектор.
10. Суб’єкти національної економіки – це:
а) реальний сектор, фінансовий сектор;
б) сектор домогосподарств, державно-приватні підприємства;
в) споживацький, підприємницький, державний і міжнародний сектори;
г) споживачі, фірми, уряд.
11. До суб’єктів національної економіки не належить:
а) підприємницький сектор;
б) державний сектор;
в) міжнародний сектор;
г) природні монополії.
12. До суб’єктів національної економікине належить:
а) сектор домогосподарств;
б) фінансовий сектор;
в) державний сектор;
г) міжнародний сектор.
13. Відомі такі класифікації типів національних економік:
а) за стадіями розвитку ринкових відносин;
б) за соціально-економічним і техніко-технологічним рівнем;
в) за структурою господарства;
г) всі відповіді правильні.
14. Відомі такі класифікації типів національних економік:
а) за ступенем інтеграції у світову практику господарювання;
б) за соціально-економічним і техніко-технологічним рівнем;
в) за структурою господарства;
г) всі відповіді правильні.
а) територіальна визначеність;
б) ресурсо-виробничі ознаки;
в) товарообмінні ознаки;
г) всі відповіді правильні.
а) територіальна визначеність;
б) загальне економічне середовище;
в) товарообмінні ознаки;
г) всі відповіді правильні.
17. У класифікації за характером економічної системи нема:
а)натурального господарства;
б) адміністративно-командної системи;
в) мілітаризованої економіки;
г)ринкової економічної системи.
18. За характером економічної системи розрізнюють:
а) перехідну економіку;
б) традиційну економіку;
в) ринкову економіку змішаного типу;
г) всі відповіді правильні.
19. У класифікації за характером економічної системи нема:
а) ринкової економічної системи;
б) економіки радянського типу;
в) перехідної економіки;
г) постіндустріальної економіки.
20. У класифікації за характером економічної системи нема:
а) ринкової економічної системи;
б) економіки відкритого типу;
в) перехідної економіки;
г) натурального господарства.
Технологічний уклад – це:
а) сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру;
б) наука про способи забезпечення потреб людства за допомогою технічних засобів;
в) ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засновані на використанні досягнень науки і передового досвіду, і є кінцевим результатом інноваційної діяльності;
г) сукупність технологій та виробництв одного рівня, які поєднуються у стійку цілісність, що самовідтворюється.
Життєвий цикл ТУ включає 4 фази:
а) зародження, розробка, насичення, спад;
б) впровадження, освоєння, розвиток, насичення;
в) становлення, зростання, зрілість, занепад;
г) дослідження, реалізація, сповільнення, спад.
Класичною країною, у технічному базисі якої раніш усіх відбулися зміни, що призвели до становлення першого ТУ, була:
а) Японія;
б) Англія;
в) Франція;
г) Німеччина.
Ядро першого ТУ складали технологічні сукупності (ТС), пов'язані з:
а) текстильною промисловістю;
б) машинобудуванням;
в) залізничним і пароплавним транспортом;
г) авіаційною промисловістю.
Головною технічною подією другого ТУ стало використання:
а) двигуна внутрішнього згоряння;
б) електродвигуна;
в) парового двигуна;
г) водяного двигуна.
З початку 1990-х років почали всі помітніше проявлятись елементи:
а) 3-го технологічного укладу;
б) 4-го технологічного укладу;
в) 5-го технологічного укладу;
г) 6-го технологічного укладу.
У наш час в Україні домінує відтворення 3-го ТУ, для якого є характерним панування:
а) залізничного транспорту, чорної металургії, неорганічної хімії;
б) автомобілебудування, кольорової металургії, органічної хімії;
в) будівництва магістральних каналів, виплавки чавуну, обробки заліза;
г)авіаційної промисловості, програмного забезпечення, обчислювальної техніки.
Технічний рівень більшості виробництв України відстає від рівня західних країн як мінімум на:
а) 10 років;
б) 30 років;
в) 50 років;
г) 100 років.
Промисловий переворот (промислова революція) – це:
а) сукупність технологій та виробництв одного рівня, які поєднуються у стійку цілісність, що самовідтворюється;
б) принципова якісна перебудова матеріально-технічної бази виробництва та перехід на цій основі від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрично-заводської індустрії;
в) якісний стрибок у розвитку, що характеризується швидкими суттєвими змінами;
г) історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.
