Адміністративна школа управління (класична теорія організації) - система поглядів на менеджмент, що опрацьовували підходи до удосконалення управління організацією в цілому (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард).
Адміністрування – поняття, що поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.
Аудит –незалежна формальна верифікація фінансових звітів і операційних видів діяльності організації.
Базові параметри робіт (за Р. Хекманом): 1) сполучення навичок – ступінь, у якому робота вимагає варіювання різних дій для використання різних навичок та здібностей; 2) визначеність – ступінь, у якому робота вимагає завершеності або ідентифікації окремих частин; 3) значущість – ступінь, у якому робота впливає на діяльність інших співробітників організації; 4) самостійність (автономність) – ступінь, у якому робота забезпечує незалежність працівника у встановленні графіку роботи та процедур її виконання; 5) зворотній зв’язок – ступінь, у якому робота вимагає отримання чіткої інформації про ефективність її виконання.
Базові схеми департаменталізації: 1) функціональна – за основними функціями управління в організації; 2) продуктова – за окремими видами продуктів, що виробляються організацією; 3) територіальна – за географією фізичного розташування окремих підрозділів організації; 4) орієнтована на споживача – за принципом задоволення потреб найбільш значущих для організації споживачів.
Баланс - фінансовий документ, в якому кошти організації (у грошовій формі) згруповано як за їх складом і розміщенням, так і за джерелами надходження.
Бюджет - планові або фактичні показники витрат (грошові кошти, активи, сировина і ресурси, заробітна плата) структурних одиниць організації.
Бюджет балансовий - план активів і пасивів організації на кінець бюджетного періоду.
Бюджет витрат – план очікуваних витрат підрозділу організації.
Бюджет доходів – план грошових надходжень, що передбачається отримати в процесі діяльності підрозділу організації.
Бюджет капіталовкладень - план інвестицій в основні фонди організацій.
Бюджет касовий - план потоків грошових коштів (щоденних або щотижневих), які дозволяють організації виконувати її зобов’язання.
Бюджет операційний – план підрозділу організації на бюджетний період, в якому чітко визначений обсяг фінансових ресурсів даного підрозділу.
Бюджет прибутків - комбінація бюджетів витрат і доходів підрозділів організації, що утворюють єдиний баланс прибутку.
Бюджет фінансовий – план підрозділу організації на бюджетний період, в якому визначені джерела надходження і напрямки використання грошових коштів.
Бюджети – плани, у яких здійснюється розподіл ресурсів між окремими видами діяльності та підрозділами організації.
Бюджетування - процес поділу фінансових ресурсів організації між окремими її підрозділами.
Вертикальний поділ праці – відокремлення роботи з координації дій від самих дій, що координуються.
Винагородження - широкий спектр конкретних засобів, що базуються на системі цінностей людини.
Висхідні комунікації –передача інформації з нижчих рівнів управління на вищі.
Відправник – особа, яка генерує інформацію, що призначена для передачі.
Влада - можливість впливати на поведінку інших людей.
Внутрішній аналіз – процес оцінки факторів, які піддаються управлінню та контролю з боку організації, тобто факторів, які є результатом діяльності або бездіяльності її керівництва.
Вплив - поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої.
Встановлення діапазону контролю - визначення кількості працівників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові.
Гігієнічні фактори - фактори, що викликають незадоволення в процесі роботи і здійснюють демотивуючий вплив.
Глобальна мета – це уявлення про суспільне призначення організації.
Глобальні фактори - умови та тенденції, які утворюються у макросередовищі організації.
Гнучкість - здатність організації перерозподіляти ресурси з одного виду діяльності на інший з метою випуску нового продукту на запити споживачів.
Горизонтальний поділ праці - поділ загальної роботи в організації на її складові частини.
Горизонтальні комунікації – обмін інформацією між членами однієї групи або співробітниками рівного рангу.
Графік Гантта – інструмент розробки графіків виробничих процесів і контролю за їх виконанням.
Декодування - перекладання отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для отримувача.
Делегування повноважень – процес передачі керівником частини своєї роботи та необхідних для її виконання повноважень підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання.
Департаменталізація - групування робіт та видів діяльності у певні блоки (групи, відділи, сектори, цехи, виробництва тощо).
Децентралізація - передача права прийняття певних рішень з вищих рівнів управління на нижчі.
Діагональні комунікації – комунікації, які перехрещують функції і рівні управління організації, проходять крізь них.
Діапазон контролю – кількість робітників, безпосередньо підлеглих даному менеджеру.
Довгострокові плани – плани, розраховані на перспективу 3-5 років і враховують зміни у зовнішньому середовищі організації та її вчасну реакцію на них.
Ефективна селекція кадрів - підбір працівників не тільки за їх кваліфікацією, здібностями щодо виконання відповідної роботи, але й за людськими якостями, спроможністю злагоджено працювати в колективі.
Ефективність - наслідок того, що вірно (правильно) створюються потрібні речі
Ефективність групова - рівень виконання завдань групами працівників або підрозділами організації.
