Курсовая работа (т): Облік грошових коштів та розрахунків на підприємствах

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

На розрахункових рахунках виконують безготівкові розрахунки щодо основної діяльності.

Найчастіше застосовують розрахункові документи: платіжні вимоги, платіжні доручення і розрахункові чеки.

Джерелами надходження на розрахунковий рахунок до банку є кошти покупців за реалізовану їм продукцію, за послуги, що надані іншим підприємствам і організаціям, кредити банку і т. ін.

Основними напрямами видачі грошей з розрахункового рахунка в банку є платежі постачальникам за сировину, матеріали, готові вироби, енергію, кредити, що погашаються банку, внески до бюджету, погашення заборгованості, гроші готівкою для видачі заробітної плати тощо.

Усі операції на розрахункових рахунках виконуються за документами встановленої форми. Вони єдині для всіх галузей.

Записи банку і підприємства мають бути ідентичними.

Приклад*

До каси підприємства надійшли кошти з поточного рахунка в банку на суму 10 000 грн. Бухгалтерська проводка за цією операцією буде така:

Дт "Каса" 10 000

Кт "Рахунки в банку" 10 000

.4 Облік грошових коштів на валютному рахунку

Для розрахунків в іноземній валюті бюджетні установи та організації мають право відкривати в установах банків валютні рахунки. Надходження валюти до бюджетних установ та організацій здійснюється у вигляді цільового фінансування бюджету на зміцнення матеріально-технічної бази, оплати нерезидентами наданих послуг, виконаних робіт відповідно до міжнародних програм співробітництва, оплати ліцензій на впровадження винаходів, новітніх технологій, оплати за навчання, стажування, лікування іноземних громадян.

Для відкриття валютних рахунків бюджетні установи до банків подають такі документи:

заяву на відкриття рахунка, підписану керівником і головним бухгалтером;

копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально;

копію статуту, засвідчену нотаріально;

копію документа, що підтверджує взяття установи на податковий облік, засвідчену податковим органом;

картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів установи надано право розпоряджатися рахунком та підписанням розрахункових документів;

довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду.

Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються окремо за кожною валютою, з переведенням у грошову одиницю України за офіційним обмінним курсом НБУ.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті бюджетні установи ведуть у тих самих класах рахунків, що й облік гривневих операцій за субрахунками, установленими Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.

Облік наявності та руху грошових коштів в іноземних валютах на валютному рахунку в банку ведеться на активному субрахунку № 318 «Поточні рахунки в іноземній валюті», підставою для записів у якому є виписки банків з валютних рахунків установи.

Облік готівкової валюти в касі ведеться на активному субрахунку № 302 «Каса в іноземній валюті». Для аналітичного обліку наявності та руху валютної готівки

________________________

*Приклад задачі взято з газети «Бухгалтерская неделя» 05.10.2012р. №84. с.5.

відкривається окрема касова книга, в якій ведеться облік за кожною валютою окремо. Меморіальні ордери № 1, ф. № 380за касовими операціями стосовно кожного виду валюти складаються окремо.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті відображається в регістрах бухгалтерського обліку в національній валюті України перерахунком суми іноземної валюти за валютним курсом з одночасним відображенням операцій у іноземній валюті.

Приклад*

В касу було отримано готівку у валюті з валютного рахунка в сумі 12 000. Бухгалтерська проводка за цією операцією буде така:

Дт «Каса в іноземній валюті» 12 000

Кт «Поточні рахунки в іноземній валюті»12 000

.5 Облік курсових різниць

Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти одного найменування при різних валютних курсах.

Курсова різниця це та сума, яка виникає під час обліку активів і пасивів за курсом НБУ на момент здійснення операцій по розрахунках, або на момент складання звітності, і які виражені в іноземній валюті.

Реальна оцінка валютних ресурсів залежить від коливання валютного курсу.

Валютним курсом для цілей бухгалтерського обліку, відповідно до П(С)БО 21, вважається встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Офіційний курс своєї грошової одиниці встановлюється НБУ на підставі результатів торгів валютними цінностями на міжбанківській валютній біржі.

Офіційний курс національної грошової одиниці використовується при

здійсненні всіх безготівкових операцій:

1.      Купівлі та продажу іноземної валюти.

.        У бухгалтерському обліку всіх операцій, відображених в інвалюті.

.        Розрахунків з бюджетом та митницею.

.        При плануванні та аналізі зовнішньоекономічної діяльності.

.        Ціноутворенні.

.        Складанні оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності.

.        Для міждержавних розрахунків.

________________________

*Приклад задачі взято з газети «Бухгалтерская неделя» 12.10.2012р. №85. с.9.

Офіційний курс використовують усі резиденти і нерезиденти, які проводять діяльність на території України, незалежно від форм власності і господарювання та видів здійснених операцій.

Установлення валютного курсу на біржі називається котируванням валют.

Існує два методи котирування валют:

Прямий - валютний курс відображає ціну одиниці іноземної валюти через національну валюту.

Непрямий - за одиницю прийнята національна валюта, курс якої виражається у визначеній кількості іноземних грошових одиниць.

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури зазвичай базується на крос курсі - співвідношенні між двома валютами, що випливає з їх курсу стосовно до третьої валюти (як правило, до долара).

При здійсненні обліку курсових різниць необхідно визначити:

         об'єкти обліку;

         розмір балансової вартості іноземної валюти;

         звітний період, у якому були здійснені операції, "пов'язані з рухом валютних ресурсів.

