|
хлопці
|
|
спрямованість
на себе
|
0%
|
|
спрямованість
на спілкування
|
30%
|
|
спрямованість
на діло
|
70%
|
Графічно розподіл відсотків по спрямованості хлопців
зображений на діаграмі 4.
Діаграма 4
Якщо порівняти показники спрямованості серед хлопців та серед
дівчат, то графічно ми будемо мати таку картину яка показана на гістограмі 2.
З гістограми ми бачимо, що дівчата більше спрямовані на
спілкування аніж хлопці. Другі в свою чергу майже всі спрямовані на діло, хоча
з дівчат на діло ніхто не спрямований. Якщо ж брати до уваги спрямованість на
себе, то цю спрямованість обрало менше половини дівчат, а хлопців взагалі ніхто
на це спілкування не спрямований.
Гістограма 2
Отже, в результаті цого дослідження нами було виявлено, що
дівчата більше спрямовані на спілкування аніж хлопці.
.3 Порівняльний аналіз результатів дослідження
Порівняння результатів вище наведених методик зображено на
гістограмі 3.
Якщо порівняти результати двох методик то можна зробити такі
висновки:
. Підлітки у яких агресивність менше норми більше спрямовані
на спілкування.
. Підлітки у яких ворожість більше норми спрямовані на діло.
. Спрямованість на себе залежить від статі та індивідуальних
особливостей підлітка.
. Провордячи грань між дівчатами та хлопцями можемо сказати,
що другі взагалі не спрямовані на себе, а перші взагалі не спрямовані на діло.
Гістограма 3
Отже, як видно з гістограми 3, можемо сказати, що показники
агресивності та ворожості тісно пов’язані зі спрямованістю особистості.
Висновки
Виходячи з вище описаного, індивідуальний
розвиток людини здійснюється в процесі встановлення різноманітних прямих і
непрямих безпосередніх відносин з навколишнім соціальним середовищем, в процесі
спілкування, що реалізує та формуює ці відносини. Поза людськогосуспільства
спілкування немислимо, тому що спілкування виступає в ньому як спосіб
об'єднання людей і як спосіб їх розвитку. У підлітковому віці
відбуваєтьсяперебудоваспілкування підлітка з людьми. Тільки одна навчальна
діяльність по-новому визначає ставлення підлітка з дорослими і однолітками.
Так, як у підлітковому віці спілкування висувається на перше місце,
воно відіграє важливу роль у формуванні особистості. Відсутність навичок
спілкування змушує підлітка бути похмурим, незадоволеною собою. Такі підлітки
помітно відстають у навчанні, нерідко конфліктують з дорослими і з
однолітками. Не успішність у спілкуванні з однолітками, батьками, педагогами
часто призводить до болісних переживань підлітка. Для того, щоб уникнути,
такого роду переживань, необхідно, саме, в підлітковому віці розвивати
комунікативні і організаторські навики. Так як, від спілкування все в більшій
мірі залежить успішність професійної діяльності, активності у суспільному
житті, нарешті, особисте щастя кожного.
У підлітковому віці виникають проблеми з батькам,
головним чином пов'язані з недостатнім розумінням (деякі батьки не встигають за
змінами, стрімко відбуваються з їхніми дітьми). З одного боку дитина прив'язаний до своїх
батьків і чекає від них розуміння, з іншого боку він претендує на більшу
самостійність у вирішенні якихось справ і проблем. Виходячи з цього потрібно, братии участь в житті підлітка, допомагати у вирішенні його проблем,
бути для нього другом і товаришем. Однолітки - теж значна фігура в житті підлітка. Зміна
внутрішньої позиції призводить до того, що підлітку вже недостатньо бути просто
хорошим учнем,мативисокі показники, отримувати схвалення вчителя. Для
підліткового віку характерне створення власної думки на основі порівняння своєї
думки з думками однолітків. Цінним для підлітка є залучення в сам процес
спілкування. Саме в ньому підліток реалізує себе як особистість, формує
судження про себе і навколишній світ. Отже, не потрібно захищати дитину від
спілкування з однолітками. Адже тільки в ситуації спілкування з'являється
відчуття емоційного благополуччя і стійкості. А все це надзвичайно важливо для
їх майбутньогожиття. Проблема
спілкування підлітків описана в працях багатьох педагогів і психологів, але в
сучасній дійсності вона набуває новий контекст - стає об'єктом вивчення
соціальної педагогіки, так як гармонійне спілкування підлітка з світом
обумовлює його сприятливе ставлення до самого себе і до світу, надає віру в
себе, в суспільні цінності, у власне досконалість.
