Курсовая работа (т): Негативний вплив підприємств вуглевидобувної промисловості на навколишнє середовище на прикладі Донецької області

Негативний вплив підприємств вуглевидобувної промисловості на навколишнє середовище на прикладі Донецької області

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика Донецької області

1.1 Геологічна будова Донецької області

1.2 Кліматична характеристика Донецької області

1.3 Господарське використання Донецької області

2. Екологічний стан компонентів навколишнього середовища

2.1 Екологічний стан атмосферного повітря

2.2 Екологічний стан поверхневих вод Донецької області

2.3 Екологічний стан земельних ресурсів і грунтів Донецької області

3. Екологічний моніторинг донецької області

3.1 Стан нагляду і контролю за атмосферним повітрям

3.2 Стан нагляду і контролю за водними ресурсами

3.3 Стан нагляду і контролю за земельними ресурсами

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Донецька область належить до найбільш екологічно напружених регіонів України. Велика концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортні інфраструктури, значна щільність населення створили величезне навантаження на біосферу регіона. Поєднання недостатньої системи правового та екологічного захисту природного середовища, низької ефективності захисних споруд, низького рівня екологічної свідомості суспільства призвело до небезпечної екологічної ситуації у Донецькій області.

Недосконалість діючої системи забезпечення екологічної безпеки населення та охорони довкілля потребує постійного її вдосконалення на державному, регіональному і місцевому рівнях у сферах законодавства, визначення пріоритетів політики територій, природоохоронних дій в виробничій та комунальній сферах, екологічного моніторингу довкілля та контролю джерел забруднення, екологічного інформування освіти та залучення до охорони довкілля населення.

Розробка регіональної Програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу довкілля Донецької області здійснюється в рамках "Програми охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки Донецької області на 2001-2005 роки" [1] та з урахуванням Положення про порядок розробки екологічних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. №1091 та постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. №44 "Деякі питання фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету" [7] та Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" [5].

Регіональна програма моніторингу довкілля - це сукупність завдань, направлених на реалізацію цілей моніторингу в межах Донецької області, з урахуванням її географічних, соціально-економічних та адміністративних особливостей. Програма моніторингу Донецької області є складовою частиною Програми загальнодержавної системи моніторингу довкілля.

Мета розробки Програми - визначення шляхів створення відкритої інформаційної системи моніторингу, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля та здоров'я населення; запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Основними завданнями Програми моніторингу довкілля є:

·              створення та забезпечення функціонування інфраструктури регіональної системи моніторингу довкілля, як основи інтеграції відомчих мереж в єдину систему спостережень;

·              створення уніфікованого програмно-методичного забезпечення ведення баз даних та інформаційного обміну;

·              удосконалення мереж спостережень за станом довкілля;

·              удосконалення та впровадження в роботу усіх суб'єктів регіональної системи моніторингу єдиної нормативно-методичної бази;

·              створення та ведення банків даних по всіх складових довкілля;

·              удосконалення та втілення нормативно-правового та економічного механізму прийняття та виконання рішень у сфері моніторингу довкілля;

·              створення механізму комплексної оцінки, прогнозування та управління станом довкілля.

Програма багатоцільової інформаційно-аналітичної системи моніторингу довкілля Донецької області створюється з метою виявлення критичних чинників антропогенного впливу на довкілля та стан здоров'я населення, поліпшення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на усіх рівнях; якісного обґрунтовування виконання природоохоронних заходів.

екологічний моніторинг донецька радіаційний

1. Загальна характеристика Донецької області

1.1 Геологічна будова Донецької області

Донецька область розташована в південно-східній частини України. На південному заході та заході вона межує з Дніпропетровською та Запорізькою областями, на північному заході - з Харківською, на північному сході - з Луганською, на сході - з Ростовською областю Російської Федерації, а з півдня - омивається Азовським морем. Територія області простягнулась з півночі на південь на 240 км та зі сходу на захід - на 170 км.

Територія Донбасу відноситься до структурної зоні, тектонічне положення якої не дуже зрозуміле. З одного боку, вона тісно пов'язана з докембрійською Східно-Європейською платформою, з іншого - з Предкавказською епігерцинською платформою. За комплексу ознак він являє собою палеозойської трог, що вклинився в межі платформи [15].

