Контрольная работа: Інформаційні технології в фармації

У середовищі MS DOS робота не дуже зручна: користувач змушений працювати у командному режимі, тобто вводити команди й отримувати відповіді системи, при цьому більшість команд він має знати напам’ять або постійно користуватися довідниками. Тому дуже популярними є програми-оболонки. Вони забезпечують зручний спосіб спілкування з комп’ютером і є резидентними, тобто постійно перебувають в оперативній пам’яті комп’ютера і мають зручний інтерфейс для користувача. Найбільшим успіхом користується програма-оболонка Norton Commander компанії Piter Norton. Усі команди по роботі з файлами, дисками та каталогами подано в зручній формі, і користувачеві треба тільки вибрати відповідну й указати параметри для роботи.

На сучасних комп’ютерах типу IBM PC найчастіше використовуються такі операційні системи:

1.      UNIX та OS/2;

2.      Windows 98 та Windows 2000 фірми Microsoft;

.        Windows NT Server та Windows NT Workstation фірми Microsoft;

.        NetWare версії 5.1 фірми Novell.

На відміну від MS DOS операційна система Microsoft Windows підтримує довгі імена файлів (принцип 255 + 255) і допускає у запису імені та розширенні файлів символи проміжків. Каталоги у середовищі Microsoft Windows називають папками. Крім того, русифіковані версії операційної системи Microsoft Windows дозволяють надавати імена файлам та папкам за допомогою кирилиці.

2. Спеціальне програмне забезпечення провізора

.1 Комп’ютерна програма Hortor

Комп’ютерна програма Hortor призначена для прийняття управлінських рішень з оптимізації збалансованості асортименту ЛЗ в аптеках і локальних формулярах шляхом проведення автоматизованого інтегрованого ABC/FMR/XYZ/VED-аналізу (авторське свідоцтво 46373 від 13.11.2012). Hortor дозволяє проводити ABC, FMR, XYZ та VED аналізи, або будь-яку комбінацію з двох чи трьох вказаних аналізів. При побутові цієї комп’ютерної програми використаний лінійний алгоритм інтегрованого ABC/FMR/XYZ/VED-аналізу, запропонований В.П. Поповичем.

На головні сторінці системи Hortor (рис. 2.1) є форма керування проведенням аналізу. Два перших поля дозволяють задати календарні його рамки. При активуванні курсором миші з’являється календар, який уможливлює вибір дати. Ці поля можна залишити незаповненими, тоді Hortor проводитиме аналіз за усім масивом завантажених даних.

Рисунок 2.1 Головна сторінка програми Hortor

Кнопки вибору виду аналізу позначаються галочками при активуванні при активуванні. Можна обрати будь-яку комбінацію необхідних аналізів, проте не більше трьох. Hortor працює з файлами даних у форматі CSV. Такий файл можна у будь-якому табличному редакторі, наприклад, Microsoft Excel, OpenOffice Calc, LibreOffice Calc тощо. Дані повинні бути сформатовані у таблицю з наступними колонками:

. Номер за порядком;

. Назва ЛЗ;

. Дата відпуску (призначення) ЛЗ;

. Кількість відпущеного (призначеного) ЛЗ;

. Вартість відпущеного (призначеного) ЛЗ.

Перша колонка є звичайним нумерованим списком тому труднощів у заповненні не викликає. У другій колонці записують назву лікарського засобу Якщо дані для аналізу булиодержані з різних організацій цілком можливо, що один і той же ЛЗ може бути записаний по різному. Наприклад позиція "Антраль табл. 0.2 N30" і "Антраль таб. 0,2 №30" будуть сприйняті програмою як два різних ЛЗ. Тож необхідно пильно прослідковувати наповнення файлу даними.

У наступній колонці вказується дата відпуску ЛЗ з аптеки чи дата призначення ЛЗ у стаціонарі. Дата обов’язково повинна бути записана у вигляді ДД.ММ.РРРР. У четвертій колонці вказуються кількість ЛЗ у натуральному показнику (напр., кількість відпущених упаковок). Ці дані будуть використані для проведення FMR-аналізу.