Спілкування підлітків є складною
соціально-психологічною системою, що складається з двох основних підсистем:
спілкування підлітка з дорослими, головним чином з батьками і педагогом, і
спілкування з однолітками.Так як в процесі спілкування підлітка з дорослими та
однолітками формується його особистість, відбувається становлення відносини
підлітка до світу, то головне завдання соціально-педагогічної діяльності бачиться
в тому, щоб домагатися оптимального рівня взаємин підлітка і соціуму. [2; c. 101].
Аналіз теорії і практики формування спілкування
підлітків так само свідчить і про його суттєві недоліки. Вчені не приділяють
уваги розгляду педагогічнихумов та шляхів формування спілкування підлітків.
Мало уваги приділяється формуванню спілкування підлітків з урахуванням їх
індивідуальних показниківрозвитку(рівень комунікативних умінь, наявність або
відсутність відхилень у психічному розвитку); недостатньо повно використовуються
можливості таких практико-орієнтованих засобів формування спілкування, як
заняття зпсихологом, тренінги; не приділяється увага формуванню адекватної
самооцінки як одного з важливих умов розвитку спілкування. Виявлені недоліки в
теорії та практиці пояснюються наявністю суперечностей: між існуючою потребою
пошуку ефективних умов формування спілкування дітей з особистісно-діяльнісного
підходу, між об'єктивною необхідністю формування спілкування в підлітковому
віці і недостатніморганізаційно-методичним забезпеченням даного процесу. [21; c. 56.]
Важливими аспектами діяльності є індивідуальна
робота з підлітками, батьками; організація спільної сімейної діяльності;
групова робота з класним колективом і групою спілкування. Соціально-педагогічна
діяльність носить комплекснийхарактері потребує системного підходу в здійсненні
психолого-педагогічної допомоги і формуванні навичок спілкування в підлітковому
віці. Діяльність усіх інститутів освіти і виховання орієнтована на реалізацію
цілей соціального виховання, роботу з підлітком в особистісно-средовом
контексті, в йогосоціумі, навколишнього мікросередовищі, у сфері спілкування з
пріоритетом на розвиток підлітка, а також необхідну корекцію його розвитку,
адже, як писав П.Ф. Каптерев, «виховання кожного підлітка неодмінно включає в
себе 2 види діяльності: діяльність, спрямовану на виправлення недоліків і
діяльність, спрямовану на прямий розвиток сил». [16; c. 112].
Список використаної літератури
1. Буєва Л.П. Соціальне середовище
ісвідомістьособистості. - М., 1968. - 287 с.
. Вульфов Б.З., Іванов В.Д. Соціальна
педагогікаяк науковадисципліната навчальний предмет. / /Педагогіка, 2000. № 8.
- С. 100-1002.
. Вигорбіна А.Є. Специфіка виховної роботи
соціального педагога. / /Педагогіка, 2000. № 5. - С. 36-41.
. Горяніна В.А. Психологія спілкування:
Учеб. посібник для студ. вузів. - М.: Академія, 2002. - 416 с.
. Деманова І.А. Педагог в просторі дитинства. /
/Народна освіта, 2001. № 6. - С. 141-146.
. Заслуженюк В.С., Семиченко В.А. Батьки і
діти: Взаєморозуміння або відчуження?: Книга для батьків. - М.: Просвещение: АТ
«Учеб. літ.», 1996. - 191 с.
. Коломинский Я.Л. Психологія взаємин у малих групах (загальні та вікові особливості). -
Мн.: БДУ, 1976. - 352 с.
. Коломинский Я.Л., Реан А.А. Соціальна
педагогічна психологія. - СПб.: ЗАТ «Видавництво« Пітер », 1999. - 416 с.
. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка: Учеб. для студ.
пед. вузів. / Под ред. В.А. Сластенина. - М.: Академія, 2000. - 200 с.
. Мухіна В.С. Вікова психологія:
феноменологія розвитку, дитинство, отроцтво: Підручникдля вузів. - М.:
Академія, 2003. - 456 с.
. Овчарова Р.В. Довідкова книга соціального педагога. -
М.: ТЦ «Сфера», 2001. - 480 с.
. Паригін Б.Д. Соціальна психологія як
наука. - Л., 1965. - 346 с.
. Паригін Б.Д. Основи
соціально-психологічної теорії. - М., 1971. - 258 с.
. Робоча книга соціального педагога. / Под ред.
