Материал: Фірма в умовах монополістичної конкуренції

Фірма в умовах монополістичної конкуренції

Міністерство освіти і науки України

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Кафедра маркетингу

Курсова робота

З мікроекономіки

На тему: Фірма в умовах монополістичної конкуренції

Студентки II курсу

Групи ЕП-258

Обшанської Анастасії Ігорівни

Науковий керівник

Чайківська О.В.

Одеса - 2014

ВВЕДЕННЯ

На сьогоднішній день монополістична конкуренція є не тільки найбільш поширеною, але і найбільш важкою досліджуваною формою галузевих структур. Для подібної галузі не може бути побудовано абстрактної моделі, як це можна зробити у випадках чистої монополії і чистої конкуренції. Багато чого, тут, залежить від конкретних деталей, що характеризують продукцію і технологію, а також від природи стратегічного вибору,наявного у фірм. Тому моя задача в даному випадку зводиться до виявлення й опису спільних моментів і найбільш характерних закономірностей такої економічної структури як монополістична конкуренція. Проблеми монополізації господарського життя , конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення.

Робота складається із вступу, 3 розділів, 7 підрозділів та висновку.

Мета даної роботи - дати економічний аналіз монополістичної конкуренції. Головними завданнями, переслідуваними в цій роботи є: визначити й обговорити природу і поширеність монополістичної конкуренції, проаналізувати й оцінити поведінку фірм, що здійснюють монополістичну конкуренцію в області цін і випуску продукції, пояснити і визначити роль нецінової конкуренції, тобто конкуренції, заснованої на якості продукту і рекламі в галузях із монополістичною конкуренцією. Проаналізувати короткострокову та довгострокову рівновагу фірми при монополістичній конкуренції. проаналізувати діяльність фірм на ринку монополістичної конкуренції в Україні.

РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

.1 Суть, ознаки та особливості монополістичної конкуренції

Монополістичною конкуренцією називається тип ринку, на якому за умови неоднорідної пропозиції діє велика кількість невеликих постачальників при більшій кількості споживачів. Тобто, на відміну від досконалої конкуренції, при монополістичній конкуренції немає однорідності продукції, оскільки між продуктами окремих виробників існують деякі відмінності, що дозволяє фірмам здійснювати сегментацію ринку. Даний тип ринку поєднує в собі риси як конкурентного (багато виробників), так і монополістичного (наявність відмінностей у продукції). Розходження між монополістичною і чистою конкуренцією дуже значні. Для монополістичної конкуренції не потрібно наявності сотень або тисяч фірм, достатньо порівняно великого їх числа, скажемо 25, 35, 60 або 70.

Ринок з монополістичною конкуренцією має дві важливі особливості. По-перше, фірми конкурують між собою, торгуючи диференційованими товарами, які можуть легко замінятися один одним, однак вони не є абсолютними замінниками. Інакше кажучи, перехресна еластичність попиту за ціною значна, проте не безмежна.

По-друге, вхід на ринок і вихід з нього - вільні: для нових фірм з їх власними марками товару увійти до ринку нескладно і так само легко залишити ринок існуючим на ньому фірмам, товари яких стали не прибутковими.

Ознаки монополістичної конкуренції можна сформулювати таким чином:

) ринок складається з відносно великої кількості продавців, кожен з яких володіє невеликою (але не нескінченно малою) часткою ринку;

) товар кожного продавця є недосконалим замінником товарів інших фірм;

) встановлюючи ціни, продавці не враховують реакцію конкурентів;

) ринок не має бар'єрів для входу та виходу.

Монополістична конкуренція має ознаки як і монополії, так і досконалої конкуренції. На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма контролює ціну на свій товар (ознака монополії) і водночас є багато фірм, що постачають схожий товар (ознака досконалої конкуренції).

1.2 Основні теоретичні концепції

Існують дві основні теоретичні концепції монополістичної конкуренції.

