Материал: ПЗ-2 л

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет

радіоелектроніки

Звіт з практичної роботи №2

з дисципліни “Прогнозування та моделювання в соціальній сфері”

з теми: “Формування прогнозів на основі методу кривих зростання(спадання)“

Харків 2019

Мета: формування прогнозів на основі методів кривих зростання (спадання), порівняльний аналіз отриманих результатів.

1.Вихідні дані

Для формування прогнозів на основі заданих методів було взято часовий ряд, наведений в таблиці 1.1:

Таблиця 1.1 – Заданий часовий ряд

Часовий

Інтервал

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Значення

Часового

ряду

-855

-483

-227

-63

33

85

117

153

217

333

525

Часовий

інтервал

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

Значення

Часового

ряду

817

1233

1797

2533

3465

4617

6013

7677

9633

11905

2. Опис полінома першої степені (ппс)

Цей метод має такий вигляд:

. (2.1)

Перенесемо початку координат в середину ряду динаміки. Якщо до перенесення початку координат t дорівнювало 1,2,3, ..., то після перенесення: - для парного числа членів ряду t = ..., - 5; -3; -1; 1; 3; 5; ...; - для непарного числа членів ряду t = ..., - 3; -2; -1; 0; 1; 2; 3; ....

На рис 2.1 наведена графічна ілюстрація полінома першого степеню.

Рисунок 2.1 – Графічна ілюстрація полінома першого степеню

На рис.2.1 поліном першої степені зображується прямою і використовується для опису процесів, що розвиваються у часі рівномірно. Після перенесення початку координат сума непарних ступенів:

. (2.2)

Оцінки параметрів обчислюються за формулами:

. (2.3)

3.Опис полінома другої степені (пдс)

Цей метод має такий вигляд:

. (3.1)

Перенесемо початку координат в середину ряду динаміки. Якщо до перенесення початку координат t дорівнювало 1,2,3, ..., то після перенесення: - для парного числа членів ряду t = ..., - 5; -3; -1; 1; 3; 5; ...; - для непарного числа членів ряду t = ..., - 3; -2; -1; 0; 1; 2; 3; ....

На рис 3.1 наведена графічна ілюстрація полінома другого степеню:

Рисунок 3.1 – Графічна ілюстрація полінома другого степеню

Поліном застосовується в тих випадках, коли процес розвивається рівноприскорено (тобто є рівноприскорене зростання або рівноприскорене зниження рівнів). Після перенесення початку координат сума непарних ступенів, наведена формула в пункті 2.2.

Оцінки параметрів обчислюються за формулами:

. (3.2)

. (3.3)

4.Опис експоненціальних кривих (ек)

Цей метод має такий вигляд:

. (4.1)

Якщо b>1, то крива зростає разом з ростом t, і падає, якщо b<1. Параметр a характеризує початкові умови розвитку, а параметр b - постійний темп зростання. Логаріфмуючи вираз, отримуємо: ln yt = ln a + t * ln b. Позначимо: ln a = A; ln b = B. Тоді ln yt = A + t*B. Для оцінювання невідомих параметрів можемо використовувати систему нормальних рівнянь для прямої. Нормальні рівняння будуються виходячи з мінімізації:

(4.2)

Відповідно в нормальних рівняннях замість фактичних рівнів використовуються їх логарифми:

(4.3)

Оцінки параметрів обчислюються за формулами:

. (4.4)

. (4.5)

5. Розрахунок похибки прогнозу

Оцінка точності прогнозів проводиться за такими ознаками:

  1. Помилка прогнозу:

(5.1)

  1. Абсолютна помилка прогнозу:

(5.2)

  1. Середня абсолютна помилка прогнозу:

MAE = ; (5.3)

  1. Відносна похибка прогнозу:

ℇj = ( / ) * 100; (5.4)

Середня абсолютна відсоткова помилка:

MAPE = ( * ) * 100%; (5.5)

6.Середня відсоткова помилка:

MPE = ; (5.6)