Н.Ф. Маслової. -Орел, 1994. - 196 с.
. Сімейне виховання: Хрестоматія. / Укл.
П.А. Лебедєв. - М.: Академія, 2001. - 408 с.
. Словникз соціальної педагогіки. /
Авт.-сост. Л.В.
Мардахаев. - М.: Академія, 2002. - 368 с.
. Фірсов М.В., Студьонова В.Г. Теоретичні
основи соціальної роботи: Учеб. посібник для студ. вузів. - М.: ВЛАДОС, 2001. -
432 с.
. Хрестоматія з вікової психології: Учеб.
посібник. - М.: Изд-во Моск. психолого-соціального інституту; Воронеж: НВО
«МОДЕК», 2003. - 400 с.
. Ценципер А.Б. Досвід дослідження
залежності положення учня в колективі від його індивідуальних особливостей.
/Деякі питання удосконалення процесу навчання і виховання. - Мінськ, 1970. -
250 с.
. Шакурова М.В. Методика і технологія роботи
соціального педагога. - М.: Академія, 2003. - 456 с.
21. Шакурова М.В. Соціальне виховання в школі. /
Под ред. А.В. Мудрика. - М.: Академія, 2004. - 272 с.
. Шапар В.Б. Новітній
психологічнийсловник. / В.Б. Шапар, В.Є. Россоха, О.В. Шапар; під заг. ред. В.Б. Шапар. - Ростов н /
Д.: Фенікс, 2006. - 808 с.
23. Швалева Н.В. Мотиви вибору партнера для
міжособистісного спілкування в групах різного рівня розвитку.
//Соціально-психологічні проблемиуправлінняколективами. - М., 1974. - 280 с.
24. Шуман С.Г. Шкільний конфлікт очима психолога.
/ / Педагогіка, 2001. №9. - С. 46-51
Додаток 1
Диагностика состояния агрессии (Опросник "Басса-Дарки")
Опросник
. Временами я не могу справиться с желанием причинить вред другим.
. Иногда сплетничаю о людях, которых не люблю.
. Я легко раздражаюсь, но быстро успокаиваюсь.
. Если меня не попросят по-хорошему, я не выполню.
. Я не всегда получаю то, что мне положено.
. Я не знаю, что люди говорят обо мне за моей спиной.
. Если я не одобряю поведение друзей, я даю им это почувствовать.
. Когда мне случалось обмануть кого-нибудь, я испытывал мучительные
угрызения совести.
. Мне кажется, что я не способен ударить человека.
. Я никогда не раздражаюсь настолько, чтобы кидаться предметами.
. Я всегда снисходителен к чужим недостаткам.
. Если мне не нравится установленное правило, мне хочется нарушить его.
. Другие умеют почти всегда пользоваться благоприятными обстоятельствами.
. Я держусь настороженно с людьми, которые относятся ко мне несколько
более дружественно, чем я ожидал.
. Я часто бываю, не согласен с людьми.
. Иногда мне на ум приходят мысли, которых я стыжусь.
. Если кто-нибудь первым ударит меня, я не отвечу ему.
. Когда я раздражаюсь, я хлопаю дверями.
. Я гораздо более раздражителен, чем, кажется.
. Если кто-то воображает себя начальником, я всегда поступаю ему
наперекор.
. Меня немного огорчает моя судьба.
. Я думаю, что многие люди не любят меня.
. Я не могу удержаться от спора, если люди не согласны со мной.
. Люди, увиливающие от работы, должны испытывать чувство вины.
. Тот, кто оскорбляет меня и мою семью, напрашивается на драку.
. Я не способен на грубые шутки.
. Меня охватывает ярость, когда надо мной насмехаются.
. Когда люди строят из себя начальников, я делаю все, чтобы они не
зазнавались.
. Почти каждую неделю я вижу кого-нибудь, кто мне не нравится.
. Довольно многие люди завидуют мне.
. Я требую, чтобы люди уважали меня.
. Меня угнетает то, что я мало делаю для своих родителей.
. Люди, которые постоянно изводят вас, стоят того, чтобы их
"щелкнули по носу".
. Я никогда не бываю, мрачен от злости.
. Если ко мне относятся хуже, чем я того заслуживаю, я не расстраиваюсь.
. Если кто-то выводит меня из себя, я не обращаю внимания.
. Хотя я и не показываю этого, меня иногда гложет зависть.
. Иногда мне кажется, что надо мной смеются.
. Даже если я злюсь, я не прибегаю к "сильным" выражениям.
