Оформлення результатів дослідження. Протягом навчання у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти виконують різні за своїм характером, рівнем складності та змістом роботи: реферати, курсові, дипломні, магістерські, доповіді.
Найпростішою формою наукової роботи є реферат. Оглядовий реферат містить огляд і аналіз певного кола наукових джерел, а пошуковий - висвітлює певну інформацію і має елементи самостійного пошуку.
Робота над рефератом спрямована на формування у студентів уміння аналізувати, зіставляти та узагальнювати різні підходи, погляди, конкретний матеріал; розкривати своє ставлення до досліджуваних проблем, робити на цій основі правильні обґрунтовані висновки. Метою написання рефератів є розширення кругозору студентів та поглиблення їх знань з предмета; розвиток основних практичних умінь наукової роботи (дослідницькі вміння, вміння знаходити спеціальну літературу і працювати з нею, складати список використаних джерел і оформляти опрацьований матеріал); формування наукових умінь; оволодіння стилем наукового мовлення та етикою наукового диспуту.
Самостійним дослідженням на основі здобутих знань із курсу основної фахової дисципліни, що передбачає певний науково-теоретичний та практичний досвід студента, є курсова робота. За своїм змістом вона повною мірою відповідає науково-методичному пошуку, тому не може обмежуватися реферуванням наукових джерел, а має містити елементи нових знань та експериментального досвіду.
Дипломна робота є підсумком навчальної та практичної діяльності студента за період навчання у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. Це комплексна форма контролю досягнутого студентом кваліфікаційного рівня, яка відповідає позиціям професіо-грами спеціаліста певного профілю.
Отже, організація навчально-дослідної роботи студентів є важливим чинником підвищення ефективної професійної підготовки майбутнього фахівця у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі передовсім тому, що передбачає індивідуалізацію навчання, дає змогу реалізовувати особистісно-орієнтоване навчання, розширює обсяг знань, умінь та навичок студентів, сприяє формуванню активності, ініціативи, допитливості, розвиває творче мислення, спонукає до самостійних пошуків.
2.7 Практика студентів Дніпропетровського театрально-художнього коледжу
Практика студентів є обов'язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей дизайну, освіти, культури. Згідно з навчальними планами театрально-художнього коледжу терміни фахової практики становлять 20-25% всього навчального часу. Організація практичної підготовки студентів регламентується Положеннями про проведення практики студентів вищих навчальних закладів.
Відповідальність за організацію і здійснення практичної підготовки студентів покладено безпосередньо на керівників Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. Навчально-методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують відповідні кафедри (предметні або циклові комісії). Загальну організацію практики студентів і контроль за її проведенням здійснює керівник практики. До керівництва практикою залучають також досвідчених викладачів і спеціалістів з певного фаху, які працюють в організації, де проходить практика.
У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, офісах, підрозділах вищих навчальних закладів. Форми проведення навчальної практики можуть бути різними: екскурсія на підприємство чи в установу, самостійне вивчення їх діяльності шляхом спостереження чи бесід з працівниками, практична робота на виробництві на робочому місці тощо.
Навчально-виробнича практика має своїм завданням ознайомити студента з його майбутньою спеціальністю дизайнера, художника, скульптура шляхом виконання обов'язків дублера, помічника фахівця. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.
Виробничу практику проходять студенти старших курсів. У процесі цієї практики вони виконують за спеціальністю весь цикл основних робіт, перебуваючи на робочих місцях, вивчаючи значну за обсягом ділянку виробництва і набуваючи навичок організування, управління і контролю. Під час переддипломної практики студенти готують матеріали до дипломного проекту або дипломної роботи.
З метою глибшого ознайомлення практикантів з виробництвом організовують екскурсії на підприємство чи в установу, які завершуються узагальнюючими бесідами з керівниками. Під час виробничої практики спеціалісти-виробничники читають лекції з питань, які стосуються специфіки виду виробництва і нових досягнень техніки, а також з питань економіки організації і управління на основі досвіду підприємства.
По закінченні виробничої практики студенти складають і здають звіти про виконання програми практики. До звіту додають різноманітні технічні матеріали: рисунки, креслення, фотографії, схеми, таблиці, зразки матеріалів, виробів тощо. Керівник виробничої практики перевіряє звіт, після чого практикант складає залік, найчастіше у формі захисту звіту в комісії за місцем практики або у коледжі. Залік оцінюється за чотирибальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), при цьому враховується характеристика і оцінка роботи студента керівником практики від підприємства. У разі незадовільної оцінки виробничої практики призначається повторне її проходження в індивідуальному порядку.
