Материал: Феномен комунікації у сучасному суспільстві

Феномен комунікації у сучасному суспільстві

Дипломна робота

Тема: Феномен комунікації у сучасному суспільстві

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико - методологічні основи соціальної комунікації

.1 Інформаційно - комунікативні процеси у суспільстві

.2 Теорії соціальної комунікації

.3 Сутність та риси сучасної масово - комунікаційної системи

Розділ 2. Комунікація у сучасному суспільстві

.1 Інформаційне суспільство у комунікативному вимірі

.2 Інтернет як новий засіб соціальних комунікацій сучасності

. Вплив Інтернету на сучасну комунікацію у молодіжному середовищі і вторинний соціологічний аналіз

Висновки

Список літератури

соціальна комунікація інтернет інформаційне

Вступ

Однією з самих поширених характеристик сучасного суспільства є визначення його як суспільства інформаційного. Інформація набуває статусу ресурсу, інформаційно-комунікативні процеси охоплюють всі сфери життєдіяльності суспільства. Все більш справедливим стає твердження, що той, хто володіє інформацією, володіє світом.

На всіх етапах розвитку суспільства для реалізації та утримання влади, політики, ідеології, правлячі кола будь-якої держави чи структури намагалися якомога швидше й ефективніше довести максимум «потрібної» інформації до максимальної частини суспільства.

Комунікація виникла з потреб індивідів у суспільному житті. Це спілкування між людьми, в процесі якого вони обмінюються повідомленнями, думками за допомогою мови чи інших знаків.

Глобалізація сучасних соціальних процесів, що включає все більш зростаючу інформатизацію соціального простору, привела до стійкого підвищення інтересу до масово-комунікативних процесів сучасного суспільства, і, як наслідок, до зростаючої ролі наук, які досліджують масову комунікацію на всіх рівнях її функціонування, в тому числі і на рівні соціально-філософського осмислення.

Поява радіо, телебачення, широке розповсюдження комп'ютерної техніки зробило своєрідну революцію в системі засобів масової інформації. Сьогодні інтернет та інші форми електронної інформації активно вливаються в ринок впливу на масову свідомість.

Подальше поширення електронних засобів зв'язку, розвиток супутникового і кабельного телебачення, відеотехніки узалежнює сучасну людину від комунікативної мережі. Аудіовізуальна та електронна комунікація є сталим фактом життя людини, а абстрактний світ, котрий створюється нею, досить легко засвоюється індивідом, впливаючи на його свідомість.

Проблеми комунікації, в тому числі і такі аспекти в масовій комунікації, як можливості публічного повідомлення і впливу на суспільну свідомість, мають багату філософську, історичну, соціологічну, психологічну і політологічну традицію. З цього приводу висловлювалися вчені різних напрямків і в різні часи, однак роботи, присвячені соціально-філософському аналізу як масової комунікації, так і теорії масової комунікації, не було створено.

Інтерес до соціальних явищ і процесів виник у людства одночасно з появою суспільства. Однак соціологія як наука сформувалася порівняно недавно. Комунікація, що грає одну з найважливіших ролей у соціалізації протягом всієї історії існування людства, стала об'єктом наукового соціологічного інтересу тільки у двадцятому столітті. Джерелами її вивчення послужили різні наукові напрямки психології, лінгвістики, а також ідеї соціального конструктивізму, що розглядають формування соціального знання як частину соціальної діяльності людей. Незважаючи на свою «молодість», соціологія комунікації є одним із самих актуальних науково-дослідних напрямків.

