Материал: Економічна безпека (у контексті фінансово-кредитної та грошової безпеки держави)

Економічна безпека (у контексті фінансово-кредитної та грошової безпеки держави)

Модуль: „ Національна безпека ”

ТВОРЧА РОБОТА: ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА

(У КОНТЕКСТІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ ТА ГРОШОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ)

Анотація

Аналіз рівня безпеки грошово-кредитного сектору в Україні засвідчив, що на даний час існує безліч недоліків у проведенні монетарної політики, а саме: надмірна питома вага готівки в грошовому обігу; зменшення обсягів довгострокового кредитування; високий рівень доларизації тощо.

Пропонуються наступні альтернативи

. Нічого не змінювати

. Підвищення стабільності грошової одиниці, застосовуючи інструменти монетарної політики таким чином, щоб забезпечити стабільність попиту на гроші, та не призвести до значного підвищення цін.

. Забезпечення протидії тінізації грошово-кредитної сфери та криміналізації грошового обігу, адже тінізація є одним із чинників платіжної кризи, гальмування економічного зростання національної економіки;

Для реалізації пропонуємо поєднання альтернативи №2 та №3

Вступ

В умовах розвитку процесів глобалізації та збереження нестабільної ситуації на світових фінансових ринках, особливої актуальності набувають питання забезпечення фінансової безпеки у грошово-кредитній сфері. Ефективна грошово-кредитна політика держави є одним із головних важелів впливу на кризові явища в економіці, адже визначає напрями регулювання економіки монетарними методами, що сприяє стійкому економічному зростанню та забезпеченню добробуту населення.

Відповідно до Закону України “Про національний банк України” [7], грошово-кредитна політика - це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.

Безпека у широкому сенсі виступає як стан, при якому об’єкт надійно захищений від впливу негативних чинників та існують достатні умови для забезпечення його життєдіяльності і розвитку.

Грошово-кредитна безпека - це такий стан грошово-кредитної системи країни, який характеризується економічним зростанням, стійкістю грошової одиниці, стабільністю її купівельної спроможності та таким рівнем інфляції, що сприяє зростанню реальних доходів населення.

інфляція фінансовий безпека кредитування

1. Опис проблеми

Основними загрозами у грошово-кредитній сфері є:

обмежувальний характер грошово-кредитної політики, її спрямованість переважно на мінімізацію інфляції, а не на потреби економічного зростання (наслідком є скорочення попиту, зростання безробіття);

невисокий рівень монетизації економіки. Монетизація економіки пов’язана з реальними економічними й соціальними процесами, що відбуваються в країні. Вона повинна бути обов’язково ув’язана з обсягами створеної в економічній системі вартості товарів та послуг, швидкістю обороту грошової маси, величиною попиту й пропозиції на товари та гроші, станом товарного і фінансового ринків. Зазвичай зі зростанням інфляції рівень монетизації знижується, а при зниженні темпів інфляції та досягненні фінансової стабільності цей рівень стабілізується і підвищується. У разі занадто низької монетизації на країну очікують - стагнаційний стан фондового, товарного і валютного ринків, тривалі кризи збуту і платежів, бартеризація товарного обігу та акумулювання незначних об’ємів заощаджень, а як наслідок й інвестицій [5, с. 44];

надмірна питома вага готівки у загальному обсязі грошової маси. Висока частка готівки (більше 40 %) свідчить про недовіру до банківської системи, а саме про існування суттєвих загроз, які пов’язані із заощадженням грошей у банках. Також значна частка готівки може спричинити тінізацію економіки, викликати труднощі у сфері контролю з боку центрального банку за грошовими агрегатами та пропозицією грошей в цілому;

високий рівень інфляції. Загроза інфляції полягає у скороченні темпів зростання реальних доходів населення, зростає вартість кредитних ресурсів, зменшуються обсяги заощаджень, держава втрачає цінові конкурентні позиції;

незбалансованість грошового і товарного ринків, що призводить до виникнення великих обсягів кредиторської та дебіторської заборгованостей;

недостатній вплив облікової ставки НБУ на вартість кредитів комерційних банків [20, c. 38].