Палеозойські породи зім'яті в складки з утворенням великої кількості тектонічних порушень. З породами кам'яновугільного <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4> та пермського <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4> періодів пов'язані великі родовища кам'яного вугілля і солей.

Порода складчастого комплексу перекриваються відкладеннями, що полого залягають мезозою <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B9> та кайнозою <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B9>.

За площею поширення переважають території кайнозойської (неогенової <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD>) системи. У районі Донецького кряжу - палеозойської (кам'яновугільної і частково пермської) системи. На Приазовської височини - архейської системи <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%B9>. В заплаві річок Сіверський Донець, Бахмут - ділянки мезозойської (крейдяний <https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B9%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4>) системи (рис.1.1.1).

Область займає західну частину Донецького кряжу та східну половину Приазовської височини. По території краю проходить вододіл річок басейнів Чорного та Азовського морів. Рельєф Донецької області горбисто-рівнинний, з характерною сильною ерозією ґрунтів. Північна та центральна частини області - це Донецький кряж, південна - Приазовська височина [14].

У Дніпровсько-Донецькій западині Східно-Європейської платформи, що захоплює північ Донецької області, спостерігаються багаточисельні соляні куполи з покладами нафти, газу і кам'яної солі. Характерною особливістю геологічної будови є наявність потужних відкладень кам'яновугільної системи в центральній і східній частинах області і вихід на поверхню інтрузивних утворень кристалічного щита в південних і західних районах. Основну частину запасів поверхневих вод Донецької області складають річки. Їх в області налічується 247, але лише 8 мають протяжність понад 40 км. Всі річки живляться за рахунок опадів, талих снігових вод, джерел і промислових стоків [7].

1.1    1.2 Кліматична характеристика Донецької області

Клімат Донецької області формується під впливом температури повітря, опадів, сонячної радіації, повітряних мас, циркуляції атмосфери, підстильної поверхні, рельєфу. Уcя територія знаходиться в помірному поясі, в області помірно континентального клімату. Рівнинний характер поверхні території України сприяє вільному просуванню на територію Донецької області атлантичних, арктичних і континентальних повітряних мас. Взимку переважно північно-східні та східні вітри, влітку північно-західні і західні, на узбережжі Азовського моря - бризи. Максимальні швидкості вітру досягають 20 - 30 м / сек. Середня температура повітря у січні становить мінус 4-6° С. Клімат нестійкий. У зв’язку з вторгненням теплих повітряних мас із заходу морози часто змінюються відлигами. У холодну пору року переважає Азіатський антициклон [1].

Середня кількість атмосферних опадів в Донецькій області коливається від 350 мм (Приазов’я) до 550 (на Донецькому кряжі). Основна кількість опадів (76-82%) на території Донецької області випадає у вигляді дощу і тільки 18-24% - у вигляді снега - Територія області відноситься до зони з недостатнім зволоженням. Максимальна кількість опадів випадає в травні-липні та вересні-жовтні, мінімальне взимку - "січень-лютий. Дощі тут мають зливовий характер, короткочасні і охоплюють невеликі площі. Сніговий покрив досягає 10-30 см, що створює сприятливі умови для вирощування озимих культур.

На території Донецької області відбувається зміна пір року, що характеризуються різними погодними умовами.

Зима м’яка і нетривала. Для даної території взимку характерна активна циклонічна діяльність. Початок зими - кінець листопада т - початок грудня - відрізняється постійної хмарністю, туманами * Опади випадають у вигляді снігу. Заметілі на території Донецької області можуть спостерігатися протягом всієї зими. Весна настає з приходом теплих південних і західних повітряних мас. Вона починається на півдні (Приазов’я) і поступово просувається на північ. Часто навесні після встановлення теплих погод настають холоди, викликані припливом холодного арктичного повітря Азіатського антициклону. Іноді бувають штормові вітри східного напрямку, які видувають верхній шар сухого ґрунту. У цей час спостерігаються пилові бурі [3].

Літо спекотне, посушливе. У літній час ідуть дощі зливового характеру. Часті посухи, суховії і пилові бурі. Вони порушують водний баланс рослин, призводять до загибелі посівів. Кінець літа характеризується зниженням температури повітря до + 15° С і нижче.