Рішення за дотичною -Е. Чемберліна. Внесок американського економіста Е. Чемберліна (1899-1967) полягає в тому, що він був першим, хто ввів поняття ''монополістичної конкуренції''. Відповідно до погляду Чемберліна, більшість економічних ситуацій являють собою явища, що включають і конкуренцію, і монополію. Чемберліновська модель припускає структуру ринку, у якій поєднані елементи конкуренції (велика кількість фірм, їхня незалежність друг від друга, вільний доступ на ринок) з елементами монополії (покупці віддають явну превагу ряду продуктів, за які вони готові сплачувати підвищену ціну). При цьому передбачається, що підприємець у своєму прагненні до одержання максимального прибутку намагаються захопити контроль над пропозицією товару, що дозволить йому диктувати ціну на ринку. Тому він прагне створити товар, який хоч чимось-то відрізняється від товару конкурента. Кожна фірма, яка домоглась деякої диференціації продукту стає монополістом на ринку його збуту. У зв'язку з цим фірма починає мати частково ринкову владу. Це означає, що збільшення цін на її продукцію не обов'язково призведе до втрати усіх покупців, що було б вірно, принаймні, у теоретичному плані в умовах досконалої конкуренції, повної однорідності продукту і, як слідство, безкінечної еластичності попиту по ціні. При цьому диференціація продукту по Чемберліну трактується достатньо широко: вона включає не тільки різноманітні властивості продукту, але й усі умови реалізації і послуги, що супроводжують продажу, а також просторове перебування. Диференціація може базуватися на певних особливостях самого продукту, начебто таких, як особливі запатентовані властивості (фабричні марки, фірмові назви, своірідність упаковування) і таких, як індивідуальні особливості (якість, форма, колірабо стиль). Диференціація може існувати у відношенні умов, що супроводжують продажу товарів. Там, де продукт диференційований, продавець одночасно є і конкурентом і монополістом. Межі ж влади цієї групи монополістів обмежені, оскільки контроль над пропозицією товарів частковий: внаслідок існування товарів замінників і можливої еластичності попиту по ціні. Проблему попиту Чемберлін ставить по-новому. На відміну від неокласичної моделі, де обсяг попиту і його еластичність виступають як щось споконвічно дане, у моделі Чемберліна вони виступають як параметри, на які монополіст може робити вплив через формування наших смаків і переваг. Тобто,ціна не є вирішальним інструментом конкуренції, оскільки в створенні попиту головний акцент робиться на рекламу, якість товару, обслуговування споживачів. Це означає, що в умовах монополістичної конкуренції еластичність попиту по ціні падає при зростанні еластичності по якості.7 Крива попиту на продукцію окремої фірми хid не є нескінченно еластичною, як це мас місце за досконалої конкуренції, тобто її крива матиме певний нахил, менший за нахил кривої ринкового попиту хd, а, отже, МRi, = ARi,. Це створює певні можливості для здійснення самостійної цінової політики в короткостроковому аспекті, отримувати економічний прибуток, оскільки фірма буде випускати таку кількість продукції, що забезпечує їй максимум прибутку згідно з випуску правилом (МR = МС). При встановленні фірмою оптимальної для себе ціни pm вона отримуватиме прибуток, величина якого відповідає площі прямокутника. Проте, на відміну від монополії, дана рівновага, коли фірма отримує економічний прибуток, не може бути довгостроковою, оскільки не існує суттєвих перешкод для того, щоб у дану галузь не входили нові конкуренти, які будуть випускати подібну продукцію. Це призводить до того, що економічний прибуток зникає оскільки, по-перше, попит на продукцію окремої фірми знизиться, бо додаткова пропозиція продукції, яка є замінником для продукції окремої фірми, призводить до зменшення ємності її ринку, і, по-друге, посилення в галузі конкурентної боротьби, що ведеться в основному неціновими методам, спричинить підвищення рівня витрат (крива середніх витрат АСi здійметься вгору). Що стосується реклами, то їй властиво двоїстий вплив на попит. Припускається її вплив як на формування потреб, так і на їхні зміни. З однієї сторони вплив реклами на збільшення попиту на продукт ув'язується з можливістю продавця збувати велику кількість свого продукту незалежно від призначуваної ціни, чим без помочі реклами, тобто граничні витрати на рекламу збільшують прибутки. Проте, з іншого боку, висловлюється нагадування про те, що прибуток від повторення реклами збільшується не нескінченно, тому що опір, що викликає зменшення прибутку увесь час посилюється в міру того, як розширюються витрати по збуту.