Усі види практики починаються настановчими конференціями, на яких відповідальний за практику викладач і представники кафедр роз'яснюють студентам завдання практики, графік і об'єкти її проведення, розподіл за ними груп студентів і закріплення консультантів-представників кафедр і виробництва. Завершується виробнича практика також конференцією, на якій студенти обмінюються досвідом. Керівники практики, представники кафедр і виробництва вказують на шляхи вдосконалення її проходження і професійної підготовки студентів.
Висновки
Практика студентів є обов'язковою складовою частиною процесу підготовки фахівців у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей дизайну, освіти, культури.
У Дніпропетровському театрально-художньому коледжі студенти проходять навчальну, навчально-виробничу і виробничу практику. Навчальна практика має своєю метою поглибити і закріпити теоретичні знання студентів, виробити навички практичної і дослідницької роботи, ознайомити із сучасним обладнанням, її проводять на молодших курсах, як правило, в майстернях, офісах, підрозділах вищих навчальних закладів. У коледжі проходять такі практики: пленерну, музейну, біонічну, етнографічну, виробничу. Відповідно фаховим завданням програма передбачає натурне вивчення художньо-композиційних особливостей зображення архітектурного краєвиду, міського, сільського, гірського, індустріального краєвидів, пейзажу природи та водного, а також вивчення та нариси музейних експонатів, тварин, речей побуту то що. Це дає змогу глибше проникнути у зміст і технологію майбутньої професійної діяльності.
Список використаних джерел
1.Абашкіна Н.В., Бережна С.П., Дорошкевич В.О. Нові підходи до розробки сучасних педагогічних досліджень // Рідна школа. -1994. - №3-4.
2.Абульханова-Славская К.А. Деятельность й психология личности. - М., 1980.
.Аванесов В.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. - М., 1990.
.Алексюк А.М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі // Проблеми вищої школи. - К., 1994. - Вип. 79.
.Андрущенко В. Формування конституційної свідомості молоді // Освіта України. - 1996. - №16.
.Арзамасцев А., Фербер Р. Рейтинг для студентов // Вестник высшей школы. - 1990. - №11.
.Бабаскин В.С., Коржуев А.В., Самойленко П.Й. Фрагменты дидактики высшей школы: теория, методология, практика - М., 2000.
.Базилевич В., Поночовний М. Національна культура: теорія і практика виховання студентської молоді // Освіта. - 1997. - №17.
.Бакулин Й.М. Психологические подходы в понимании сущности способностей // Психология обучения. - 2003. - №2.
10.Березовим Й.А., Антипова Е.Й., Григорьева Н.Й. Куратор академической группы и его роль в организации воспитательной работы со студентами // Педагогика высшей школы. - Минск, 1981. - Вып. 6.
11.Беспалько В.П. Слагаемые педагогическихтехнологий. - М., 1989.
12.Биков В.Ю., Юсіна Р.А. Впровадження інформаційних технологій у навчальний процес школи // Нові технології навчання. - К., 1995. - Вип. 13.
13.Богданов А., Деренжи Н., Стефанова В. Информатизация й образование в XXI веке // Открытое образование. - 2001. - №1.
14.Боднар А.Д. Семінарське заняття у вищій школі. - К., 1984.
15.Бойко А. Концептуальні засади 12-бальної системи оцінювання у закладах вищої педагогічної освіти // Рідна школа. - 2002. - №2.
16.Бойко А. І., Гриньова М.В., Дем'яненко Н.М. Варіативність занять у педагогічному вузі // Педагогіка і психологія. - 1994. - №2.
17.Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. - К.: ВВП «Компас», 1997.
18.Будянський М.Ф. Модель спеціаліста з вищою освітою: Концепція гуманізму в становленні та розвитку професійної освіти: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 1-2 жовтня 1997 р. - Одеса, 1997.
19.Буланова-Топоркова М.В. Педагогика й психология высшей школы. - Ростов-на-Дону, 2002.
20.Булах І. Є., Пащенко В.В., Чалий О.В. Цільовий підхід до розробки навчальної програми предмета та етапи його реалізації // Педагогіка і психологія. - 1997. - №4.
21.Бульчев Н. Контроль знаний й учений // Вестник высшей школы. - 1990. - №7.
22.Буряк В. Керування самостійною роботою студентів // Вища школа. -2001. - №4-5.
23.Вадюшин В.А. Технические средства обучения. - Минск, 1987.