Актуальність дослідження комунікації виходить з того, що, по-перше, комунікативна парадигма сьогодні формується в умовах постіндустріального та інформаційного суспільства, в контексті яких засоби масової інформації та інформаційно-комунікативні технології представляють собою найважливішу сторону цивілізації. В сучасних дискусіях переходу до інформаційного суспільства, до «суспільства знання» важливе місце займають антропологічні установки: пошуки сенсу, моральності та цінності (аксіологічні та етичні); устремління до пізнання. У всіх цих установках важливу роль відіграє комунікація, світ і суспільство в умовах глобалізації та інформатизації все більше розуміються через призму комунікації. По-друге, актуальність формування міжкультурної комунікації визначається тим, що «парадигма філософії свідомості» змінюється комунікативною культурою, і багато соціальних філософів сьогодні говорять про «лінгвістичну зміну». По-третє, актуальність виходить з того, що існування людини в інформаційному суспільстві залежить від рівня взаємодії з середовищем, вміння спілкуватися в єдиному комунікативно-глобалізаційному просторі. По-четверте, комунікативні, поведінкові акти визначають характер та напрями культурних, духовних, процесів у будь-якому суспільстві, які мають своєю основою сприйняття та інтерпретацію індивідами картини світу, світовлаштування. усвідомлення власних інтересів. Сприйняття, інтерпретація, усвідомлення та формування інформації як атрибуту матеріальної єдності світу спираються на отриману у ході комунікації інформацію щодо картини світу та її відтворення в індивідуальній свідомості вже в інтегрованому й структурованому вигляді. Суперечність між потребою у розвитку особистості, здатної транслювати загальнолюдські цінності, виступати суб'єктом міжкультурної взаємодії, і реальним рівнем комунікативної культури особистості пред'являє нові вимоги до комунікативної культури нової інформаційної доби, яка повинна відповідати новим умовам - глобалізації, інформатизації, єдності людства. Сьогодні суспільству потрібна культурна і комунікативна людина, здатна інтегрувати культуру знань, почуттів, спілкування, креативного підходу до всіх процесів, що сприяють формуванню єдиної комунікативної парадигми інформаційного суспільства, що являє собою «єдність у різноманітності». Осмислення комунікативної культури особистості в умовах інформаційного суспільства та глобальної комунікації надає можливість осягнути стратегічні пріоритети розвитку українського соціуму в новому тисячолітті , так як саме розвиток гуманних засад міжкультурної комунікації є пошуком підвалин, нових меж та форм соціалізації індивіда, щоб людина реалізувала себе як провідник і творець більш прогресивних форм співжиття. Фундамент, який закладається у процесі формування нової парадигми комунікативної культури, базується на загальнолюдських цінностях, в яких втілені потреби та інтереси цивілізованого людства, в основі яких інформація та комунікація як атрибути матеріальної єдності світу. [Аксьонова В.І.

Методологічні засади міжкультурної комунікації в контексті сучасного інформаційного суспільства]

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що необхідно проаналізувати феномен комунікації у сучасному світі та її вплив на суспільство.

Таким чином, об’єктом дослідження виступає комунікація як фактор впливу на суспільство.

Мета роботи - визначення ролі та особливостей комунікації у сучасному суспільстві.

Завдання :

Визначити поняття та функції комунікації.

Розглянути витоки вивчення та розвиток теорії соціальної комунікації.

Дослідити наслідки впливу комунікації на суспільство.

Визначити місце і роль соціальної комунікації у сучасному світі.

Розділ 1. Теоретико - методологічні основи соціальної комунікації

Вивчаючи сутність людини і специфіку її життєдіяльності, наука завжди приділяла особливу увагу дослідженню такого явища, як комунікація. Остання є складовою усіх природних процесів, про який би етап розвитку людської цивілізації не йшлося. Сучасна наука має близько 200 визначень поняття комунікації, поділяє її на різні типи і види відповідно до специфіки, характеру та сфери застосування.

Термін "соціальна комунікація", як не дивно, мало поширений у сучасних гуманітарних науках. Незважаючи на те, що він визначений у профільних словниках та енциклопедіях, переважна більшість дослідників частіше користується іншими досить різноманітними назвами, які не так точно відбивають сутність цього явища. Як правило специфіку соціальних комунікацій визначають просто як "комунікації", іноді як "масові комунікації". У першому випадку визначення є занадто загальним і не точно відбиває особливостей цих процесів. У другому - поняття соціальних комунікацій значно звужується, бо масові комунікації є їхньою складовою, при цьому далеко не єдиною.

Комунікативний процес є необхідною передумовою становлення, розвитку і функціонування всіх соціальних систем, тому що саме він забезпечує зв'язок між людьми і їх спільнотами, робить можливим зв'язок між поколіннями, накопичення і передачу соціального досвіду, його збагачення, розподіл праці і обмін його продуктами, організацію спільної діяльності, трансляцію культури. Саме за допомогою комунікації здійснюється управління, тому вона представляє з всього вищепереліченого і соціальний механізм, за допомогою якого виникає і реалізується влада в суспільстві. [bestref-56548 www.5ballov.ru <#"807589.files/image001.jpg">

Згідно опитування 74% респондентів мають персональний комп’ютер, 16% - найближчим часом його придбають. Тобто, якщо порахувати разом - 90% опитаних мають свій власний ПК, що вказує на процес «комп’ютеризації» населення.

№ 2. Чи користуєтеся ви Інтернетом?

За результатами опитування можна побачити, що більшість є користувачами мережі Інтернет. Сьогодні глобальна мережа надає можливість для отримання будь - якої інформації, при цьому послуги доступу потребують все менше и менше матеріальних витрат, тому, звичайно, кількість користувачів мережі дуже велика.

Респонденти, які відповіли на дане запитання негативно, далі у соціологічному дослідженні участі не брали.

№ 3. Як довго ви користуєтеся Інтернетом?

Як ми бачимо з результатів, майже половина користувачів - це користувачі зі стажем більше 5 років. За цей час користування Інтернетом значно збільшилася кількість організацій, котрі пропонують доступ до мережі, при цьому різко знизилася вартість доступу.

№ 4. Як часто ви перебуваєте в Мережі?