"Двічі зламана крива ціна - збут"-Е. Гутенберг. Окрема фірма має можливість здійснювати автономну цінову політику лише в рамках дуже обмеженого інтервалу Поза ним фірма потрапляє у ситуацію, дуже близьку до досконалої конкуренції: якщо вона встановлює ціну, вищу за p0 внаслідок цінової конкуренції вона втратить більшість своїх клієнтів; якщо знижує ціни нижче рівня p0’, то вона залучає до себе стільки споживачів, що це стає відчутним для її конкурентів. Таким чином, окрема фірма має можливість в інтервалі p0’ < р

неціновий конкуренція рівновага короткостроковий

РОЗДІЛ ІІ. РІВНОВАГА ФІРМИ В УМОВАХ МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

.1 Крива попиту фірми

Еластичність кривої попиту підприємства, що функціонує в умовах монополістичної конкуренції, буде залежати від кількості його конкурентів та ступеня диференціації продукції, що ним виробляється. Чим більша кількість конкурентів та слабша диференціація продукції, тим більш еластичною буде крива попиту. Тобто, монополістична конкуренція, в такому випадку, наближатиметься до досконалої конкуренції. Якщо ж кількість конкурентів мала, а глибина диференціації значна, то крива попиту буде мати менш еластичний вигляд, що робить її схожою на криву попиту підприємства, що працює на монопольному ринку.

Крива попиту для ринку монополістичної конкуренції буде мати спадний характер (при незначному куті нахилу), тому, подібно до монопольного ринку, крива граничної виручки завжди лежатиме нижче від неї. Отже, підприємство в умовах монополістичної конкуренції у короткотерміновому періоді буде мак-симізуваги прибуток або мінімізувати збиток, виготовляючи такий обсяг продукції, що відповідає координатам точки перетину кривих граничних витрат і граничної виручки.

2.2 Рівновага фірми у короткостроковому періоді

Еластичність кривої попиту фірми залежить від кількості конкурентів на ринку монополістичної конкуренції та ступеня диференціації товару в галузі. Чим більша кількість конкурентів та слабкіша диференціація товару, тим еластичніша крива попиту кожного з них. Чим більший нахил кривої попиту на товар монопольноконкуруючої фірми, тим глибша диференціація товару і тим більший вплив може мати ця фірма на ціну товару.

Рис. 1. Короткострокова рівновага фірми, що максимізує економічний прибуток в умовах монополістичної конкуренції

Крива попиту окремої фірми в умовах монополістичної конкуренції має спадний характер. Її еластичність вища, ніж еластичність кривої попиту галузі, оскільки на ринку продаються товари-субститути інших фірм. Спадний характер кривої попиту дає фірмі можливість одержати економічний прибуток, мінімізувати збитки та знаходитися в ситуації закриття у короткостроковому періоді.

Рис. 2 Короткострокова рівновага фірми, що мінімізує збитки в умовах монополістичної конкуренції

Рис. 3. Закриття фірми у короткостроковому періоді в умовах монополістичної конкуренції

2.3 Рівновага фірми у довгостроковому періоді

У довгостроковому періоді будь-яка фірма, що виробляє товар на ринку з монополістичною конкуренцією, може збільшити своє виробництво. Можуть з’явитися нові фірми, яких приваблює економічний прибуток. Фірма, збільшуючи випуск, буде оцінювати майбутні прибутки, керуючись правилом MR=LMC

На ринках з монополістичною конкуренцією постійно йде процес інновацій і імітації товарів-конкурентів під своєї маркою (наприклад, варто було одній з фірм, що випускає жувальну гумку, оголосити що її продукція запобігає карієсу, як всі фірми почали імітувати конкурентну стратегію цієї фірми).

Рис. 4. Довгострокова рівновага фірми

Збільшення кількості продавців у галузі відповідно збільшує у довгостроковому періоді і пропозицію товарів, що приводить до зниження цін на товари. Це відбувається на фоні зміщення кривої пропозиції фірми вправо. Якщо будь-яка фірма одержує економічний прибуток, на цей ринок обов’язково будуть намагатись вийти нові фірми, які зменшать попит на продукцію окремої фірми і обмежуватимуть граничний дохід (MR) від продукції фірми. Тому галузь не може знаходитись у стані рівноваги, поки фірми можуть встановлювати ціни на товар більші, ніж середні витрати (АС) при випуску, що максимізує прибуток.

При довгостроковій рівновазі крива попиту (D) на товар будь-якої фірми в галузі є дотичною до кривої середніх витрат у довгостроковому періоді (LAC). Вільний вхід до галузі не дозволяє фірмам одержувати економічний прибуток у довгостроковому періоді.

Цей же процес може відбуватись і у зворотному напрямку.