Ефективність індивідуальна - рівень виконання завдань конкретними працівниками або членами організації.
Ефективність –оптимальне співвідношення (сполучення) виробництва, якості, результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентноздатності та розвитку організації.
Ефективність організації – співвідношення “виходів” до введених факторів.
Ефективність організаційна - рівень виконання завдань організацією.
Завдання – плани, що мають чіткі, однозначні, конкретно визначені цілі, які не можна тлумачити двозначно.
Задачі організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію.
Задоволеність - рівень задоволення організацією потреб своїх працівників.
Звіт про прибутки та збитки - фінансовий документ, що характеризує загальні суми доходів організації та її витрати за певний період (три, шість місяців, рік).
Звіт про рух готівки – фінансова звітність про надходження грошей в організацію з усіх джерел та їх виплати за зобов’язаннями організації.
Зворотній зв’язок - процес передачі повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника.
Змістовність роботи –відносний ступінь впливу працівника на роботу або на її середовище: самостійність в плануванні та виконанні роботи, самостійність у визначенні ритму роботи, участь у прийнятті рішень тощо.
Зовнішній аналіз – процес оцінки зовнішніх щодо організації факторів.
Ірраціональна модель прийняття рішення передбачає, що рішення приймається без дослідження альтернатив.
Канал комунікації – засіб, за допомогою якого передається інформація.
Керування – поняття, що поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.
Класична модель прийняття рішення передбачає, що особа, яка приймає рішення, повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи.
Кодування – процес трансформації (перетворення) інформації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя тощо.
Комісія – постійна група, яка сформована з представників різних підрозділів організації з метою вирішення певної довгострокової проблеми або виконання довгострокового завдання.
Композиційний підхід до ефективності управління - ґрунтується на визначенні ступеню впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому.
Компоненти внутрішнього середовища організації: виробництво, дослідження та розробки, технологія, сировина, матеріали, фінанси, персонал тощо.
Компоненти зовнішнього середовища прямого впливу: постачальники, споживачі, конкуренти, економічні партнери (наприклад, банки, науково-дослідні установи тощо).
Комунікації – процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.
Конкурентні переваги – визначення переваг організації у порівнянні з її конкурентами. Конкурентні переваги випливають зі сфери стратегії та відповідного до неї розподілу ресурсів організації.
Конкурентноздатність - становище організації в галузі, її здатність конкурувати у боротьбі за споживача.
Контроль – процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом постійного спостереження за її діяльністю та усунення відхилень, які при цьому виникають.
Контроль випереджаючий - контроль “входів” у систему, що здійснюється до початку трансформаційного процесу.
Контроль заключний – контроль результатів трансформаційного процесу (“виходів” з організації).
Контроль поточний – контроль безпосереднього ходу трансформаційного процесу.
Координація робіт –процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.
Короткострокові плани – плани, які складаються на період до 1 року і, як правило, не змінюються.
Критерій актуальності інформації визначається відповідністю інформації об’єктивним інформаційним потребам.
Критерій комунікативності інформації визначається властивістю інформації бути зрозумілою для того, кому вона адресована.
Критерій лаконічності інформації визначається стислістю та чіткістю викладення інформації (досягається за рахунок високої згорнутості інформації без втрати її необхідної повноти).
Критерій несуперечливості інформації означає, що окремі частини однієї і тієї самої інформації не повинні суперечити одна одній.
Критерій переконливості інформації визначається доведеністю інформації, яка примушує вірити у її достовірність.
Критерій повноти інформації визначається наявністю відомостей, включаючи суперечливі, які необхідні та достатні для прийняття рішення.
Критерій своєчасності інформації визначається здатністю задовольняти інформаційну потребу у прийнятний для виконання строк.
Критерій точності інформації визначається ступенем відповідності інформації оригіналу.
Лідерство – здатність чинити вплив на окремі особи та групи осіб в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.
Ліквідність – здатність організації своєчасно сплачувати свої боргові зобов’язання за рахунок власних активів, тобто конвертувати свої активи в готівку для розрахунків за своїми боргами.
Менеджер – людина, що займає постійну керуючу посаду, наділена повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації.
Менеджмент – поняття, яке використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами).
Менеджмент (у вузькому розумінні) –це процес планування, організації, мотивації та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей організації.
Менеджмент (у широкому розумінні) – уміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект та мотиви поведінки інших людей.
Мета – кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому.
Мета планування - створення системи планових документів, що визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.
Метод “пакетного менеджменту” - метод поділу груп (пакетів) продукції організації відповідно до їх рейтингу за двома критеріями.
Метод критичного шляху (СРМ) - метод, який на підставі виробничого графіку дозволяє встановити критичну послідовність операцій, що обмежують швидкість здійснення будь-якого процесу.
