Водночас, на думку В.О. Закриницької, сучасна система управління у сфері соціального захисту в Україні має складний, багаторівневий характер, вирізняється розмаїтістю суб'єктів, які представляють як державний, так і недержавний сектори. За теперішнього часу, в умовах реформаторських змін, що відбуваються у сфері соціальної політики, ця система потребує вдосконалення. Це стосується як організаційних, так і правових засад її функціонування [9, с. 179].
Чинне законодавство не забезпечує на сьогодні плідної взаємодії органів державної влади між собою та інститутами громадянського суспільства щодо забезпечення соціального захисту сім'ї, дітей та молоді. Немає чіткого і загальнозрозумілого офіційного визначення в національному законодавстві таких важливих понять, як «соціальний захист», «соціальна політика» та «система надання соціальних послуг».
Висновки
Підсумовуючи викладене, зауважимо, що система соціального захисту - це сукупність інститутів і комплекс заходів економічного, правового, організаційного характеру, які спрямовані на запобігання або пом'якшення негативних наслідків для людини і її сім'ї під час настання певних соціально значущих обставин (у тому числі соціальних ризиків), а також на збереження і відновлення гідного й необхідного рівня їх соціального добробуту. Право на соціальний захист, адресований кожній людині й громадянину, слід відрізняти від заходів соціального захисту - конкретних заходів держави, спрямованих на повнішу реалізацію соціальних прав окремих груп населення. Це групи сфери «соціального ризику», які потребують особливої підтримки, турботи й уваги суспільства і держави.
Список використаних джерел
Загальна декларація прав людини : прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата звернення: 15.01.2020).
Європейська соціальна хартія : прийнята Радою Європи 18 жовтня 1961 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_300 (дата звернення: 15.01.2020).
Князька Л.А. Адміністративно-правове регулювання в галузі соціального захисту населення: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 ; Київ, 2010. 215 с.
Приходько С. Держава і соціальний захист громадян. Право України. 1999. № 2. С. 22-26.
Кириченко О.Ю. Соціальний захист населення як об'єкт публічного управління. Теоретичні питання юриспруденції і проблеми правозастосування: виклики ХХІ століття : тези доп. учасників II Всеукр. наук.-практ. конф., м. Харків, 10 грудня 2019 р. Харків : НДІ ППСН, 2019. С. 103-105.
Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 15.01.2020).
Вітер В.І. Теоретичні засади соціального захисту населення. Фундаментальна економічна теорія в структурі економічного знання: проблеми та виклики сучасності : матеріали круглого столу, КНЕУ, 7 листопада 2019 р. Київ, 2019. С. 116-121.
Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України : Постанова КМУ від 17 червня 2015 р. № 423. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-2015-%D0%BF (дата звернення: 17.01.2020).
Закриницька В.О. Адміністративно-правові засади управління у сфері соціального захисту сім'ї, дітей та молоді: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 ; Харків, 2014. 210 с.