РОЗДІЛ ІІІ. НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ

3.1 Необхідність та принципи нецінової конкуренції

Нецінова конкуренція - метод конкурентної боротьби, в основу якого покладено не цінове перевагу над конкурентами, а досягнення вищої якості, технічного рівня, технологічної досконалості, з більшою надійністю, більш тривалими термінами служби та іншими більш досконалими споживчими властивостями.

Нецінова конкуренція проводиться, головним чином, через вдосконалення якості продукції та умов її продажу, «сервизации» збуту. Підвищення якості може здійснюватися за двома основними напрямками: перше-вдосконалення технічних характеристик товару, друге - поліпшення пристосовності товару до потреб споживача. Нецінова конкуренція через вдосконалення якості продукції отримала назву конкуренції по продукту.

Цей вид конкуренції грунтується на прагненні захопити частину галузевого ринку шляхом випуску нових товарів, які або принципово відрізняються від старої моделі, або представляють її модернізований варіант. Конкуренція, заснована на вдосконаленні якості, носить суперечливий характер. З одного боку, підвищення якості служить способом прихованого зниження цін і розширення збуту, з іншого - «якість» - це суб'єктивна оцінка, яка відкриває можливості фальсифікації якості шляхом реклами і гарної упаковки.

Нецінова конкуренція шляхом вдосконалення збуту продукції отримала назву конкуренції за умовами продажу. Цей вид конкуренції грунтується на поліпшення сервісу обслуговування покупця.

Сюди входить вплив на споживача через рекламу, вдосконалення торгівлі, встановлення пільг з обслуговування покупців після придбання товару, тобто в процесі його експлуатації.

При нецінової конкуренції на перший план виступають унікальні властивості товару, його технічна надійність та висока якість. Саме це, а не зниження ціни, дозволяє залучити нових покупців і підвищити конкурентноздатність товару. Основна мета нецінової конкуренції - постійне вдосконалення продукції, пошуки шляхів підвищення її якості, технічної надійності, поліпшення зовнішнього вигляду, упаковки. Таким чином, нецінова конкуренція, на відміну від цінової конкуренції, має не руйнівну, а творчу спрямованість.

Нецінова конкуренція ведеться за рахунок зниження витрат, підвищення якості продукції та послуг, надійності, поліпшення умов оплати, гарантійного та післягарантійного обслуговування, вдосконалення методів збуту.

Нецінова конкуренція мінімізує ціну як чинник споживчого попиту, виділяючи товари та послуги за допомогою просування, упаковки, постачання, сервісу, приступності й інших маркетингових чинників. Ніж унікальне пропозиція продукції, з точки зору споживачів, тим більше в маркетологів волі у встановленні цін вище, ніж у конкуруючих товарів.

Кожна з фірм, що виступають на ринку, прагне принаймні зберегти ту частку ринку, яку вона займає. Основні методи, необхідні для цієї конкурентної боротьби - ціна, технічний рівень та інші якісні показники товару, строки поставок, умови платежу, об'єм і терміни гарантій, обсяг і якість сервісу, реклама <http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B0> та інші заходи.

В даний час багато компаній воліють покращувати споживчі властивості свого товару при збереженні або навіть деякому підвищенні реалізаційних цін.

При відповідній рекламі така «прихована» знижка з ціни товару викликає, як правило, позитивну реакцію у сучасного споживача, який так часто пов'язує низьку ціну з незадовільною якістю товару.

Захоплення ринку за допомогою проникнення на нього на основі розробки нового фірмового товару або витіснення конкурентів, що пропонують аналогічні товари, також відбувається при нецінової конкуренції. У світі успіх нецінової конкуренції визначається (особливо в Європі, Північній Америці, Південно-Східної Азії) технічним рівнем, якістю і надійністю товару, підтверджених сертифікацією в загальноприйнятих центрах, рівнем сервісу і після продажного обслуговування, а не низькими цінами.

Однією зі складних проблем сучасної теорії і практики організації конкурентної діяльності учасників ринкового процесу є встановлення причин виникнення та діагностування якісних і кількісних умов переходу цінової конкуренції в конкуренцію нецінову.

Нецінова конкуренція породжує цілий спектр найважливіших проблем ринку. Серед них міжгалузевої механізм прибутків у формі проблеми входу-виходу, надлишкових потужностей, впливу на обсяг збуту нецінових факторів, переваги і вибору, конкурентоспроможності, витрат споживання.