В останній (п’ятій) колонці необхідно вказати вартість відпущеної кількості ЛЗ. Дані з цієї колонки використовуються для проведення ABC-аналізу. Якщо дослідник не має певного виду даних для заповнення конкретної колонки таблиці, то її необхідно залишити порожньою для збереження структури таблиці. ЛЗ, який був відпущений кільком відвідувачам за 1 день може бути записаний різними рядками. Hortor автоматично відшукає продажі одного ЛЗ за день і підсумує їх. Після завершення формування файлу з даними необхідно його зберегти у форматі CSV та завантажити до програми Hortor, що можна здійснити на головній сторінці натисканням кнопки "Провести аналіз".

Обсяг категорій при проведенні ABC, FMR чи XYZ-аналізів може бути заданий довільно на вкладці "Налаштування". Також можна обрати варіант проведення формального VED-аналізу - пошук аналізованих ЛЗ у Державному формулярі третього або четвертого випусків.

Залежно від обсягу внесених даних та комбінації аналізів виведення результатів може відбутися від декількох секунд до 1-2 хв. від моменту завантаження файлу. Готову матрицю можна переглянути на екрані або експортувати до програм Microsoft Word або Excel (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 Фрагмент матриці результатів ABC/XYZ/VED-аналізу

.2 Комп’ютерна програма Читанка

Створена для аналізу складності текстів навчальних видань. Програма Читанка створена для автоматичного обрахунку індексів читабельності, що характеризують легкість сприйняття тексту людиною, а саме: індекс туманності Ганінга, індекс Флеща-Кінкейда, автоматизований індекс читабельності,індекс Колеман-Ліу (Coleman-Liau index) та індекс SMOG. Ця програма придатна для визначення вищевказаних індексів для української та російської мови і реалізована у вигляді моделі надання програмного забезпечення як сервісу (Software as a Service, SaaS) у безкоштовному варіанті. Це модель пропозиції програмного забезпечення споживачеві, при якій постачальник розробляє веб-додаток, розміщує його і здійснює підтримку з метою надання доступу користувачам через інтернет.

Основні переваги такої моделі - відсутність необхідності встановлювати програмне забезпечення, одночасний доступ багатьох користувачів, легкість у модернізації та оновленні системи. Для проведення аналізу необхідно відсканувати фрагмент тексту, перенести його у приймаюче поле програми і натиснути кнопку аналізу. Формули індексів вимагають для коректних результатів аналізувати неперервні витяги з тексту. Проте, позаяк заголовки та підзаголовки не є повними реченнями, то при виборі фрагменту для аналізу їх слід пропускати.

Процедура обробки математичних формул не визначена, тому їх також слід уникати в аналізованих фрагментах. Запропонована комп’ютерна програма вміє визначати наявність абревіатур, оскільки при обчисленні індексів читабельності прийнято вважати абревіатуру за одне слову з кількістю складів, рівною кількості літер. За вимогами до підрахунку деяких індексів читабельності достатньо витягу з тексту обсягом щонайменше 100 слів, а для коректного обчислення індексу SMOG необхідно щонайменше 30 речень. Тому для уніфікації методики прийнято рішення аналізувати 3 неперервні витяги з тексту обсягом по 10 речень з початку, середини та кінця навчального видання. Комп’ютерна програма Читанка була апробована при діагностиці складності навчальної літератури для студентів фармацевтичних факультетів з дисциплін «Організація та економіка фармації» та «Менеджмент та маркетинг у фармації».

Рисунок 2.3 Головна сторінка програми Читанка

.3 Комп’ютерна програма Ecofin

Створена для аналізу фінансово-господарської діяльності аптек

На майданчику створення нових знань також вільно доступною є опрацьована комп’ютерна програма Ecofin, яка за даними звітних документів (форма 1 "Баланс" і форма 2 "Звіт про фінансові результати") оцінює економічний стан конкретної аптеки. На стартовій сторінці комп’ютерної програми Ecofin передбачено два інтерактивних бланки звітних документів (форма 1 і форма 2). Бланки наділені властивостями самоперевірки заповнення та автоматичного обрахунку. Наприклад, при роботі користувача з бланком форми №1 спеціальний скрипт буде слідкувати чи збігаються суми балансу активу та пасиву, чи відповідає значення, внесене в поле "сума за розділом" - сумі елементів цього розділу. Система автоматичного обрахунку дозволяє у визначених чарунках (позначених підкресленням) задіяти подвійним кліком мишки вбудований калькулятор. Наприклад, натиснувши двічі на полі №030 "Чистий дохід від реалізації" одержимо різницю рядків №010 та №020 (за наявності заповнених відповідних рядків) тощо. Після заповнення користувачем необхідних полів звітних форм та натискання кнопки проаналізувати, спрацьовує відповідний скрипт, який використовуючи закладений алгоритм розрахунків, та логічні оператори: "ЯКЩО", "І", "АБО", в залежності від етапу експрес-аналізу видає відповідну таблицю розрахунків та генерує висновок стосовно фінансового положення та наявних тенденцій в економічних результатах діяльності аптеки (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 Частина автоматичного експрес-аналізу діяльності аптеки, проведеного комп’ютерною програмою Ecofin.

