ТЕМА7: СТРАХУВАННЯ. СТРАХОВИЙ РИНОК
ПИТАННЯ ЛЕКЦІЇ:
Економічна сутність категорії «страхування», її ознаки.
Класифікація страхування
Форми організації страхових фондів
Страховий ринок і його організаційна структура
Соціальне страхування у контексті соціальних гарантій населенню
НЕОБХІДНІСТЬ СТРАХОВОГО ЗАХИСТУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КІЛЬКОМА АСПЕКТАМИ:
— з позиції природних інтересів людства страховий захист виник як засіб збереження матеріального добробуту в разі настання непередбачуваних ситуацій або випадків, які можна передбачити, але яких неможливо уникнути, з метою розподілу збитків, завданих окремим громадянам, між багатьма членами суспільства, задля зменшення втрат потерпілих;
— економічний аспект страхового захисту пояснюється необхідністю організації суспільних відносин, які базуються на мобілізації та використанні фінансових ресурсів на відшкодування збитків з метою забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення;
— соціальна потреба страхового захисту зумовлена необхідністю вирішення соціальних питань у суспільстві з метою захисту особистих інтересів громадян;
— в юридичному аспекті організація страхового захисту як цивільно-правових відносин здійснюється відповідно до чинного страхового законодавства та договору страхування;
— міжнародний аспект страхового захисту зводиться до усунення національних відмінностей у законодавчих актах різних країн з метою забезпечення страховикам та страхувальникам достатніх фінансових гарантій.
Страховий захист — сукупність економічних відносин, пов'язаних із попередженням, подоланням або зменшенням негативного впливу несприятливих подій (ризиків) і відшкодуванням їх наслідків з метою забезпечення безперервного і безперебійного суспільного виробництва, фінансової стабільності держави, її сталого економічного розвитку і загального добробуту.
Страховий захист як економічна категорія має такі ознаки:
— випадковий характер настання несприятливих подій;
— вираження збитку в натуральній і грошовій формах;
— нерівномірність нанесення збитку;
— проведення заходів для попередження і подолання наслідків конкретних подій;
— об'єктивна необхідність відшкодування збитків.
У суспільній практиці розрізняють три основні форми організації страхового фонду:
1) централізований резервний страховий фонд;
2) фонд самострахування;
3) страховий фонд страховика.
Централізований резервний страховий фонд формується в натуральній і грошовій формах за рахунок загальнодержавних ресурсів. Цей фонд призначений для відшкодування збитків та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій — великомасштабних катастроф. Централізований резервний страховий фонд містить:
— стратегічні запаси держави у вигляді продукції, палива та інших матеріальних ресурсів, які знаходяться в підпорядкуванні спеціалізованого відомства Кабінету Міністрів — Державного матеріального резерву;
— резервний фонд державного бюджету та оборотну касову готівку Державного бюджету України, які перебувають у розпорядженні уряду;
— резервні фонди місцевих бюджетів, оборотну касову готівку та вільні залишки бюджетних коштів місцевих бюджетів, які перебувають у розпорядженні органів місцевого самоврядування.
З метою державного фінансового забезпечення системи соціального захисту як самостійної галузі страхування, досягнення соціальної стабільності держава формує грошові фонди цільового призначення. Такі страхові фонди організовують шляхом мобілізації обов'язкових страхових внесків фізичних та юридичних осіб з метою забезпечення їх у разі непрацездатності, старості, малозабезпеченості.