Об'єктом обліку при визначенні суми курсових різниць є:

         наявні грошові кошти;

         ресурси в установах банків;

         ресурси в дорозі;

         грошові і платіжні документи;

         цінні папери;

         ресурси в розрахунках з юридичними і фізичними особами;

         залишок цільового фінансування з бюджету;

При визначенні суми курсових різниць перерахунку не підлягають такі

активи:

-        основні ресурси;

         нематеріальні активи;

         малоцінні й швидкозношувані предмети;

         сировина і матеріали;

         устаткування;

         товари.

Таким чином, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, курсові

різниці виникають або на дату проведення розрахунку (операції), або на

дату складання бухгалтерської звітності (де звітним періодом є місяць).

Приклад*

Приватне сільськогосподарське підприємство "Мрія" перерахувало суму 32803 грн на придбання 6000 доларів США (курс НБУ - 5,36 грн). 3 перерахованої суми сплачена комісійна винагорода банку (6000 х 5,36 х 2%) = 643 грн. Бухгалтерська проводка за цією операцією буде така:

Дт «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» 32802

Кт «Поточні рахунки в національній валюті» 32802

Дт «Адміністративні витрати» 643

Кт "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" 643

.6 Інвентаризація грошових коштів в касі і оформлення інвентаризації

При інвентаризації каси на підприємствах, організаціях та установах треба керуватися "Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться інвентаризація каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. Для проведення інвентаризації каси наказом керівника підприємства призначається комісія, яка складає акт.

У разі виявлення в процесі інвентаризації нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх виникнення.

На зворотній стороні акта у випадку лишків або нестач робиться пояснення даної розбіжності і завіряється підписом матеріально відповідальної особи. Нижче зазначається рішення керівництва щодо висновків проведеної інвентаризації.

Акт складається у двох примірниках і підписується членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальною особою.

Один примірник акта передається до бухгалтерії підприємства (організації), другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

У разі зміни матеріально відповідальних осіб акт складається у трьох примірниках (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, і бухгалтерії).

Засновники підприємств, вищестоящі організації (у разі їх наявності), а також аудитори (аудиторські фірми) відповідно до укладених угод під час проведення документальних ревізій на всіх підвідомчих підприємствах в обов'язковому порядку проводять ревізію каси і перевіряють дотримання касової дисципліни. Під час проведення ревізій особлива увага має приділятися питанню забезпечення схоронності грошей і цінностей.

_____________________

*Приклад задачі взято з газети «Бухгалтер» 14.08.2012р. №42. с.26.

У господарських товариствах, де це передбачено їх статутом, такі ревізії проводяться ревізійними комісіями.

Особи, звинувачені в порушенні касової дисципліни, притягуються до відповідальності у встановленому чинним законодавством порядку.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками грошових коштів і інших цінностей, що знаходяться у касі, з даними бухгалтерського обліку регулюються в наступному порядку:

грошові кошти та інші цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбутковуванню та зарахуванню відповідно на

збільшення доходу підприємства з подальшим встановленням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

недостачі грошових коштів і інших цінностей, які виявлені при інвентаризації каси, стягуються з матеріально-відповідальних осіб, а за умов, коли винні не встановлені або у стягнені винних осіб відмовлено судом, зараховуються до витрат підприємства.

Таблиця 2.6.1. Відображення в обліку господарських операцій

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків


Дебет

Кредит

1.Виявлено надлишки грошових коштів в результаті інвентаризації

30

719

2.Відображено суму нестачі грошових коштів у касі, яку не відшкодовує матеріально- відповідальна особа

947

30


.7 Облік коштів на інших поточних рахунках в банку

облік грошовий інвентаризація каса

Для обліку та руху грошових коштів, що знаходяться на інших рахунках у банку і які можуть бути використані для поточних операцій призначено рахунок 31 "Рахунки в банках", безпосередньо у розрізі субрахунків:

"Інші рахунки в банку в національній валюті";

"Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

За дебетом субрахунків відображується надходження грошових коштів на інші рахунки, за кредитом -їх використання.

Інструкцією передбачено здійснення розрахунків між підприємствами із використанням чеків та акредитивів. Акумуляція коштів з метою забезпечення розрахунків за вказаними формами здійснюється на зазначених субрахунках 313 і 314.

Розрахунки за допомогою лімітованих чекових книжок

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банкуемітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банкемітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента "Заяву про отримання чекових книжок" в одному примірнику за підписами уповноважених осіб, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунковогрошових операцій, і з відбитком його печатки.

У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунку, з якого сплачуватимуться чеки.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" балансових рахунків у банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в банк подається "Платіжне доручення" для перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки деками" або сума вноситься готівкою.

Депонування коштів для отримання чекових книжок знаходять своє відображення по дебету аналітичного рахунку "Розрахунки чеками" pax. 313 "Інші рахунки в банках в національній валюті". 314 "Інші рахунки в банках в іноземній валюті" і кредиту 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", 50 "Довгострокові позики", 60 "Короткострокові позики".

Таблиця 2.7.1. Відображення в обліку господарських операцій

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків


Дебет

Кредит

Внесена в банк невикористана готівка, що була одержана на заробітну плату працівникам капітального будівництва

313

Оплачено рахунки постачальників і підрядників за будівельні матеріали , обладнання, виконані роботи, надані послуги з капітального будівництва

631

313

Перераховано з поточного рахунку основну суму вкладу на депозитний рахунок

313

311




3. Розділ ІІІ. «Облік грошових коштів та розрахунків на підприємстві ТОВ « Юсес-Львів» »

.1 Характеристика підприємства

ТОВ «ЮСЕС-ЛЬВІВ» засноване у 2005 році і знаходиться за адресою: 80300, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Жовква, вул. Б.Хмельницького, 18 кв. 1.