.4 Комп’ютерна програма Expertus

Створена для автоматизованого аналізу експертних оцінок

Метод експертних оцінок часто використовується у наукових дослідженнях фармацевтичного напрямку. Інтерпретація його результатів сильно залежить від різних чинників, в тому числі від узгодженості суджень експертів. Даний метод часто використовують у своїх дослідженнях молоді науковці: студенти-дипломники, магістранти, аспіранти, здобувачі і відчувають утруднення в проведенні даного виду аналізу. При тому, що існують різноманітні програмні пакети для статистичного аналізу даних (SPSS, Statistica тощо), більшість із них недоступні молодим науковцям або через значну вартість, або через високу складність в опануванні вказаного прикладного програмного забезпечення. Тож, вважаємо, що назріла необхідність у створенні безкоштовного веб-сервісу для автоматизації проведення аналізу експертних оцінок спрямованого допомогти проводити дослідження молодим науковцям. Тому нами розроблена комп’ютерна програма для автоматизації аналізу експертних оцінок, яка функціонує у вигляді вільно доступного веб-сервісу

Комп’ютерна програма написана на скриптовій мові програмування PHP, використано програмний інтерфейс Google Visualization API для побудови інтерактивних діаграм - Google Charts. Опрацьована програма працює із вхідними файлами формату CSV. Такий файл можна підготувати у будь-якому табличному редакторі (Microsoft Excel, OpenOfficeCalc, LibreOfficeCalc тощо). Дані повинні бути сформатовані у таблицю, кількість колонок, якої відповідає кількості аналізованих факторів, а кількість рядків - кількості експертів, що брали участь у дослідженні. Комп’ютерна програма працює за наступним алгоритмом. Спочатку формується таблиця перетворених рангів, позаяк у відповідях експертів різні фактори можуть бути оцінені однаковим рангом.Наступним кроком обчислюється коефіцієнт конкордації W, та критерій ч2. Шляхом порівняння розрахованого критерію ч2 із табличним значенням робиться висновок про узгодженість суджень експертів. На наступному кроці проводиться перевірка узгодженості відповідей респондентів по кожному фактору зокрема з виведенням відповідного висновку користувачеві. Завершальним етапом є побудова діаграми за сумами рангів факторів.

Позитивним для молодих науковців є не лише швидкість і простота в одержанні результатів аналізу, а й можливість відслідкувати порядок дій програми та хід основних розрахунків.

Рисунок 2.5 Результати аналізу експертного оцінювання, проведене програмою Expertus

3. Формалізація та алгоритмізація медичних задач

.1 Основні поняття

Під алгоритмом розуміють правило, що вказує дії, в результаті виконання яких приходимо до шуканого результату. Таку послідовність дій називають алгоритмічним процесом, а кожну дію - його кроком. Етап алгоритмізації в загальному випадку настає лише тоді, коли зрозуміла постановка задачі, коли існує чітка формальна модель, в рамках якої буде, власне, відбуватися розв’язання задачі.

З цієї точки зору процес підготовки задачі передбачає:

Постановку задачі - визначення її змісту та вихідних даних.

Розробку алгоритму розв’язання - вибір методу розв’язування та опис послідовності дій.

Представлення алгоритму розв’язання - побудова структурної схеми алгоритму.

Формалізація - процес подання інформації про об’єкт у вигляді алгоритму. В результаті аналізу задачі визначається специфіка даних, вводиться система умовних позначень, встановлюється приналежність її до одного з класів задач (наприклад, математичні, фізичні, медичні тощо).

Якщо певні аспекти розв’язуваної задачі можна виразити в термінах якої-небудь формальної моделі (визначеної структури, що використовується для подання даних), то це, безумовно, необхідно зробити, оскільки в цьому випадку в рамках формальної моделі можна дізнатись, чи існують методи й алгоритми розв’язання поставленої задачі. Навіть якщо вони не існують, то використання засобів і властивостей формальної моделі допоможе в побудові розв’язку задачі.