Зважаючи на те, що грошово-кредитна політика здійснює потужний вплив на економічні процеси в державі, виникає необхідність у дослідженні основних індикаторів оцінки безпеки грошово-кредитного сектору

Перелік показників оцінки стану грошово-кредитного сектора є досить великим. Офіційні індикатори та їх порогові значення затверджені Методикою розрахунку рівня економічної безпеки України, яка передбачає розрахунок 6 показників.

Серед найбільш значимих індикаторів для Україні виділимо наступні:

• відношення обсягу грошового агрегату М3 до ВВП (рівень монетизації);

• рівень інфляції;

• рівень середньої процентної ставки кредитів банківських установ щодо інфляції;

• темп зміни індексу офіційного курсу гривні по відношенню до валюти, що виконує функцію світових грошей;

• відношення державного боргу до ВВП (внутрішнього і зовнішнього);

• відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування боргу (внутрішнього і зовнішнього) до доходів державного бюджету;

Наприклад, важливим інструментом грошово-кредитної політики Центрального банку для регулювання курсу валют є управління золотовалютними резервами, тому, на нашу думку, необхідним є врахування такого індикатора як рівень забезпечення грошової бази золотовалютними резервами, згідно з яким резерви повинні бути достатніми для попередження різкої девальвації чи ревальвації національної грошової одиниці.

Суттєвим індикатором для оцінки стану грошово-кредитної сфери вважаємо і рівень доларизації грошового обігу, адже високе значення цього показника свідчитиме про залежність економіки держави від коливань курсу іноземної валюти, зокрема долара США.

Незаперечним є вплив на рівень фінансової безпеки будь-якої держави розміру грошової маси, яка характеризує сукупність усіх грошових коштів, що перебувають у розпорядженні фізичних та юридичних осіб.

Рівень інфляції є також визначальним показником щодо рівня забезпечення внутрішньої стабільності країни. Інфляція проявляється у зростанні цін, що викликає знецінення коштів суб’єктів господарювання та населення. Саме тому, метою центральних банків є дотримання інфляційних орієнтирів.

Динаміка темпів інфляції та грошової маси за період 2006-2012 рр. зображена на рисунку 1.

Рис. 1. Динаміка зміни індексу інфляції та грошової маси в Україні протягом 2006-2012 рр.

*Джерело: [складено на основі 15, 19] грн.

Розглядаючи індекс інфляції з позиції індикативного показника грошово-кредитної безпеки, необхідно зазначити, що найбільш нестабільна ситуація спостерігалась в Україні у 2008 р. Річний рівень інфляції становив 22,3 %, що перевищує більш, ніж в три рази допустиме значення. Слід зазначити, що дана ситуація була викликана зростанням грошової маси в обігу на 121254 млн. грн., порівняно з попереднім роком, що могло бути спричинено світовою фінансовою кризою та внутрішньою політичною нестабільністю.

Протягом 2009-2012 рр. рівень інфляції поступово знижувався, та у 2012 р. склав -0,2 %, водночас грошова маса зростала і у 2012 р. склала 773199 млн. грн.

Єдиної думки щодо порогового значення рівня інфляції не існує. Так, для України Методикою розрахунку рівня економічної безпеки пороговим значення індикатора “рівень інфляції” вважається 107 % до грудня попереднього року [9]. Маастрихтським договором встановлено, що рівень інфляції потенційного члена ЄС за рік, що передував року перевірки, має не більше, ніж на 1,5 % перевищувати середній показник інфляції, який досягнуто в трьох країнах-членах ЄС із найнижчими показниками інфляції [6].

