Материал: 5

Крім визначення загального розміру економії поточних витрат необхідно розрахувати експлуатаційні витрати. Отже потрібно визначити як капітальні вкладення так і експлуатаційні за розрахунковий період.

Експлуатаційні витрати:

Витрати на заробітну плату визначаються за наступною формулою:

де Ч_тш – технічний штат, який обслуговує пристрої СЦБ, Ч_тш=4 чол.;

Е_зп.ср – середньомісячна заробітна плата, Е_зп.ср=3200 грн;

К_д – коефіцієнт, який враховує доплати, премії, винагороду за вислугу років, тощо, К_д=1.5.

Витрати на соціальні потреби обчислюються за формулою:

де К_соц – коефіцієнт відрахування на соціальні потреби, К_соц=0.37.

Витрати на електроенергію визначаються:

де Ω – потужність пристроїв, Ω=4.0 кВт

Т – час роботи пристроїв за рік, Т=8760 год;

λ – коефіцієнт завантаження пристроїв, λ=1;

Ц_{кВт∙год} – ціна однієї кіловат-години електроенергії, Ц_{кВт∙год}=0,959 грн.

Е_ел=4·8760·1·0,959=33603,36 грн.

Інші витрати на розроблення технічної документації, випробування, відрядження, тощо обчислюються за формулою:

Е_ін=0.2∙167400=33480 грн.

Так як в процесі експлуатації системи необхідно проводити технічне обслуговування пристроїв та планово-профілактичні або аварійні заміни елементів системи то необхідно передбачити наявність запасних частин на складі поста ЕЦ. Кількість пристроїв на запас становить 10% від загальної кількості елементів системи. А тому на поповнення даного складу використовується щорічно 10-15% від капітальних вкладень в систему [49].

де К_t – розмір одноразових (капітальних) витрат.

Стільки ж матеріальних витрат передбачається і на амортизаційні відрахування Е_а, грн,

Отже поточні витрати Е_t в році t на утримання нової системи визначаються:

Згідно цих даних та методикою пункту 5.2 необхідно скласти таблицю, яка за наростаючим принципом вказує економічний ефект від використання мікропроцесорної системи управління.

Економічний ефект у даній таблиці визначається як:

У таблиці 5.2 приведений розрахунок інтегрального економічного ефекту за наростаючим принципом, за 8 років експлуатації.

У 2015 році економічний ефект має від’ємне значення бо проектування, запуск та наладка закінчиться, орієнтовно в кінці цього року, а тому не буде ні економії ні розрахункових експлуатаційних витрат.

Період повернення загальної суми одноразових витрат визначається як період, що починається з початкового року вкладання одноразових витрат до року, коли починається виконуватися умова по формулі [49]:

. (5.21)

Згідно результатів розрахунку (таблиця 5.2) дана умова виконується, на четвертий рік використання мікропроцесорної системи управління.

Це пояснюється тим, економія від скорочення штату працівників, простою вагонів та локомотивів, та інших чинників значно перевищує витрати на утримання та обслуговування системи. Тому, очевидно, що впровадження даної системи ЕЦ на станції «А» є економічно виправданим.

5.4 Висновки по розділу

Поточні витрати при впровадженні тональних рейкових кіл складають 1145330 грн. У рік впровадження економічний ефект (таблиця 5.2) має негативне значення та становить 1789587 грн, що спричинено великими капітальними вкладеннями, які складають 3812994 грн.

Економічний ефект на другий рік експлуатації мікропроцесорної системи керування приймає позитивне значення.

Період повернення загальної суми одноразових витрат починається з 2019 (п’ятий) року експлуатації мікропроцесорної системи керування.