Формалізована медико-біологічна задача повинна бути алгоритмізованою. Під алгоритмізацією розуміють метод опису систем або процесів шляхом створення алгоритмів їх функціонування.

У IX ст. узбецький математик Мухаммед, уродженець Хорезма (арабською «аль-Хорезмі»), розробив правила виконання чотирьох арифметичних дій над числами в десятковій системі числення. Множину цих правил назвали алгоритмом (algorithmi - від латинського написання імені аль-Хорезмі), а потім словом «алгоритм» почали позначати сукупність правил певного виду, а не тільки правил виконання арифметичних дій. За аль-Хорезмом, алгоритм - це упорядкований скінченний набір чітко визначених правил для розв’язування задач за скінченну кількість кроків.

Говорячи про алгоритми, необхідно розглянути джерела їх виникнення.

Перше джерело - це практика, наше повсякденне життя, що надає можливість, а іноді й вимагає отримувати алгоритми шляхом описання дій з розв’язування різних задач. Такі алгоритми називаються емпіричними.

Друге джерело - це наука. З її теоретичних положень і встановлених фактів можуть бути виведені алгоритми. Так, на основі теоретичних законів можна побудувати алгоритми для управління різними технологічними процесами.

Третім джерелом є різні комбінації і модифікації вже наявних алгоритмів. Прикладами алгоритмів є правила приготування ліків в аптеці, інструкції прийняття ліків, процес лікування хворого тощо.

Алгоритм повинен володіти такими властивостями:

1.      Визначеність. Алгоритм не повинен містити вказівок, зміст котрих може бути сприйнятий неоднозначно. Крім того, після виконання чергової вказівки алгоритму не має виникати ніяких суперечностей відносного того, яка вказівка буде виконуватися наступною. Інакше кажучи, при виконанні алгоритму ніколи не повинна з’являтися потреба у прийнятті будь-яких рішень, котрі непередбачені укладачем алгоритму.

2.      Масовість. Алгоритм складається не для розв’язання однієї конкретної задачі, а для цілого класу задач одного типу. В простому випадку ця варіативність алгоритму забезпечує можливість використання різних допустимих вихідних даних.

.        Дискретність. Процес, який описується алгоритмом, має бути поділений на послідовність окремих дій. Описання, що при цьому виникає, являє собою послідовність чітко відокремлених одна від однієї вказівок, котрі утворюють дискретну структуру алгоритмічного процесу - лише виконавши вимоги однієї вказівки, можна перейти до наступної.

.        Результативність - обов’язкова властивість алгоритмів. ЇЇ суть полягає у тому, що при точному виконанні всіх вказівок алгоритму процес прийняття рішення (отримання результату) повинен закінчитися через скінчену кількість кроків і при цьому має бути отримана відповідь на поставлені в задачі питання.

.2 Способи подання алгоритмів

Існує кілька способів подання алгоритмів: словесний, символічний, графічний.

Словесний спосіб полягає в описуванні алгоритму в термінах звичайної мови. Даний спосіб застосовується рідко, оскільки запис при цьому досить громіздкий і можуть виникнути суперечливі тлумачення алгоритму.

Графічний спосіб - зображення алгоритму у вигляді структурної схеми, котра складається з окремих блоків. Цей спосіб подання алгоритму є найбільш зручним і наочним.

При поданні задачі графічним способом застосовують такі основні види блоків:

Блок у вигляді прямокутника символізує виконання певних вказівок задачі. Стрілками позначається напрям ходу виконання умов задачі.

Блок у вигляді ромба символізує перевірку виконання певного твердження з метою прийняття рішення про напрям ходу подальшого виконання умови задачі. Всередині блока описується умова, яку треба перевірити. Можливі операції вказуються на виходах - лініях, що виходять з блока.

Початок і кінець алгоритму позначаються у вигляді овальних блоків.

Якщо існує потреба звести кілька ліній в одну, то використовують сполучне коло.

При складанні структурної схеми алгоритму необхідно дотримуватися наступних вимог, так званих правил для складання структурної схеми алгоритму:

Будь-який алгоритм повинен мати початок і кінець.

Усі блоки, крім перевірки умови, мають тільки один вихід.