У 2011 р. найнижчі показники інфляції в країнах-членах ЄС спостерігались у Норвегії (1,2 %), Ірландії (1,2 %), Швейцарії (0,1 %), а у 2012 р. - у Швеції (0,9 %), Норвегії (0,4 %) та Швейцарії (-0,7 %) [16]. Середнє значення інфляції у 2011-2012 рр. становить 0,8 % та 0,2 % відповідно.

Рівень інфляції в Україні у 2011 р. становив 4,6 %, що відповідає нормативному значенню, встановленому на території нашої держави, проте, якщо його порівняти із середнім показником інфляції, який було розраховано відповідно до умов Маастрихтського договору (0,8 %), бачимо, що він більш, ніж на 1,5 % його перевищує, що є недопустимим для потенційного члена ЄС. Але, вже у 2012 р. ситуація докорінно змінилася, адже, рівень інфляції в Україні становив -0,2 % та є нижчим розрахованого порогового значення. Ці тенденції є свідченням позитивних зрушень у сфері реалізації антиінфляційної політики.

Проведемо комплексний аналіз безпеки грошово-кредитного сектора України за основними показниками (табл. 1).

Таблиця 1 Розрахунок показників грошово-кредитної безпеки України за 2008-2012 рр.

Порівнюючи фактичні значення індикаторів (показників) з пороговими (нормативними) значеннями, можна зробити висновок про деяку дестабілізацію фінансового становища в Україні.

Аналіз рівня індикаторів за 2008-2012 рр. свідчить, про те, що значну загрозу грошово-кредитній та фінансовій безпеці становив високий рівень інфляції, значення якого у 2008 р. перевищувало порогове значення на 15,3 %, у 2009 р. - на 5,3 % та у 2010 р. - на 2,1 %, проте вже у 2011-2012 рр. відповідав нормативному значенню, що є свідченням стабілізації інфляційних процесів.

Швидкість обігу грошей не перевищує порогового значення, але майже наближається до нього.

Рівень монетизації протягом 2008-2012 рр. перевищував порогове значення, що є негативною тенденцією, адже значення коефіцієнта монетизації є індикатором зусиль НБУ із забезпечення недопущення безконтрольного росту грошової маси при недостатності товарної пропозиції.

Обсяг готівки поза банками у співвідношенні до ВВП протягом п’яти років перевищував порогове значення, і у 2012 р. становив 15,6 %. Це є свідченням того, що зберігаються сприятливі умови для функціонування тіньової економіки.

Питома вага довгострокових кредитів у загальному обсязі кредитів, наданих комерційними банками протягом 2008-2012 рр. поступово знижувалась, та вже у 2012 р. склала 21,6 %. Це є негативною тенденцією, адже свідчить про зниження рівня інвестицій в економіку держави. Рівень доларизації, а саме частка іноземної валюти в грошовій масі, протягом аналізованого періоду зростала. Так, якщо на кінець 2008 р. вона становила 30,6 %, то вже на кінець 2012 р. цей показник становив 31,8 %. Надмірний рівень доларизації справляє негативний вплив на економіку країни, оскільки обумовлює, викликає зниження ефективності грошово-кредитної політики через втрату монетарних важелів регулювання центральним банком грошового обігу.

Рівень золотовалютних резервів є недостатнім для покриття 70-80 % грошової бази, та постійно знижувався протягом 2008-2012 рр., і на кінець періоду склав лише 9,6 %.

Отже, аналіз рівня безпеки грошово-кредитного сектору в Україні засвідчив, що на даний час існує безліч недоліків у проведенні монетарної політики, а саме: надмірна питома вага готівки в грошовому обігу; зменшення обсягів довгострокового кредитування; високий рівень доларизації тощо.

2. Варіанти вирішення проблеми

Таким чином, основними альтернативами вдосконалення механізму забезпечення належного рівня фінансової безпеки у сфері грошово-кредитної політики пропонуємо наступні:

Альтернатива 1. Нічого не змінювати.

Переваги: Не потрібно витрачати зайві ресурси.

