Материал: Пример проектной курсовой работы

БД повинна бути спроектована таким чином, щоб задовольняти вимогам щодо реакції системи на запити. Для диспетчера задовільним є 1-3 секунди, а для інших користувачів бази даних 1-5 секунд.

Інформаційне забезпечення повинно задовольняти вимозі швидкого складання необхідних звітів. Звіти повинні складатися згідно до встановленим вихідним формам. Мова опису інформаційних запитів та опису вихідних документів (звітів, повідомлень, наказів та інше) повинна бути максимально простою.

2.АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

2.1.Загальні положення системного аналізу ПО

Підсумки етапу розробки стратегії слугують вихідною базою для проведення досліджень на етапі аналізу, де вони проходять ретельну перевірку, уточнюються й деталізуються до такого рівня, щоб забезпечити необхідний ступінь адекватності моделювання прикладної області, гарантувати реалізацію рішень і сформувати тверду основу для проведення етапу проектування.

Аналіз даних містить у собі документування всіх сутностей та атрибутів ПО. У ході даного етапу аналітики й користувачі працюють пліч-о-пліч, установлюючи й піддаючи скрупульозній перевірці вимоги, що деталізуються. У колективі повинна встановитися атмосфера впевненості в тому, що для визначення дійсних потреб і інтересів прикладної діяльності проаналізовані всі можливі аспекти, не упущена жодна деталь. Аналіз включає:

∙проведення всіляких бесід з користувачами й узяття в них інтерв'ю;

∙перегляд всіх циркулюючих в організації документів, бланків;

∙аналіз потоку документів (документообіг);

∙аналіз розв'язуваних в організації завдань і способів їхнього рішення;

∙фіксація всіляких правил, обмежень, законів, що діють у ПО. Факторами успіху проведення аналізу ПО є наступні:

∙активна участь а проведенні аналізу не тільки системних аналітиків, а і всіх тих, хто буде використовувати розроблену систему;

∙ретельна перевірка вірогідності, повноти, несуперечності отриманої інформації .

∙виявлення всіх питань і припущень, що мають ключове значення для проектування й впровадження;

∙точні об'ємно-частотні характеристики даних;

∙твердий контроль за ходом робіт, повна концентрація зусиль на виконанні календарних планів і дотриманні запланованих строків.

2.2. Загальні положення проходження практики

Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів в вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

6

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних освітніх та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Залежно від конкретної спеціальності чи спеціалізації студентів практика може бути:

навчальна, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-

дослідна. Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах. Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів, яка проводиться перед виконанням кваліфікаційної роботи або дипломного проекту. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, добирається фактичний матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту або складання державних екзаменів.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою або предметною комісією згідно з навчальним планом.

Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. Студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр або предметних комісій підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) вищі навчальні заклади завчасно укладають договори на її проведення.

Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри або предметні комісії вищих навчальних закладів. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням у інституті, університеті та інших навчальних закладах еквівалентного рівня здійснює керівник практики (завідуючий відділом практики), який за рішенням керівника навчального закладу може бути підпорядкований проректору з навчальної роботи, а в технікумах, коледжах та інших навчальних закладах еквівалентного рівня - заступнику директора з практичного навчання (з навчально-виробничої роботи). До керівництва практикою студентів залучаються досвідчені викладачі ВУЗу.

Керівник практики від вищого навчального закладу:

∙контролює підготовленість баз практики;

∙забезпечує проведення всіх організаційних заходів перед початком практики студентів: інструктаж про порядок проходження практики; надання студентам– практикантам необхідних документів (направлення, програми, щоденник, календарний план, індивідуальне завдання, тема курсового і дипломного проекту (роботи), методичні рекомендації чи інші); інформує студентів про систему звітності з практики;

∙у тісному контакті з керівником практики від бази практики забезпечує високу якість її проходження згідно з програмою;

∙у складі комісії приймає заліки з практики;

Розподіл студентів на практику проводиться вищими навчальними закладами з урахуванням замовлень на підготовку спеціалістів і їх майбутнього місця роботи після закінчення навчання.

