Малюнок 6
Розрізняють чотири пари спинномозкових нервових сплетінь: шийне, плечове, поперекове, крижово-куприкове. Безпосередньо від нервових сплетінь відходять окремі короткі і довгі периферичні нерви. Короткі нерви іннервують м’язи, серед яких розміщені сплетіння, та м’язи і шкіру, розташовані недалеко від них. Довгі нерви іннервують віддалені частини тіла, як, наприклад, верхні і нижні кінцівки.
Малюнок 7
Короткі нерви, яких від цього сплетіння відходить велика кількість, розрізняють шкірні (чутливі) і м’язові (рухові).
Шкірні нерви іннервують шкіру потиличної ділянки голови, вушної раковини, шиї і верхньої частини грудей.
М’язові нерви іннервують глибокі м’язи шиї, драбинчасті м’язи шиї та передні м’язи шиї, що розташовані нижче під’язикової кістки.
Діафрагмальний нерв (n. phrenicus) - найдовший і найважливіший нерв шийного сплетіння (змішаний). Він проходить у грудну порожнину, де розміщений у передньому середостінні і так доходить до діафрагми. Його рухові гілочки іннервують діафрагмальний м’яз, а чутливі - плевру, перикард і навіть частково очеревину та зв’язки печінки.
Плечове сплетіння (plexus brachialis) значно більше попереднього. Його утворюють передні гілки чотирьох нижніх шийних нервів і більша частина першого грудного спинномозкового нерва. Воно знаходиться нижче від шийного і розташоване збоку від нижніх шийних хребців між драбинчастими м’язами, опускаючись аж у пахвову западину (мал. 8) <#"818393.files/image008.gif">
Малюнок 8
Від плечового сплетіння відходять короткі нерви, що іннервують поверхневі м’язи грудей, більшість м’язів плечового пояса і поверхневі м’язи спини.
Довгі нерви забезпечують іннервацію вільної верхньої кінцівки. До них відносяться такі нерви (мал. 7, <http://www.tnpu.edu.ua/subjects/28/Anatomia/tema3/contact3_6.html> 8):
. М’язово-шкірний нерв (n. musculo-cutaneus);
. Пахвовий нерв (n. axillaris);
. Серединний нерв (n. medianus);
. Променевий нерв (n. radialis);
. Ліктьовий нерв (n. ulnaris);
Міжреберні нерви (nn. intercostales). Передні гілки грудних спинномозкових нервів (12 пар) не утворюють сплетінь, за виключенням першої і дванадцятої пар. Вони розміщуються вздовж міжреберних проміжків між зовнішніми і внутрішніми міжреберними м’язами разом із однойменними артеріями та венами і називаються міжреберними нервами (змішані) (мал. 8) <http://www.tnpu.edu.ua/subjects/28/Anatomia/tema3/contact3_6.html>. Вони іннервують шкіру грудей і живота, молочні залози, глибокі м’язи грудей і всі м’язи живота.
Поперекове сплетіння (plexus lumbalis) утворюють частина передньої гілки 12 грудного і чотирьох верхніх поперекових нервів (мал. 6) <http://www.tnpu.edu.ua/subjects/28/Anatomia/tema3/contact3_6.html>. Воно розташоване в поперековій ділянці тулуба, прилягає до передньої поверхні поперечних відростків верхніх поперекових хребців у товщі поперекової частини клубово-поперекового м’яза.
Короткі нерви поперекового сплетіння іннервують клубово-поперековий і квадратний поперековий м’язи, а також шкіру і м’язи нижнього відділу живота.
З довгих нервів найбільш важливими є такі:
. Стегновий нерв (n. femoralis);
. Затульний нерв (n. obturatorius);
. Латеральний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis).
Вони переходять на нижню кінцівку і іннервують в основному м’язи і шкіру стегна.
Крижово-куприкове сплетіння (plexus sacrococcygeus) утворюють: частина передньої гілки четвертого поперекового, передні гілки п’ятого поперекового, всіх крижових і куприкового спинномозкових нервів. Це найбільше із усіх сплетінь, яке розміщується у малому тазі, прилягаючи до поверхні крижової кістки і грушоподібного м’яза (мал. 6, <http://www.tnpu.edu.ua/subjects/28/Anatomia/tema3/contact3_6.html> 8)
Короткі нерви іннервують м’язи таза і зовнішні статеві органи.