Недоліки: Аналіз рівня безпеки грошово-кредитного сектору в Україні засвідчив, що на даний час існує безліч недоліків у проведенні монетарної політики, а саме: надмірна питома вага готівки в грошовому обігу; зменшення обсягів довгострокового кредитування; високий рівень доларизації тощо. Це знижує конкурентоздатність нашої держави на світовому ринку

Переваги: У держави є важелі адміністративного впливу, тому ця альтернатива може бути забезпечена ресурсно. Системний підхід до реалізації можливостей монетарного управління дозволить забезпечити стійкість національної грошової одиниці як найважливішої умови соціально-економічної стабільності держави. Хоча, звичайно, ця стійкість

Недоліки: Залежить, насамперед, від валютного курсу та цінової стабільності. При цьому слід враховувати, що названі елементи можуть як залежати, так і не залежати від результатів діяльності монетарної влади. Попри можливость використовувати різні важелі грошово-кредитного регулювання, офіційна монетарная влада не може досить ефективно впливати на взаємозв’язок грошової маси з динамікою цін.

В умовах ринкової економіки їх застосування може призвести до непередбачуваних наслідків.

Альтернатива 3. Забезпечення протидії тінізації грошово-кредитної сфери та криміналізації грошового обігу, адже тінізація є одним із чинників платіжної кризи, гальмування економічного зростання національної економіки;

Переваги: Проведення заходів, як монетарного, так і немонетарного характеру сприятимуть подоланню корупції в центральних та місцевих органах влади; приведення законодавчої бази, що регламентує різні напрямки функціонування економіки, у відповідність з Конституцією України, а також з новими соціально-економічними потребами; посилення контролю за ефективністю використання державної власності; впровадження ефективної системи державного моніторингу фондового ринку; посилення державного контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, кредитних ресурсів та іноземних інвестицій.

Недоліки: Державі з відкритим типом економіки, що розвивається, перебуваючи під потужним фінансово-політичним впливом, який здійснюють розвинені країни для реалізації власних інтересів, складно буде зберегти економічний суверенітет без консолідації зусиль в усіх напрямках з опорою на концепцію забезпечення економічної безпеки, адекватну інтересам кожного з суб’єктів економічних відносин, що працюють на перспективу.

Висновки

Безпека грошово-кредитного сектора є самостійним структурним елементом в системі фінансової безпеки держави, оскільки в грошово-кредитній сфері існують чинники, що становлять їй загрозу. Саме фінансова природа кризових явищ та їх монетарний характер обумовлюють необхідність оцінки сучасного рівня грошово-кредитної безпеки держави, яка здійснюється на основі аналізу макроекономічної та фінансової ситуації, аналізу процесів, що відбуваються на грошово-кредитному ринку.

Проаналізувавши основні індикатори безпеки грошово-кредитного сектора протягом 2008-2012 рр., можна зробити висновок про деяку дестабілізацію стану фінансової системи, що було викликано значними обсягами готівки у грошовому обігу, високим рівнем доларизації вітчизняної економіки, низьким рівнем забезпеченості грошової бази золотовалютними резервами тощо. Проте необхідно зазначити і про позитивні зрушення, зокрема, у сфері реалізації антиінфляційної політики, адже протягом 2008-2012 рр. рівень інфляції поступово знижувався, та вже у 2011-2012 рр. знаходився у межах норми. Тож, пріоритетним у здійсненні грошово-кредитної політики протягом аналізованого періоду було забезпечення фінансової стійкості та цінової стабільності, як основи для відновлення економічного зростання.

Таким чином, окресливши ситуацію, яка склалася у грошово-кредитній сфері, можемо стверджувати, що сьогодні зростає необхідність у впровадженні комплексу заходів, які спрямовані на усунення недоліків та визначення пріоритетних напрямків щодо розробки єдиної стратегії забезпечення фінансової безпеки грошово-кредитного ринку.