7.Коефіцієнт детермінації:

= 1 - . (5.7)

6. Програмна реалізація полінома першої степені

Для того, щоб програмно реалізувати метод, описаний у розділі 2, спочатку було взято заданий часовий ряд (табл. 1.1), описаний у розділі 1. Його було позначено як масив Y[]. Потім створено масив часових інтервалів t[], який відповідає кількості значень часового ряду. Для формування прогнозу було використано формули (2.1), (2.2), (2.3), що було описані у розділі 2 даного звіту, і позначені у реалізації як Ymkzl, a1, a0. Далі, задля оцінки точності сформованого прогнозу було використано формули (5.1), (5.2), (5.3), (5.4), (5.5), (5.6), (5.7), що були описані раніше у пункті 5. Вони позначені у реалізації як emkzl, deltamkzl, MAEmkzl, Emkzl, MAPEmkzl, MPEmkzl, R2mkzl відповідно.

На рис. 6.1 наведена ілюстрація програмної реалізації полінома першої степені.

Рисунок 6.1 - Ілюстрація програмної реалізації полінома першої степені

7. Програмна реалізація полінома другої степені

Для того, щоб програмно реалізувати полінома другої степені, описаний у розділі 3, спочатку було взято заданий часовий ряд(табл. 1.1), описаний у розділі 1. Його було позначено як масив Y[]. Потім створено масив часових інтервалів t[], який відповідає кількості значень часового ряду. Для формування прогнозу було використано формули (3.1), (3.2), (3.3), (3.4) що були описані у розділі 3 даного звіту, і позначені у реалізації як Ymkzp, a1, a0,а2. Далі, задля оцінки точності сформованого прогнозу було використано формули (5.1), (5.2), (5.3), (5.4), (5.5), (5.6), (5.7), що були описані раніше в розділі 3. Вони позначені у реалізації як emkzp, deltamkzp, MAEmkzp, Emkzp, MAPEmkzp, MPEmkzp, R2mkzp відповідно.

На рис. 7.1 наведена ілюстрація програмної реалізації полінома другої степені.

Рисунок 7.1 - Програмна реалізація полінома другої степені

8. Програмна реалізація експоненціальних кривих

Для того, щоб програмно реалізувати експоненціальні криві, описаний у розділі 4, спочатку було взято заданий часовий ряд(табл. 1.1), описаний у розділі 1. Його було позначено як масив Y[]. Потім створено масив часових інтервалів t[], який відповідає кількості значень часового ряду. Для формування прогнозу було використано формули (4.1), (4.2), (4.3), (4.4), (4.5) що були описані у розділі 4 даного звіту, і позначені у реалізації як Ymkze, a, b. Далі, задля оцінки точності сформованого прогнозу було використано формули (5.1), (5.2), (5.3), (5.4), (5.5), (5.6), (5.7), що були описані раніше в розділі 3. Вони позначені у реалізації як emkze, deltamst, MAEmkze, Emkze, MAPEmkze, MPEmkze, R2mkze відповідно.

На рис.8.1 наведена ілюстрація програмної реалізації експоненціальних кривих.

Рисунок 8.1 - Програмна реалізація експоненціальних кривих

9. Оцінка похибок прогнозів

Похибка прогнозів, описаних у розділах 2, 3 та 4 оцінюється за критеріями, що описані у розділі 5 та наведені у таблиці 9.1:

Таблиця 9.1 – Похибки результатів прогнозів

Метод

MAE

, %

MAPE, %

MPE

%

МКТ

1720

1720

2508

14,4

671

-671

-0,079

МСТ

5939

5929

1156

49,8

94,97

-158

0,743

ППС

5513,2

5513,2

1197,2

46,3

93,6

-139,4

0,749

ПДС

2125,2

2125,2

516,24

17,9

156,90

159.05

0,956

ЕК

7301,2 + 6562,1i

9816,7

1179,9

82,46

73,33

27,531 – 61,243i

0,89619 – 0,52429i