Довгі нерви іннервують задню групу м’язів стегна, всі м’язи гомілки і стопи, а також майже всю шкіру цих ділянок нижньої кінцівки.
Найбільшими гілками крижово-куприкового сплетіння є:
. Сідничний нерв (n. ischiadicus) (мал. 8) <http://www.tnpu.edu.ua/subjects/28/Anatomia/tema3/contact3_6.html>;
2. Задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior).
На розрізах головного і спинного мозку можна помітити, що вони складаються з двох речовин різного кольору - сірої і білої. Сіра речовина утворюється скупченнями нервових клітин (з початковими відділами їхніх відростків), а біла речовина - скупчення нервових волокон. Нервові волокна мають мієлінову оболонку, яка надає їм білого кольору. У різних відділах центральної нервової системи розташування сірої і білої речовини не однакове. У спинному мозку сіра речовина знаходиться в середині, а біла - зовні. У головному мозку в одних відділах його сіра речовина знаходиться зовні, в інших - у середині.
Окремі скупчення сірої речовини у товщі білої звуться ядрами. Мозок має в своєму складі сотні різноманітних ядер, кожне із яких містить тисячі нейронів, що приймають участь в інтеграції тісно пов’язаних між собою функцій. У головному і спинному мозку розрізняють чутливі, рухові, вегетативні ядра.
Ядра сірої речовини виконують роль центрів головного і спинного мозку, які регулюють діяльність органів (центр слиновиділення, центр ковтання, центр дихання та ін.) Нервовим центром називається сукупність нейронів центральної нервової системи, які беруть участь у здійсненні певного рефлекторного акту, або регуляції тієї чи іншої функції. Нервові центри - це складні функціональні об’єднання нейронів, що можуть бути розташовані в різних відділах центральної нервової системи, які узгоджено беруть участь у регуляції функцій і рефлекторних реакціях. Отже, як правило, ядра одночасно є і нервовими центрами.
Органи центральної нервової системи складаються з дуже ніжної тканини. Нервові клітини головного і спинного мозку відносять до найтендітніших структур в організмі людини, а тому вони знаходяться під надійним захистом кісток. Ніяка інша система органів немає такого надійного захисту як мозок. Мозкові оболонки також виконують захисну функцію. Спинний мозок оточений трьома оболонками і закріплений зв’язками в хребетному каналі, а головний мозок, покритий такими ж оболонками, розміщений у кістковій коробці черепа.
Зв’язок центральної нервової системи з органами здійснюється
за допомогою нервів, які відходять від головного і спинного мозку. Від
головного мозку відходять 12 пар нервів, які називаються черепно-мозковими. Від
спинного мозку відходить 31 пара спинномозкових нервів. Сукупність цих нервових
стовбурів та їх численні розгалуження, сплетіння й вузли становлять периферичну
частину нервової системи.
1. Яковлєв В.О., Феник С.Й. Анатомія та еволюція нервової системи, 2003.-258 с.
2. Анатомия человека. (под ред. В.И. Козлова). - Москва, 2008.- 47с.
. Биология (под ред. В.Н. Ярыгина). - Москва, 2005.- 789 с.
. Бобін В.В., Ведяєв Ф.П. Мозок і його функції. - Київ, 2001. - 69 с.
. Воробьёва Е.А., Губарь А.В., Сафьянникова Е.Б. Анатомия и физиология. - Москва, 2005.-758 с.
. Гайда С.П. Анатомія і фізіологія людини. - Київ, 2002. - 123 с.
. Кравчук С.Ю. Анатомія людини. Том 2. Чернівці, 2008. - 147 с.
. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. - Київ, 2001. - 258 с.
. Липченко В.Я., Самусев Р.П. Атлас анатомии человека. - Москва, 2008. -369 с.
. Павлов Г.М. Анатомія людини. - Київ, 2005. - 456 с.
. Самусев О.П., Селин Ю.М. Анатомия человека. - Москва, 2005. - 698 с.
. Старушенко Л.І. Анатомія і фізіологія людини. - Київ, 2002.-457с.
. Татаринов В.Г. Анатомия и физиология. - Москва, 2007.- 478 с.
. Титова К.Т., Гладышева А.А. Анатомия человека. - Москва, 2005.-785 с.
. Хоменко Б.Г. Анатомія людини. Практикум. - Київ, 2001.- 478 с.