. Мне хочется, чтобы мои грехи были прощены.
. Я редко даю сдачи, даже если кто-нибудь ударит меня.
. Когда получается не, по-моему, я иногда обижаюсь.
. Иногда люди раздражают меня одним своим присутствием.
. Нет людей, которых бы я по-настоящему ненавидел.
. Мой принцип: "Никогда не доверять "чужакам".
. Если кто-нибудь раздражает меня, я готов сказать, что я о нем думаю.
. Я делаю много такого, о чем впоследствии жалею.
. Если я разозлюсь, я могу ударить кого-нибудь.
. С детства я никогда не проявлял вспышек гнева.
. Я часто чувствую себя как пороховая бочка, готовая взорваться.
. Если бы все знали, что я чувствую, меня бы считали человеком, с которым
нелегко работать.
. Я всегда думаю о том, какие тайные причины заставляют людей делать
что-нибудь приятное для меня.
. Когда на меня кричат, я начинаю кричать в ответ.
. Неудачи огорчают меня.
. Я дерусь не реже и не чаще чем другие.
. Я могу вспомнить случаи, когда я был настолько зол, что хватал
попавшуюся мне под руку вещь и ломал ее.
. Иногда я чувствую, что готов первым начать драку.
. Иногда я чувствую, что жизнь поступает со мной несправедливо.
. Раньше я думал, что большинство людей говорит правду, но теперь я в это
не верю.
. Я ругаюсь только со злости.
. Когда я поступаю неправильно, меня мучает совесть.
. Если для защиты своих прав мне нужно применить физическую силу, я
применяю ее.
. Иногда я выражаю свой гнев тем, что стучу кулаком по столу.
. Я бываю, грубоват по отношению к людям, которые мне не нравятся.
. У меня нет врагов, которые бы хотели мне навредить.
. Я не умею поставить человека на место, даже если он того заслуживает.
. Я часто думаю, что жил неправильно.
. Я знаю людей, которые способны довести меня до драки.
. Я не огорчаюсь из-за мелочей.
. Мне редко приходит в голову, что люди пытаются разозлить или оскорбить
меня.
. Я часто только угрожаю людям, хотя и не собираюсь приводить угрозы в
исполнение.
. В последнее время я стал занудой.
. В споре я часто повышаю голос.
. Я стараюсь обычно скрывать свое плохое отношение к людям.
. Я лучше соглашусь с чем-либо, чем стану спорить.
Ответы оцениваются по восьми шкалам следующим образом: I. Физическая
агрессия: "да" = 1, "нет" = 0:1,25,31,41,48, 55,62,68,
"нет" = 1, "да" = О: 9,7. 2. Косвенная агрессия:
"да" =1, "нет" = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63, "нет"
= 1, "да" = 0: 26,49. 3. Раздражение: "да"=1,
"нет"=0: 3,19,27,43, 50, 57,64,72, "нет" = 1,
"да" = 0: II,35,69. 4. Негативизм: "да"=1, "нет"
= 0: 4, 12, 20, 28, "нет" - 1, "да" = О: 36. 5. Обида:
"да"=1,"нет"= 0: 5,13,21, 29, 37, 44, 51, 58. 6.
Подозрительность: "да"=1, "нет"=0: 6,14,22,30, 38,45, 52,
59, "нет"= 1, "да"=0: 33, 66, 74,75. 7. Вербальная
агрессия: "да"=1,"нет" = 0:7,15, 23, 31, 46,53,60,71,73,
"нет" = 1, "да" = О: 33, 66, 74, 75. 8. Чувство вины:
"да"=1,"нет"=0: 8, 16, 24, 32, 40, 47,54,61,67.
Индекс враждебности включает в себя 5 и 6 шкалу, а индекс агрессивности
(как прямой, так и мотивационной) включает в себя шкалы 1, 3, 7.
Нормой агрессивности является величина ее индекса, равная 21 плюс-минус
4, а враждебности - 6,5-7 плюс-минус 3. При этом обращается внимание на
возможность достижения определенной величины, показывающей степень проявления
агрессивности.
Результати дослідження
Вибірку становили 30 дівчат та 30 хлопців підліткового віку.