24.Вайнер С.А. До питання про впровадження сучасних аудіовізуальних технологій навчання у вузівську практику // Педагогічна технологія у сучасному вузі. - Луцьк, 1995.
25.Варковський К.М. Проблема професійного самовизначення молоді на сучасному етапі ринкових перетворень // Педагогіка і психологія. - 2002. - №4.
26.Васильєв Ю.К. Экономическое образование й воспитание учащихся. - М., 1983.
27.Вербицкий А.А. Психолого-дидактические принципы разработки й проведення учебных деловых игр // Применение ИПК в конкретних деловых ситуациях. - Л., 1980.
28.Верещак Є. П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою рейтингу // Педагогіка і психологія. - 1996. - №1.
29.Винник Р.Н., Мешкунов В.С. Учебное телевидение в вузе. - К., 1989.
30.Вихор С.Т. Гендерне виховання учнів старшого підліткового та раннього юнацького віку: Автор, дис…. канд. пед. наук. - Тернопіль, 2006.
31.Водник В.Д. Противоречия й проблемы становлення студенческой семьи // Проблеми вищої школи. - 1992. - №77.
32.Вознюк М.С. Сучасні підходи до формування фізкультурних знань у студентів // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні. - Рівне, 2001.
33.Воловик П.М. Теорія імовірностей і математична статистика в педагогіці. - К., 1969.
34.Вонсович В. Проблема якості знань студентів та її трактування у педагогіці: Наукові записки ТДП. Педагогіка. - 2002. - Вип. 3.
35.Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. - К., 1995.
36.Гевко О. Формування національно-патріотичних рис у студентів // Рідна школа. - 2001. - №1.
37.Гессен С.Й. Основы педагогики: Введение в прикладную философию. - М., 1995.
38.Глушко Т. Є. Лекція у вищій школі. - К., 1971.
39.Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Тендерна психологія: Посібник. - К., 2004.
40.Головенкін В. Щеплення від споживацтва або чим можна замінити сесії // Освіта. - 2004. - №3.
41.Головенко О.М. Про педагогічну майстерність викладача ВНЗ // Проблеми освіти: Наук.-мет. зб. - К., 1996. - Вип. 5.
42.Промов Г.Р. Очерки информационной технологии. - М., 1993.
44.Гуманізація навчально-виховного процесу як засіб попередження правопорушень серед учнівської та студентської молоді. - К., 1994.
45.Гуменюк О. Ідеї та принципи модульно-розвивального навчання // Освітянин. - 1997. - №6.
46.Гунин В.А., Малахов та ін. Рейтингова система оцінки знань студентів // Проблеми освіти. -1995. - №1.
47. Гуревич Р., Атаманюк В. Про підвищення ефективності організації самостійної навчальної діяльності студентів // Наукові записки: Педагогіка. - 2002. - №7.
48.Гурій Л., Волинський В., Козакова Г. Дидактичні засоби і навчальна техніка нового покоління для закладів вищої освіти // Освіта України. - 2000. - 11 жовтня.
49.Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика й психология. - Ростов-на-Дону, 1996.
50.Дубровский Е.Н. Информационно-обменные процессы как факторы эволюции общества. - М., 1996.
51.Дудченко О.А., Дудченко Я.О. Основи наукових досліджень. - К., 2000.
52.Жалдак М. І., Морзе Н.В., Олійник А. Г, Рамський В.С. Вплив нової інформаційної технології на зміст освіти // Сучасна інформаційна технологія в навчальному процесі: Зб. наук, праць. - К., 1991.
53.Жеданов С.А. Современные средства визуальной информации на вузовской лекции. - К., 1989.
54.Жигайло А. Духовність на шляху формування національної свідомості молоді // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2002. - №6.
55.Житецька Н. Розроблено концепцію визначення рейтингових оцінок // Рідна школа. - 2002. - №8-9.
56.Заика Е.В. Психологические вопросы организации самостоятельной работы студентов в вузе // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №6.
57.Зварич І. Реалізація системи контролю і оцінювання знань у вивченні іноземної мови у вузах // Рідна школа. - 2000. - №12.
58.Земцова В.Й. Система методической подготовки преподавателя: структура й содержание // Наука й школа. - 2000. - №3.
59.Зязюн І. А., Семашко О.М. Національна державна програма естетичного виховання // Рідна школа. - 1995. - №12.
60.Зязюн І. Сучасний викладач технічного вузу: особливості педагогічної дії // Шлях освіти. - 1998. - №2.
.Ильина Т.А. Как ей придать проблемный характер // Вестник высшей школы. - 1984. - №9.