Студенти вищих навчальних закладів при проходженні практики зобов'язані:

∙до початку практики одержати від керівника практики від учбового закладу консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

∙у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками

їїкерівників;

∙нести відповідальність за виконану роботу;

∙своєчасно скласти залік з практики.

7

(щоденник, характеристика та інше), подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу.

Звіт з практики захищається студентом (з диференційованою оцінкою) в комісії, призначеній завідуючим кафедрою або заступником директора навчального закладу. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку по практиці в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.

2.3. Системний аналіз предметної області

Передбачається, що інформаційна модель ПО містить у собі інформаційну структуру ПО, бізнес правила, що діють у ПО й інформаційно– довідкові задачі. Саме ці три складові інформаційні моделі розкриваються далі. Крім того, інформаційна структура ПО описується з використанням наступних трьох понять: сутність, атрибут і зв'язок.

Тут під сутністю мається на увазі реальний або вигаданий об'єкт ПО, що становить самостійний інтерес із погляду інформаційної моделі ПО. Будь-яка сутність має унікальне в межах всієї ПО ім'я. Властивості сутності визначаються її атрибутами й зв'язками з іншими сутностями. Атрибут - це властивості, що характеризують сутність. Серед атрибутів (і/або, можливо, зв'язків) існує такий набір властивостей, які унікально ідентифікують будь-які екземпляри сутності. Виділяються обов'язкові й факультативні атрибути. Зв'язок - це будь-яка пойменована асоціація двох сутностей.

Бізнес– правила - це правила й обмеження, що діють у ПО відносно основних понять інформаційної структури (сутностей, атрибутів і зв'язків). Виділяються бізнес правила, що мають відносини до атрибутів однієї сутності (унікальність атрибутів, ідентифікація сутності, спеціальні правила, наприклад, тривалість практики вказується в годинниках і не повинна перевищувати 500 годин), до зв'язків між сутностями (факультативність закінчення зв'язку, потужність закінчень зв'язку (1:1, 1:n, m:n), ступінь зв'язку, наприклад, на факультеті повинне бути не більше 10 кафедр).

Інформаційно– довідкові задачі (на відміну від прикладних задач) — це ті задачі, які вибирають деяку підмножину даних з інформаційної моделі ПО.

Далі предметна область описується із вказівкою сутностей їхніх атрибутів, зв'язків і діючий бізнес-правил. Опис інформаційно– довідкових задач приводиться окремо.

У результаті аналізу ПО були визначені наступні сутності, їх атрибути та зв’язки:

2.3.1. Сутність Навчальний план

Короткий опис сутності. Затверджений навчальний план, який визначає терміни проходження практики для даної спеціальності згідно з кваліфікаційний рівнем, видом практики та курсом.

Атрибути. Сутність характеризується наступними атрибутами:

∙номер;

∙дата затвердження;

8

∙ особа, яка затвердила навчальний план.

Зв’язки. Сутність НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН має наступні зв’язки з іншими сутностями:

∙НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН обов’ язково відповідає однієї і тільки однієї СПЕЦІАЛЬНОСТІ;

∙НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН може передбачати проходження однієї чи більше ЗАПЛАНОВАНОЇ ПРАКТИКИ.

Бізнес– правила. Відносно сутності навчально плану діють наступні бізнес– правила:

∙номер навчального плану унікально ідентифікує його, так як не можуть бути два і більше навчальних плани з однаковим номером.

∙усі інші атрибути навчального плану є обов’язковими.

2.3.2. Сутність Запланована практика

Короткий опис сутності. Ця сутність містить інформацію про всі практики, які повинен пройти студент згідно с навчальним планом.

Атрибути. Сутність характеризується наступними атрибутами:

∙ термін проходження практики (у днях або тижнях).

Зв’язки. Сутність ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА має наступні зв’язки з іншими сутностями:

∙ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов’язково необхідна для отримання одного і тільки одного

КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ;

∙ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов’ язково проходиться на одному і тільки одному КУРСІ;

∙ ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов’ язково має один і тільки один ВИД ПРАКТИКИ;

∙ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА обов’ язково передбачається одним і тільки одним

НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ;

∙ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА може передбачати проходження однієї чи більше ПРАКТИК СТУДЕНТІВ.

Бізнес– правила. Атрибут терміну проходження практики є обов’язковим. ЗАПЛАНОВАНА ПРАКТИКА унікально ідентифікується зв’язками з сутностями НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН та КУРС. Тобто мається на увазі, що згідно з діючими правилами один навчальний план може передбачати проходження не більш однієї практики на одному курсі.

2.3.3. Сутність Вид практики

Короткий опис сутності. Сутність– класифікатор. Призначення — перелік можливих видів практик, які проходять студенти на факультеті. У відповідності до факультету комп’ютерних наук може приймати значення:

∙схемотехнічна;

∙комп’ютерна;

∙технологічна;

∙експлуатаційна (для спеціалістів

∙науково-дослідна (для магістрів).

Атрибути. Сутність характеризується наступними атрибутами:

∙назва виду практики;

∙змістовний опис.

Зв’язки. Сутність ВИД ПРАКТИКИ має наступні зв’язки з іншими сутностями:

∙ ВИД ПРАКТИКИ може відповідати однієї чи більше ЗАПЛАНОВАНОЇ ПРАКТИКИ.

Бізнес– правила. Відносно сутності виду практики діють наступні бізнес– правила:

9

∙вид практики визначається у відповідності до навчального плану у розділі проходження практики. Вид практики може вказуватися у будь-якому навчальному плані, але не може бути декілька практик, одного виду, у навчальному плані.

∙назва виду практики унікально ідентифікує вид практики.

∙термін проходження практики є обов’язковими.

∙кожен вид практики проводиться на різних курсах навчання:

∙після першого курсу проводиться схемотехнічна практика тривалістю 72 години;

∙після другого курсу проводиться комп’ютера практика тривалістю 108 годин;

∙після третього курсу проводиться технологічна практика тривалістю 108 годин;

∙після четвертого курсу практика не проводиться;

∙після п’ятого (якщо термін навчання 5 років) або на шостому (якщо термін навчання 5 з половиною років) проводиться два види практики – експлуатаційна для спеціалістів, науково-дослідна для магістрів тривалістю 144 години та переддипломна тривалістю 108 годин.

2.3.4. Сутність Кваліфікаційний рівень

Короткий опис сутності. Сутність-класифікатор. Призначення – перелік можливих значень кваліфікаційних рівнів, які отримують студенти протягом навчання. Для факультету комп’ютерних наук — бакалавр, спеціаліст, магістр.

Атрибути. Кваліфікується такими атрибутами:

∙назва кваліфікаційного рівня;

∙змістовний опис.

Зв’язки. Сутність КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ має наступні зв’язки з іншими сутностями:

∙КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ може визначати одну чи більше ЗАПЛАНОВАНІ ПРАКТИКИ;

∙КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ обов’язково надається після закінчення одного і тільки одного КУРСУ.

Бізнес– правила. Назва кваліфікаційного рівня унікально ідентифікує, сутності цього типу, так як не може існувати два рівня з однаковою назвою. Змістовний опис кваліфікаційного рівня є факультативним.

2.3.5. Сутність Спеціальність

Короткий опис сутності. Сутність-класифікатор. Призначення – перелік усіх спеціальностей, за якими навчаються студенти у ВУЗі.

Атрибути. Сутності СПЕЦІАЛЬНІСТЬ характеризується такими атрибутами:

∙номер спеціальності;

∙назва спеціальності – повна назва спеціальності.

Зв’язки. Сутність СПЕЦІАЛЬНІСТЬ має наступні зв’язки з іншими сутностями:

∙СПЕЦІАЛЬНІСТЬ може викладатися на одній чи більше КАФЕДРІ;

∙СПЕЦІАЛЬНІСТЬ може входити до складу одного чи більше НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ.

Бізнес– правила. Номер спеціальності є унікальним і обов’язковим, так як затверджується на

рівні вищого керівництва країни та однозначно ідентифікує весь перелік спеціальностей за якими навчаються студенти у Вузах. Повна назва спеціальності є обов’язковим атрибутом.

10