. Хімічний коефіцієнт молекулярної
зміни β0
[6]:
(2.13)
13. Дійсний коефіцієнт молекулярної
зміни β
[6]:
(2.14)
. Коефіцієнт
молекулярної зміни в точці z, βz [6]:
(2.15)
. Постійна палива,k [6]:
(2.16)
. Коефіцієнти в рівнянні середньої
ізохорної теплоємності газів у точці z
визначаються за рівняннями, кДж/(кмоль∙К) [6]:
(2.17)
(2.18)
. Коефіцієнти в рівнянні середньої
ізохорної теплоємності газів у точці b
[6]:
(2.19)
(2.20)
18. Теплота
згоряння палива, приведена до абсолютного нуля
, кДж/кг [6]:
(2.21)
19. Нижча
теплота згоряння палива, приведена до абсолютного нуля
кДж/кг [6]:
(2.22)
. Постійні в
рівнянні згоряння:
(2.23)
У першому наближенні температуру Tz приймаємо виходячи з того, що при більшому значенні Tz> 2000 К відбувається дисоціація газів, що небажано.
21. Максимальна
температура в циклі Tz визначається методом послідовних наближень за формулою,
К [6]:
(2.24)
Перше наближання при Tz = 2000 К:
Друге наближання:
Третє наближання:
. Максимальний
тиск в циліндрі pz, МПа [6]:
(2.25)
2.1.5 Розрахунок процесу розширення
Основний робочий хід поршня двигуна здійснюється при розширенні продуктів згорання. На процес розширення впливають теплообмін газів, що розширюються, із стінками циліндра, можливість витоку газів через нещільність в результаті процесу дисоціації. Всі ці фактори обумовлюють зменшення показника політропи n2. У зв'язку з труднощами врахування всіх факторів супроводжуючих процес розширення, для визначення параметрів газів використовують політропу і умовний показник n2, що постійний на процесі розширення і дає таку ж роботу, як при дійсній політропі.
23. Ступінь попереднього розширення ![]()
[6]:
(2.26)
24. Ступінь подальшого розширення ![]()
[6]:
(2.27)
. Температура газу в кінці розширення Тb, К [6]:
(2.28)
26.Тиск в кінці процесу розширення рb, МПа [6]:
(2.29)
.1.6 Визначення індикаторних показників циклу
Індикаторні показники характеризують досконалість робочого циклу в циліндрі, де враховуються тільки теплові втрати.
Всі теплові втрати в даному циклі двигуна враховуються індикаторним ККД, який є критерієм використання теплоти, підведеної до робочого тіла.
.Середній індикаторний тиск по діаграмі без
скруглення pi', МПа [6]:
(2.30)
. Середній індикаторний тиск за округленій індикаторній діаграмі
, МПа [6]:
(2.31)
. Питома індикаторна витрата палива gi, кг/(кВт·год) [6]:
(2.32)
. Індикаторний ККД ηi
[6]:
(2.33)
.1.7 Визначення ефективних параметрів двигуна
Ефективні показники робочого циклу враховують теплові і механічні втрати, які є при передачі енергії розширення газів через поршень і кривошипно-шатуновий механізм на колінчастий вал.
Середній ефективний тиск є одним з найважливіших показників робочого циклу, що характеризують ступінь ефективного використання об'єму робочого циліндра, а також рівень наддуву. Ефективний ККД характеризує ступінь досконалості робочого циклу, ступінь наближення розрахункового циклу до ідеального, ступінь досконалості конструкції [6].
. Середній ефективний тиск ре, МПа [6]:
,
(2.34)
. Питома ефективна витрата палива ge,
кг/(кВт·год) [6]:
(2.35)
33. Ефективний ККД двигуна, ηе:
(2.36)
Рисунок 2.1 - Індикаторна діаграмма
. Індикаторна потужність, кВт:
(2.37)
. Ефективна потужність, кВт:
(2.36)
РОЗДІЛ 3
ДИНАМІКА ДВИГУНА
3.1 Розрахункова схема кривошипно -
шатунного механізму
.1.1 Складові рушійного зусилля
Під рушійною силою розуміють систему усіх сил, прикладених до центру приведення усіх поступально рухомих мас механізму.
В загальному випадку рухомі зусилля
будуть представленні в алгебраїчну суму:
(3.1)
де РДВ - сила від тиску газів;
PS - сила інерції поступальних мас;
Рg - сила тяжіння поступальних мас;
РК - сила тиску на поршень с тильної частини;
РТР- сила тертя.
При ескізному проектуванні двигуна, сили тертя враховувати не обовʼязково, т.к. деяке збільшення РДВотримане при цьому збільшить запас міцності деталей в розрахунках на міцність.