Таблиця 5
|
№
|
Рід
|
агресивність
|
ворожість
|
|
|
менше норми
|
більше норми
|
менше норми
|
більше норми
|
|
1
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
2
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
3
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
4
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
5
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
6
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
7
|
жіночий
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
8
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
9
|
жіночий
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
10
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
11
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
12
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
14
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
15
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
16
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
17
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
18
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
19
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
20
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
21
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
22
|
жіночий
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
23
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
24
|
жіночий
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
25
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
26
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
27
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
28
|
жіночий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
29
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
30
|
жіночий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
Таблиця 6
|
№
|
Рід
|
агресивність
|
Ворожість
|
|
|
менше норми
|
більше норми
|
менше норми
|
більше норми
|
|
1
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
2
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
3
|
чоловічий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
4
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
5
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
6
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
7
|
чоловічий
|
-
|
+
|
+
|
-
|
|
8
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
9
|
чоловічий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
10
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
11
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
12
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
13
|
чоловічий
|
+
|
-
|
+
|
-
|
|
14
|
чоловічий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
15
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
16
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
17
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
18
|
чоловічий
|
-
|
+
|
+
|
-
|
|
19
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
20
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
21
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
22
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
23
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
24
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
25
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
26
|
чоловічий
|
-
|
+
|
-
|
+
|
|
27
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
28
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
29
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
|
30
|
чоловічий
|
+
|
-
|
-
|
+
|
Таблиця 7
|
№
|
Рід
|
агресивність
|
ворожість
|
|
|
менше норми
|
більше норми
|
менше норми
|
більше норми
|
|
1
|
жіночий
|
73%
|
27%
|
13%
|
87%
|
|
2
|
чоловічий
|
80%
|
20%
|
10%
|
90%
|
Додаток 2
Ориентационная
анкета Б. Басса "Определение направленности
личности"
Инструкция к методике Б. Басса
"Определение направленности личности:
Анкета состоит из 27 пунктов-суждений, по каждому из которых возможны три
варианта ответов, соответствующие трем видам направленности личности.
Респондент должен выбрать один ответ, который в наибольшей степени выражает его