Методи перепроектування робіт: 1) ротація робіт – переміщення працівників через певні проміжки часу з однієї роботи на іншу. Ротація робіт може бути як горизонтальною так і вертикальною; 2) формування робочих модулів – ротація у відносно короткі проміжки часу, наприклад, впродовж одного робочого дня; 3) розширення роботи - горизонтальне розширення роботи за рахунок збільшення кількості операцій та зменшення частоти повторення циклу. 4) збагачення роботи - процес поглиблення роботи, підвищення її змістовності. 5) використання альтернативних графіків роботи
Мистецтво управління - вміння менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до особливостей власного характеру, особливостей підлеглих, особливостей відповідної сфери бізнесу.
Місія організації – це уявлення про призначення організації з точки зору самої організації.
Множинний підхід до оцінки ефективності управління - спроба оцінити ефективність управління за допомогою синтетичних (узагальнюючих) показників, за допомогою яких охоплюються найважливіші аспекти управлінської діяльності конкретної організації.
Мотиваційні фактори – фактори, які спонукають людину до високопродуктивної праці і викликають задоволення від роботи.
Мотивація (у широкому розумінні) – процес спонукання працівників до діяльності для досягнення цілей організації.
Надання стратегії конкретної форми - це впровадження стратегії, перетворення стратегії у конкретні дії організації.
Невербальна комунікація – обмін інформацією, який здійснюється без використання слів (натомість застосовуються різні символи).
Неформальна організація –система взаємозв’язків між співробітниками організації, які виникають і розвиваються спонтанно (не санкціоновано).
Низхідні комунікації –передача інформації з вищих рівнів управління на нижчі.
Обсяг роботи - кількість операцій та/або задач, які виконуються одним працівником, та частота їх повторення.
Одержувач – особа, для якої призначена інформація, що передається.
Ознаки діяльності менеджера: 1) керування роботою одного або кількох співробітників організації; 2) управління частиною або всією організацією; 3) наявність певних повноважень та прийняття в межах цих повноважень рішень, що матимуть наслідки для інших співробітників організації.
Оперативна (тимчасова робоча) група – група, яка створюється з працівників різних підрозділів для виконання спеціального завдання або вирішення специфічної короткострокової проблеми.
Оперативні плани – плани, у яких стратегія деталізується у розрахованих на короткий термін рішеннях щодо змісту, виконавців та способів виконання певних дій.
Організаційна діяльність – процес усунення керівником невизначеності та конфліктів між людьми щодо роботи або повноважень і створення середовища, придатного для їх спільної діяльності.
Організаційна культура – комплекс цінностей, пріоритетів, неписаних правил, що впливають на ведення справ організацією та в організації.
Організаційна структура - абстрактна категорія, що характеризується трьома організаційними параметрами: 1) ступенем складності; 2) ступенем формалізації; 3) ступенем централізації.
Організаційні зміни - будь-яка зміна в одному або кількох елементах організаційної діяльності.
Організація – функція управління, в межах якої здійснюється поділ робіт між окремими працівниками та їх групами і узгодження їх діяльності.
Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей”.
Орієнтири – плани, що носять характер напрямку дій і не прив’язують управління до жорстких конкретних цілей, тобто надають у певних межах свободу для маневру.
Перепроектування (реорганізація) робіт - зміна традиційної спрямованості проектування робіт.
Перешкоди ("шуми") – все, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення.
Підфункції планування: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування.
Поведінкова модель прийняття рішення враховує вплив сукупності численних обмежуючих та суб’єктивних факторів на процес прийняття рішень.
Поведінковий (багатопараметричний) підхід до визначення ефективності - погляд на ефективність діяльності організації з точки зору задоволення інтересів всіх працівників та їх груп, що приймають участь в діяльності організації.
Поведінковий підхід до оцінки ефективності управління - ґрунтується на вимірюванні ступеню задоволення сподівань і потреб всіх груп, зацікавлених у результатах діяльності організації (головний критерій - досягнення балансу інтересів).
Повідомлення - закодована за допомогою будь-яких символів інформація, призначена для передачі.
Повноваження - формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.
Повноваження лінійні –повноваження, які передаються від начальника безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим.
Повноваження функціональні - повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників.
Повноваження штабні – повноваження, які передаються особам, що здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників.
Поділ праці - поділ загальної роботи в організації на окремі складові частини, достатні для виконання окремим працівником відповідно до його кваліфікації та здібностей.
Політика – загальне керівництво для дій та прийняття рішень, своєрідний “кодекс законів організації”, який визначає, у якому напрямку слід діяти.
Поняття “досягнення задоволеності” означає стан, коли страх менеджера щодо прийняття не найкращого рішення пересилює намагання досягти оптимального рішення. Задоволеність досягається за умов вибору рішення, яке є достатньо добрим за даних умов.
Поняття “обмеженої раціональності” означає, що люди можуть тільки намагатися прийняти раціональне рішення, але їх раціональність завжди буде обмеженою (теоретично завжди існує рішення краще за прийняте);