10.Промисловий переворот в Англії почався з:
а) авіаційної промисловості;
б) вугільної промисловості;
в) текстильної промисловості;
г) аерокосмічної промисловості.
11.Логічним завершенням промислового перевороту в Англії стало становлення принципово нової галузі:
а) роботобудування;
б) автомобілебудування;
в) будівництва магістральних каналів;
г) машинобудування.
12.Природним і важливим наслідком промислового перевороту стала:
а) індустріалізація;
б) деіндустріалізація;
в) реіндустріалізація;
г) модернізація.
13.Характерною економічною ознакою Другої промислової революції є:
а) одиничний тип виробництва;
б) серійне виробництво;
в) масове виробництво;
г) змішаний тип виробництва.
14.Лідери процесу роботизації виробництва:
а) Англія і Франція;
б) США та Японія;
в) Канада і Швеція;
г) Японія і Німеччина.
15.Реіндустріалізація – це:
а) становлення нової індустрії на базі досягнень науково-технологічного прогресу і нового технологічного укладу;
б) різке прискорення інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя;
в) процес соціальних і економічних змін, викликаних зниженням або повним припиненням індустріальних активностей в регіоні або країні, особливо у важкій промисловості і в індустріальному виробництві;
г) сукупність технологій та виробництв одного рівня, які поєднуються у стійку цілісність, що самовідтворюється.
а) на початку 1990-х років;
б) наприкінці 1990-х років;
в) у кризовий період 2008-2009 рр.;
г) у посткризовий період2009-2010 рр.
а) дестабілізація, деградація, дезорганізація, декваліфікація;
б) дезорганізація, дезінтеграція, дестабілізація, децентралізація;
в) децентралізація, дезорганізація, декваліфікація, декомпліцірування;
г) дезорганізація, деградація, декваліфікація, декомпліцірування.
а) цілісна та скоординована система заходів державних органів влади, що направлена на розвиток промисловості в цілому та окремих (пріоритетних) її галузей;
б) політика держави щодо формування умов, сприятливих для ефективного науково-технічного розвитку країни, зокрема цілі, форми та методи діяльності держави у науково-технічній сфері;
в) система заходів, спрямована на розв’язання господарських проблем з метою збалансованого розвитку суспільного виробництва;
г) система заходів, спрямованих на інтенсивний розвиток продуктивних сил, на вдосконалення або докорінну зміну існуючих там форм власності, на поліпшення умов життя та побуту жителів села, на забезпечення сировиною промисловості.
а) деіндустріалізація і реіндустріалізація;
б) реіндустріалізація і неоіндустріалізація;
в) глобалізація і реіндустріалізація;
г) модернізація і індустріалізація.
а) орієнтована на посилення позицій галузей V технологічного укладу з нарощуванням елементів VI технологічного укладу;
б) базується на відновленні та модернізації національної промисловості з урахуванням визначення взаємозв'язку функціонування різних галузей з економічним зростанням;
в) спрямована на використання ще не реалізованих можливостей 3-го та 4-го укладів та інтенсивний розвиток нових;
г) зосереджена на становленні ключових напрямків 6-го ТУ.
а) сукупність технологій та виробництв одного рівня, які поєднуються у стійку цілісність, що самовідтворюється;
б) принципова якісна перебудова матеріальної технічної бази виробництва та перехід на цій основі від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрично-заводської індустрії.
в)завжди якісний стрибок у розвитку, що характеризується швидкими суттєвими змінами, на відміну від еволюції, коли розвиток відбувається повільно, поступово;
г) цілісна та скоординована система заходів державних органів влади, що направлена на розвиток промисловості в цілому та окремих (пріоритетних) її галузей.
22.Класичною країною, у технічному базисі якої раніш усіх відбулися зміни, що призвели до становлення першого ТУ, була:
а)Англія;
б) Швейцарія;
в) Німеччина;
г) США.
23. Вкажіть період домінування другого ТУ:
а)1680-1720;
б)1790-1830;
в) 1890-1940;
г) 1840-1880.
24. Вкажіть який ТУ домінував в період 1890-1940 рр:
а)1-ий;
б) 2-ий;
в)3-ий;
г) 4-ий.
25. У наш час в Україні домінує відтворення: