1.3.2 Порядок роботи головного сержанта роти протягом робочого дня
Щодо організації бойової підготовки та навчання особового складу підрозділу:
проведення з особовим складом роти заняття з бойової підготовки;
здійснення контролю за проведенням занять з бойової підготовки військовослужбовцями рядового та сержантського (старшинського) складу роти, надання доповіді командиру роти про якість проведення занять;
надання допомоги сержантам (старшинам) роти в організації та проведені занять;
підвищення рівня фізичної підготовленості особового складу роти, піклування про його здоров’я, вживання заходів щодо його зміцнення;
суворий контроль за додержанням заходів безпеки під час занять з бойової підготовки з метою запобігання травматизму і загибелі в ході навчально-виховного процесу;
удосконалення своїх фахових та методичних навичок.
Щодо кадрового забезпечення:
контроль за наявністю особового складу;
поглиблене вивчення особового складу;
проведення індивідуальних бесід з особовим складом роти.
Щодо організації повсякденної діяльності роти:
заслуховування доповідей головних сержантів взводів про стан справ та виконання поставлених у підрозділі завдань та доповідь командиру роти;
контроль за підтриманням внутрішнього порядку в роті та зовнішнім виглядом особового складу;
здійснення періодичного контролю за підведенням підсумків у взводах та відділеннях.
контроль за додержанням військовослужбовцями рядового та сержантського (старшинського) складу роти заходів безпеки;
визначення черговості нарядів військовослужбовців сержантського складу роти.
здійснення підготовки осіб добового наряду роти, їх огляду перед розводом, інструктажу та своєчасне направлення на розвід.
здійснення контролю за несенням служби добовим нарядом роти.
проведення ранкового огляду та проведення вечірньої перевірки роти.
Щодо морально-психологічного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців:
здійснення доповіді командиру роти про надзвичайні події, факти порушення військової дисципліни, застосовані заохочення та накладені стягнення на особовий склад роти;
визначення завдань головним сержантам взводів щодо проведення індивідуально-виховної роботи з підпорядкованими сержантами та старшинами, схильними до порушення військової дисципліни, з тими, хто їх вчинив, та їх молодшими командирами (сержантами, старшинами);
особиста робота з військовослужбовцями, які віднесені до групи ризику;
виховання поважного ставлення сержантського (старшинського) складу щодо їх належності до професійного сержантського складу ЗС України;
вжиття заходів щодо запобігання скоєнню злочинів та інших правопорушень серед військовослужбовців сержантського (старшинського) складу роти;
піклування про підлеглих, знання їх потреби, порушення перед командиром роти та головним старшиною батальйону клопотання про задоволення зазначених потреб;
здійснення контролю за додержанням військової дисципліни в роті.
Підводячи підсумки першого розділ, можна зробити висновки, що ключовою фігурою у будь-якій управлінській діяльності є командир. Командир приймає рішення, ставить завдання підлеглим, організовує взаємодію і дає вказівки з організації управління й всебічного забезпечення виконання завдання. Наскільки прийняте їм рішення буде відповідати обстановці, яка склалася, покаже результат виконання підлеглими завдання. Але для того, щоб його робота мала високий результат, необхідно знати і вміти використовувати різні форми, методи та стилі управлінської діяльності.
В даному розділі були приведені різні стилі управління та їх порівняльні характеристики, а також їх вплив на різні сторони військового життя.
Крім того були висвітлені такі важливі плануючі документи як план-календар основних заходів на місяць та особистий план заходів на тиждень, що розробляються головним сержантом роти та головним старшиною батальйону. Перелік питань, які вони повинні містити та які моменти потрібно враховувати під час їх складання.
РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛОМ
.1 Рекомендації по впровадженню нових методів управління в роботу головних сержантів рот
Досвід розбудови Збройних Сил України переконливо засвідчив, великий вплив людського фактору на управлінську діяльність. Не слід забувати що командир це також людина.
Отже, для того щоб виконати завдання щодо навчання сержантів військової частини методам управління та сформувати у них власний стиль керівництва зростає роль і значущість головного сержанта роти у цьому питанні.
Метою діяльності головного сержанта роти за даним напрямком може полягати у організації навчання, розвитку індивідуальних якостей, що забезпечать належне формування форм, стилів і методів роботи у особового складу і у себе особисто.
Як вже визначалося у першому розділі дипломної роботи до розв’язання завдань управління головні сержанти рот можуть використовувати всі три групи методів військового управління які розроблені наукою управління і успішно застосовуються керівниками у різних ланках управління в Збройних Силах України, але досвід який отриманий мною під час перебування у військах та під час стажування показав, що сержантів, які обіймають первинні посади у військах не навчають використовувати методи військового управління на практиці і відповідні програми підготовки у військах не існують, що приводить до багатьох проблем, які визначені у наказі начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.11.10 № 193 «Про стан організації роботи з сержантським (старшинським) складом Збройних Сил України та шляхи її вдосконалення».
Зокрема у ньому відзначено що, 1 728 сержантів і старшин військової служби за контрактом на сьогодні виконують обов’язки за посадами рядового складу, а 2 500 солдатів (1 497 військовослужбовців за контрактом та 1 003 військовослужбовця строкової військової служби) обіймають посади сержантів та старшин. Професійне становлення сержантів та старшин у військових підрозділах проводиться безсистемно, відсутня плановість у проведенні заходів щодо організації послідовної багаторівневої підготовки (перепідготовки) сержантського та старшинського складу, унаслідок цього сержанти не спроможні на належному рівні виконувати свої функціональні обов’язки, знижується їх лідерська роль у військових колективах.
Офіцерський склад не бачить в особі сержанта відповідальну посадову особу, яка здатна підтримувати військову дисципліну та організовувати підготовку та навчання підпорядкованого особового складу, військовослужбовці цієї категорії відчувають свою нереалізованість та втрачають мотивацію до військової служби.
Вимогливість сержантського та старшинського складу до підлеглих знижується, внаслідок чого погіршується морально-психологічний стан у військових колективах. Це є головною причиною зростання, кількості правопорушень, скоєних військовослужбовцями за контрактом. З усієї кількості перерахованих у наказі випадків правопорушень серед військовослужбовців за контрактом - (58%) скоєно сержантським (старшинським) складом, переважно у стані алкогольного сп’яніння, з них 50 % - сержантами.
З метою подолання існуючих проблем описаних вище підвищення престижу сержантів і старшин, зміцнення їх командирського і лідерського авторитету в очах командного та особового складу підрозділів, підвищення їхньої мотивації до військової служби через формування у їх свідомості їхньої необхідності і потреби для Збройних Сил, виконання завдання щодо навчання сержантів військової частини методам управління, формування у них власного стилю керівництва, здійснити дійсно дієвий вплив та кардинальні зміни у підходах до роботи з сержантським (старшинським) складом Збройних Силах України у даній роботі мною пропонується зробити один із кроків впровадження нових методів управління в роботу головних сержантів рот, а саме запропонувати розроблену мною програми, яка пропонується до використання у військах з метою навчання сержантів військової частини методам управління підрозділами та формування власного стилю керівництва.
Наступним кроком у впровадженні нових методів управління в роботу головних сержантів рот повинно стати підкріплення отриманих особовим складом теоретичних знань практикою повсякденної діяльності, коли за питаннями які виникають у службовій повсякденній діяльності особового складу можуть виникнути труднощі. У цій ситуації головний сержант роти повинен стати наставником для особового складу із цих питань.
Наставництво на мою думку необхідно для того щоб показати особовому складу інші нові для них методи управління, про які не буде згадуватися під час їхньої теоретичної підготовки, наприклад під час прийняття рішень, постановки і обговорення результатів виконання завдань.
Проведення занять за даною програмою на мою думку дозволить відійти сержантам від практики необміркованого застосування різних методів роботи, коли ситуація яка склалася навколо сержанта як військового керівника та підрозділу не відповідають умовам морально-психологічного клімату у підрозділі, зрілості військового колективу, навченості особового складу, дозволить відійти від застарілих методів які ґрунтуються на простому голому адмініструванні, (що у свою чергу також приводить до зниження авторитету сержанта в очах особового складу), а дійсно побудованих на практичних результатах науки, через організацію і проведення занять які не передбачені програмами бойової підготовки.
Корисність запропонованого підходу до розв’язання існуючої проблеми полягає в тому що він дозволяє не змінюючи програми підготовки, не вносячи зміни та корегування в плануючу документацію військової частини без залучення великої кількості військовослужбовців керівного складу військової частини до організації і проведення занять, та не використовуючи великих витрат на організацію навчання (коштів) здійснити підготовку військовослужбовців із цих питань.
Єдиним ресурсом, яким слід забезпечити головних сержантів рот, є час на підготовку та проведення занять за запропонованою програмою.
Умовами виконання цього завдання
залишається присутність особового складу на даних заняттях (краще щоб
військовослужбовці на данні заняття йшли самостійно за власним бажанням), не
зайнятість народознавчої світлиці або іншого обраного місця для проведення
занять, ну і власне бажання головного сержанта роти організовувати та проводити
заняття за запропонованою тематикою, прагнення підвищити рівень своїх знань та
майстерності в управлінні підрозділами.
2.2 Програма яка пропонується до
використання у військах
В даній дипломній роботі як один із шляхів впровадження нових методів управління підрозділом у ході управління повсякденною діяльністю підрозділу в роботу головного сержанта, я можу запропонувати проводити роботу у військових частинах із сержантами щодо навчання їх сучасним методам управління, формам управління та формування у даній категорії військовослужбовців власного стилю управління із урахуванням багатьох факторів, таких як згуртованість підрозділу, загальноприйнятих норм і цінностей у підрозділі, потреб військовослужбовців, умов служби та побуту, взаємин співробітництва у підрозділі, взаємин під час постановки та виконання доручених завдань. Крім того саме головний сержант роти повинен надавати пропозиції командиру роти про направлення особового складу роти на навчання та курси підвищення кваліфікації до навчальних центрів та вищих військових навчальних закладів. На даний час існує великий перелік дисциплін які зможуть навчити і виховати у молодших командирів лідерські якості, створити з них справжніх командирів.
Робота у військових частинах із сержантами, щодо навчання їх сучасним методам управління, формам управління та формування у даній категорії військовослужбовців власного стилю управління, на мою думку, повинна забезпечити відхід у практиці роботи сержантів від необміркованого прийняття рішень, роботи із особовим складом за рахунок лише копіювання стилю та методів управління які застосовують офіцери, без повного розуміння механізму їх дії та впливу на особовий склад. Навчання за запропонованою мною програмою повинно створити такі умови, в яких сержанти повинні зрозуміти що управління підрозділом спираючись лише на власний життєвий досвід (а у даній категорії військовослужбовців його на жаль за мало) не можливо, тому слід завжди виділяти час на власне навчання і самоосвіту, що дозволить підвищити майстерність в управлінні підрозділом, стати сержанту не лише простим «адміністратором» але й дійсним лідером у військовому колективі.
Програма навчання складається із переліку тем, котрі дозволять ознайомити сержантів із загальними положеннями теорії управління військовими організаціями, суттю і змістом управління повсякденною діяльністю військ. Дати сержантами військової частини первинні знання із основ управління повсякденною діяльністю, роботи головних сержантів взводів (рот), головних старшин батальйонів щодо управління повсякденною діяльністю. Сержантам у якості ознайомлення у ході проведення теоретичних занять будуть наданні знання із основних принципів управління, основних форм, методів і стилів управління. Сержантам буде роз’яснено що таке одноособова, колективна і комбінована форма управління повсякденною діяльністю показані їх переваги та недоліки. У ході проведення занять буде звернена увага на мотивацію як функцію військового управління, будуть розглянуті і обговорені існуючі теорії мотивації та їх зміст. Будуть надаватися практичні рекомендації молодшим командирам із питань мотивації, піклування щодо задоволення потреб особового складу із метою їхнього стимулювання та позитивного ставлення до військової служби.
Окремо, за даною програмою сержантами буде вивчатися система управління професійною і внутрішньо організаційною кар’єрою військовослужбовців. Вивчатися питання сутності кадрового управління, роботи із особовим складом який щойно прибув до військової частини (підрозділу), і роботи із молодим поповненням. Буде вивчатися існуюча у Збройних Силах України система управління професійною і внутрішньо організаційною кар’єрою військовослужбовців. Обговорюватися питання чому існує необхідність професійного і кар’єрного зростання військовослужбовців.
Наступним етапом теоретичної підготовки сержантів стане вивчення теми яка торкається питань навчання як ефективної форми розвитку особового складу, у ході вивчення якої сержанти зрозуміють як вони можуть навчати особовий склад під час постановки завдань, здійснення ними адміністративної діяльності і різних обставин (ситуацій), які слід ставитися до навчання на курсах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів.
Буде обговорена природа лідерства, вивчатися особисті якості сучасного керівника-лідера, лідерство в управлінні військовим підрозділом, характерні риси лідера, до придбання яких має прагнути сержант що має невеликий досвід в управлінні підрозділом. Будуть надаватися рекомендації сержантам із невеликим досвідом управління які бажають і прагнуть стати успішними лідерами.
Окремою складовою запропонованої програми є розгляд під час занять питань професійної відповідальності і влади, балансу влади, обговорюватися шляхи реалізації різних форм влади через різні прийоми впливу, налагодження нормальних взаємин співробітництва командирів з підпорядкованим особовим складом, підпорядкованого особового складу із командиром та різних за статусом військовослужбовців.
У ході розгляду питань створення належного психологічного клімату і довіри у підрозділі буде звернута увага на сутність відносин довіри у підрозділі. Розглянуто питання симпатій та антипатій між військовослужбовцями, групових норм та цінностей і їх засвоєння новим військовослужбовцем який щойно прибув до підрозділу. Будуть також обговорюватися питання шляхів і методів формування сприятливого психологічного клімату та його підтримання.