В звʼязку з тим, що сила Рg
та сила РК є постійні величин, то в розрахунках будем використовувати формулу
котра враховує основні складові рушійного зусилля.
(3.2)
3.1.2 Силова схема КШМ
На рис 3.1 представлена слова схема КШМ
Рисунок 3.1 - Силова схема КШМ
кут повороту колінчатого валу;
сила
інерції поступальних мас, МПа;
нормальна сила, МПа;
сила яка
діє на шатун, МПа;
радіальна
сила, МПа;
дотична
сила, МПа.
(3.3)
(3.4)
(3.5)
(3.6)
3.2 Вибір вихідних данних для розрахунку
динаміки двигуна
Тактність - 4
Діаметр циліндраD= 0,275 м
Хід поршня S= 0,350 м
Частота обертання колінчатого вала n=600 хв-1
Постійна механізму
=0,250
Кут заклинки кривошипів колінвалу - 120°
Дійсна ступінь стиснення Е=13
Ступінь попереднього розширення
1,681
Показник політропи стиснення, n1 = 1,371
Показник політропи розширення, n2 = 1,25
Маса поступально - рухомих частин,віднесена до площі поршня, кг/м2,= 167,0
Максимальний тиск згорання, Pz = 6,534МПа
Тиск початку стиснення, Pa = 0,169 МПа
Сила тяжіння поступально - рухомих мас,віднесена до площі поршня,= 0,145МПа
Середній умовний тиск в період очищення і наповнення циліндра,= 0,184 МПа
Тиск, що діє на поршень знизу,
Pbs=0,178МПа
3.3 Побудова діаграми сумарних дотичних зусиль і
визначення середнього крутного моменту
.3.1 Визначення максимального кута повороту кривошипа
Кут повороту кривошипа відповідний періоду зміни
сумарної дотичній діаграми визначається за формулою:
где z = 0,5 - коэффициент тактности двигателя;i = 6- количество цилиндров двигателя (3.7)
3.3.2 Побудова діаграми сумарних дотичних зусиль
Середнє сумарне тангенціальне зусилля, Tr = 1,145МПа
У тепловому розрахунку індикаторна потужність, Ni = 614,17 кВт
У динамічному розрахунку індикаторна потужність, Ni = 614,17 кВт
Відносна помилка динамічного розрахунку, -0,36 %
Таблиця 3.1 - Крива сумарного тангенціального зусилля
|
|
|
|
0 |
0,3097 |
|
10 |
1,5545 |
|
20 |
2,7401 |
|
30 |
2,9903 |
|
40 |
2,3684 |
|
50 |
1,7022 |
|
60 |
1,0725 |
|
70 |
0,5188 |
|
80 |
-0,0169 |
|
90 |
-0,5154 |
|
100 |
-0,8361 |
|
110 |
-0,6287 |
|
120 |
0,3097 |
Рисунок 3.2 - Крива
сумарного тангенціального зусилля
Таблиця 3.2 - Дані дляпобудовидинамічних діаграм
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
5,565 |
-0,144 |
5,375 |
0,000 |
5,375 |
0,000 |
|
120 |
0,747 |
0,072 |
0,773 |
0,171 |
-0,535 |
0,584 |
|
240 |
0,184 |
0,072 |
0,210 |
-0,047 |
-0,145 |
-0,159 |
|
360 |
0,184 |
-0,144 |
-0,006 |
0,000 |
-0,006 |
0,000 |
|
480 |
0,184 |
0,072 |
0,210 |
0,047 |
-0,145 |
0,159 |
|
600 |
0,244 |
0,072 |
0,270 |
-0,060 |
-0,187 |
-0,204 |
|
720 |
5,565 |
-0,144 |
5,375 |
0,000 |
5,375 |
0,000 |
Рисунок 3.3
-Діаграми динаміки двигуна
Середнєзначення сумарноїдотичної
силивизначається по формулі:
(3.8)
де
= 13 -
кількість сумарних дотичних зусиль;
3.4 Визначеннярозрахункової
величиниіндикаторної і ефективноїпотужності
Індикаторнапотужність дизеля, кВт:
Ефективна потужність дизеля,
кВт:
(3.9)
Розрахунок
зійшовся без похибки за ефективною потужністю.
РОЗДІЛ 4
ПЕРЕВІРОЧНИЙ РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ
ОСНОВНИХ ДЕТАЛЕЙ ДВИГУНА
Основний розрахунковий елемент
поршня - його днище, в якому під час роботи виникає напруга, обумовлена тиском
газів і різницею температур внутрішньої і зовнішньої поверхонь. Поршневе днище
прийнято розраховувати (рисунок 4.1), як вільно лежачу плиту, що спирається на
коло середнього діаметру поршня D1 і навантажену рівномірним тиском Рz..