Дуже великий відсоток, (58%) опитуваних, не можуть обійтися без перебування у Мережі кожного дня. А 26% використовують кожну можливість для виходу в Інтернет. З одного боку це говорить про дедалі більше зростання популярності Інтернету серед нашого суспільства, а з іншого - про підвищення рівня «комп’ютерної залежності».

№5. Скільки часу ви втрачаєте на Інтернет?

За визнанням більшості опитаних, для них Інтернет сьогодні - це джерело збагачення знань по різним проблемам. Для багатьох важлива також рекреаційна роль Інтернету як засобу відвернення від повсякденних турбот і проблем. Важливу роль грає Інтернет в розширенні міжособової комунікації людей і для знайомств. У спектрі мотивів користування Інтернетом - гарантія інформаційної свободи особи, доступу до культурних цінностей, засіб самовираження, засіб для дискусій, суперечок по політичних проблемах.

№6. Приблизно скільки часу на тиждень ви проводите в Інтернеті?

Більшість опитаних приділяють Інтернету від 10 до 20 годин на тиждень, в середньому перебуваючи в мережі близько 3 годин на день. Знову ж таки просліджується підвищення відсотку залежності від Інтернету.

№7. Де ви, найчастіше, користуєтеся послугами Інтернету?

Більшість респондентів користується Інтернетом вдома, що обумовлено широким розповсюдженням персональних комп’ютерів, великою кількістю фірм - провайдерів, низькою ціною послуг доступу, комфортністю «домашнього» доступу.

На роботі користуються Інтернетом 18 % опитуваних, більшість з яких використовують мережу у цілях, пов’язаних з роботою (див. питання № 13). Майже всі з них мають можливість виходу в Інтернет удома.

Всього 9 % користуються мережею у ВУЗах (гуртожитках). Це обумовлено тим, що мала кількість опитаних проживає у гуртожитках, а використання Інтернету в навчальних корпусах - є не дуже зручним.

№8. Які сайти відвідуєте частіше?

Згідно з показниками, значний відсоток респондентів - 24% відмітили популярність соціальних мереж. А 46% опитуваних мають різносторонній інтерес у проглядуванні сайтів та отриманні інформації.

№9. Яким соціальним Мережам ви надаєте перевагу?

 Однією з найпопулярніших соціальних мереж на сьогодні є «В контакті» - 57% опитуваних. На другому місці - «Однокласники» - 20%. Потім іде «Mail.ru» та «Facebook» 17% і 6% відповідно. З такими соціальними мережами, як «Twitter», « Google Plus», «Live Journal» респонденти майже не ознайомлені.

№10. Чи користуєтеся ви мобільним телефоном для доступу в Інтернет?

Мобільний телефон є надзвичайно специфічним засобом доступу. Не дивлячись на широке розповсюдження WAP та експлуатацію GPRS - телефонів, такий засіб зв’язку з Інтернетом поки що програє швидкості передачі даних та зручності використання.

№11. Для яких цілей ви, переважно, використовуєте Інтернет?

Використовують Інтернет у робочих цілях 32 % респондентів. Більша частина опитуваних - 38 % використовує його, переважно, для навчання, що говорить про прагнення до нових знань та, вкотре, підтверджує тезу, що в «Інтернеті є все». Інші 28 % - вказують на перевагу розваг у інтернеті

№12. Які пошукові сервери ви використовуєте?

Як відомо, чим більше інформації та чим вона різноманітніша, тим складніше знайти потрібне, тим простіше «заблукати» у віртуальному світі. Тому без спеціалізованих систем пошуку необхідної інформації важко обійтися. Найбільшою популярністю серед опитуваних користується пошуковий сервер Google - 61%. На другому місці Яндекс - 20%. Також популярними є Rambler, Meтa, Yahoo!

№13. Скільки витрачаєте на Інтернет за місяць?

Виходячи з результату - більша кількість респондентів (40%) витрачає на місяць близько 90 грн., що вже становить немалу кількість витрачених грошей. Інше частина опитаних - 12%, 18% та 22% відповідно,- витрачають на користування Інтернетом приблизно від 30 до 150 грн., а 8% навіть більше 150 грн. Це вказує на те, що немалі кошти користувачів Мережі йдуть на оплату за її «послуги».

№14. Як часто ви використовуєте інформацію в Інтернеті для навчання чи роботи?

Що стосується частини питання про навчання, то всім відомо, що на сьогоднішній день все більше і більше рефератів, докладів та інших робіт, які передбачені навчальним планом для самостійної підготовки опитуваних, котрі навчаються, просто копіюються з мережі. З іншої сторони, отримання інформації з Інтернету є простішим способом, ніж копіювання книжок (може виявитися дорожчим за використання Інтернету) та швидшим, ніж походи до бібліотеки.

№ 15. Ви зареєструвалися в соціальній мережі тому, що…

З діаграми видно, що великий вплив на реєстрацію людей у соціальних мережах має приклад друзів, знайомих, які вже зареєстровані.