мнение или соответствует реальности, и еще один, который, наоборот, наиболее
далек от его мнения или же наименее соответствует реальности. Ответ «наиболее»
получает 2 балла, «наименее» - 0, оставшийся невыбранным - 1 балл. Баллы,
набранные по всем 27 пунктам, суммируются для каждого вида направленности
отдельно. С помощью методики Б. Басса выявляются следующие направленности:
• направленность на себя (Я) - ориентация на прямое вознаграждение и
удовлетворение безотносительно работы и сотрудников, агрессивность в достижении
статуса, властность, склонность к соперничеству, раздражительность,
тревожность, интровертированность;
• направленность на общение (О) - стремление при любых условиях
поддерживать отношения с людьми, ориентация на совместную деятельность, но
часто в ущерб выполнению конкретных заданий или оказанию искренней помощи
людям, ориентация на социальное одобрение, зависимость от группы, потребность в
привязанности и эмоциональных отношениях с людьми.
• направленность на дело (Д) - заинтересованность в решении деловых
проблем, выполнение работы как можно лучше, ориентация на деловое
сотрудничество, способность отстаивать в интересах дела собственное мнение,
которое полезно для достижения общей цели.
Обработка и интерпретация результатов теста "Определение
направленности личности" Б.Басса
Ключ
|
№
|
Я
|
О
|
Д
|
№
|
Я
|
О
|
Д
|
|
1
|
А
|
В
|
Б
|
15
|
Б
|
В
|
А
|
|
2
|
Б
|
В
|
А
|
16
|
А
|
В
|
Б
|
|
3
|
В
|
Б
|
17
|
А
|
В
|
Б
|
|
4
|
В
|
Б
|
А
|
18
|
А
|
Б
|
В
|
|
5
|
Б
|
А
|
В
|
19
|
А
|
Б
|
В
|
|
6
|
В
|
А
|
Б
|
20
|
В
|
Б
|
А
|
|
7
|
В
|
Б
|
А
|
21
|
Б
|
А
|
В
|
|
8
|
А
|
Б
|
В
|
22
|
Б
|
А
|
В
|
|
9
|
В
|
А
|
Б
|
23
|
В
|
А
|
Б
|
|
10
|
А
|
В
|
Б
|
24
|
Б
|
В
|
А
|
|
11
|
Б
|
А
|
В
|
25
|
А
|
В
|
Б
|
|
12
|
Б
|
А
|
В
|
26
|
В
|
А
|
Б
|
|
13
|
В
|
А
|
Б
|
27
|
Б
|
А
|
В
|
|
14
|
А
|
Б
|
В
|
|
|
|
|
Таблиця 8. Результати дослідження
|
№
|
Рід
|
Спрямованість на
себе (Я)
|
Спрямованість на
спілкування (С)
|
Спрямованість на
діло (Д)
|
|
1
|
жіночий
|
5
|
12
|
10
|
|
2
|
жіночий
|
10
|
8
|
9
|
|
3
|
жіночий
|
8
|
13
|
6
|
|
4
|
жіночий
|
7
|
12
|
8
|
|
5
|
жіночий
|
18
|
5
|
4
|
|
6
|
жіночий
|
13
|
6
|
8
|
|
7
|
жіночий
|
7
|
11
|
9
|
|
8
|
жіночий
|
7
|
12
|
8
|
|
9
|
жіночий
|
12
|
9
|
6
|
|
10
|
жіночий
|
13
|
7
|
7
|
|
11
|
жіночий
|
4
|
13
|
10
|
|
12
|
жіночий
|
10
|
9
|
8
|
|
13
|
жіночий
|
8
|
10
|
9
|
|
14
|
жіночий
|
7
|
11
|
9
|
|
15
|
жіночий
|
11
|
7
|
9
|
|
16
|
жіночий
|
6
|
11
|
10
|
|
17
|
жіночий
|
11
|
8
|
8
|
|
18
|
жіночий
|
8
|
12
|
7
|
|
19
|
жіночий
|
8
|
11
|
8
|
|
20
|
жіночий
|
16
|
6
|
5
|
|
21
|
жіночий
|
12
|
7
|
8
|
|
22
|
жіночий
|
8
|
10
|
9
|
|
23
|
жіночий
|
8
|
11
|
8
|
|
24
|
жіночий
|
11
|
9
|
7
|
|
25
|
жіночий
|
12
|
7
|
8
|
|
26
|
жіночий
|
5
|
12
|
10
|
|
27
|
жіночий
|
10
|
8
|
9
|
|
28
|
жіночий
|
9
|
10
|
8
|
|
29
|
жіночий
|
8
|
11
|
8
|
|
30
|
жіночий
|
10
|
8
|
9
|
Таблиця 9
|
№
|
Рід
|
Спрямованість на
себе (Я)
|
Спрямованість на
спілкування (С)
|
Спрямованість на
діло (Д)
|
|
1
|
чоловічий
|
8
|
10
|
9
|
|
2
|
чоловічий
|
4
|
10
|
13
|
|
3
|
чоловічий
|
2
|
7
|
18
|
|
4
|
чоловічий
|
7
|
14
|
6
|
|
5
|
чоловічий
|
7
|
7
|
13
|
|
6
|
чоловічий
|
7
|
7
|
13
|
|
7
|
чоловічий
|
4
|
15
|
8
|
|
8
|
чоловічий
|
2
|
12
|
13
|
|
9
|
чоловічий
|
4
|
6
|
17
|
|
10
|
чоловічий
|
9
|
6
|
12
|
|
11
|
чоловічий
|
8
|
11
|
8
|
|
12
|
чоловічий
|
5
|
10
|
12
|
|
13
|
чоловічий
|
4
|
7
|
16
|
|
14
|
чоловічий
|
7
|
13
|
7
|
|
15
|
чоловічий
|
7
|
8
|
12
|
|
16
|
чоловічий
|
8
|
7
|
12
|
|
17
|
чоловічий
|
5
|
14
|
8
|
|
18
|
чоловічий
|
4
|
10
|
13
|
|
19
|
чоловічий
|
6
|
6
|
15
|
|
20
|
чоловічий
|
8
|
11
|
|
21
|
чоловічий
|
7
|
11
|
9
|
|
22
|
чоловічий
|
5
|
10
|
12
|
|
23
|
чоловічий
|
3
|
8
|
16
|
|
24
|
чоловічий
|
8
|
12
|
7
|
|
25
|
чоловічий
|
7
|
9
|
11
|
|
26
|
чоловічий
|
9
|
7
|
11
|
|
27
|
чоловічий
|
6
|
13
|
8
|
|
28
|
чоловічий
|
5
|
9
|
13
|
|
29
|
чоловічий
|
5
|
8
|
14
|
|
30
|
чоловічий
|
8
|
7
|
12
|
Таблиця 10
|
№
|
Рід
|
Спрямованість на
себе (Я)
|
Спрямованість на
спілкування (С)
|
Спрямованість на
діло (Д)
|
|
1
|
жіночий
|
47%
|
53%
|
0%
|
|
2
|
чоловічий
|
0%
|
30%
|
70%
|