Осінь на території Донецької області починається з поступового зниження температури повітря, посилення циклонічної діяльності, що проявляється у збільшенні днів з туманами і опадами. Однак бувають тривалі періоди, коли тримаються досить високі температури (+ 20° С). Поступово Температура падає і на початку жовтня починаються заморозки на поверхні.

1.3 Господарське використання Донецької області

За попередніми даними, у 2012р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2011р. становив 94,2%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - 91,1%, у господарствах населення - 97,5%. У 2012р. за обсягами сільськогосподарського виробництва область посіла восьме місце в Україні (рис.1.2.1).

Рисунок 1.2.1 Динаміка обсягу сільськогосподарського виробництва (у % до попереднього року)

В останні роки у господарствах області спостерігається тенденція збільшення обсягів використання мінеральних добрив під сільськогосподарські культури. У порівнянні з рівнем 2000 року внесення мінеральних добрив збільшилося у 3 рази (з 16 до 47 кг/га), внесення органічних добрив залишилося на рівні 0,6 т/га посівної площі. В середньому за 2010-2012 роки під всі посіви сільськогосподарських культур на гектар посівної площі (форма 9б-с/г) внесено по 0,6 т органічних та 46.7 кг поживних речовин мінеральних добрив.

Під урожай 2012 року внесено на 1 га посівної площі 53 кг мінеральних та 0,7 т органічних добрив [14].

Такий загальний рівень внесення добрив є вкрай недостатнім для компенсації втрат ґрунтами елементів живлення рослин та отримання запланованої врожайності.

Господарська освоєність земельних угідь Донецької області - 2651,7 тис. га, що складає 100% до загальної площі території області. Площа земель, яку займають сільськогосподарські угіддя складає - 2041,5 тис. га (77%), ліси та інші лісовкритті площі - 204,0 тис. га (7,7%), забудовані землі - 199,2 тис. га (7,5%) [14].

2. Екологічний стан компонентів навколишнього середовища

2.1 Екологічний стан атмосферного повітря

Донецька область займає головне місце в економічному потенціалі України. На її території створена потужна техносфера, що включає понад 1100 значних промислових підприємств гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості, енергетики, тяжкого машинобудування та будівельних матеріалів, експлуатується близько 300 родовищ корисних копалин. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури в поєднанні із значною щільністю населення створили величезне навантаження на біосферу - найбільшу в Україні і Європі.

Найгострішою екологічною проблемою Донецького регіону, яка вимагає якнайшвидшого вирішення, є забруднення повітряного басейну [3].

Найбільш забрудненими на сьогоднішній день в Донецькій області є міста Маріуполь, Дебальцеве, Харцизьк, Єнакієве, Донецьк, Кіровське, Макіївка. Підприємства цих міст викидають щорічно найбільше забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також проблемою є те, що ці міста найбільш густонаселені, тому відбувається негативний вплив на здоров’я великої кількості людей.

За інформацією управління статистики, викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за 2012 рік становили 1514,8 тис. т (без урахування викидів діоксиду вуглецю), що на 11 тис. т або на 0,7 % менше, ніж за 2011 рік. У середньому на одне підприємство припало по 1644,8 т забруднюючих речовин. Крім того, обсяги викидів діоксиду вуглецю склали 60,7 млн. т. (табл.2.1.1).

Табл.2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

Основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються підприємства вугільної промисловості, металургії та підприємства - виробники електроенергії. Їх часта в загальному обсязі викидів складає 93,5%. Отже найбільше забруднення атмосферного повітря спостерігається саме в тих містах та районах, де розташовані підприємства цих видів діяльності. Зокрема, у м. Маріуполь всього викинуто 330,4 тис. т. забруднюючих речовин або 21,8% обласного обсягу викидів; м. Дебальцеве - 172,2 тис. т (11,4%); у Маріїнському районі всього викинуто 148,7 тис. т (9,8%); Старобешівського району - 118,5 тис. т (7,8%); м. Харцизьк - 110,2 тис. т (7,3%); м. Єнакієве - 77,3 тис. т (5,1%); м. Донецьк - 71,6 тис. т (4,7%); м. Кіровське - 59,4 тис. т (3,9%); Слов’янського району - 53,5 тис. т (3,5%) серед яких значне місце посідають метан, оксид вуглецю, діоксид та інші сполуки сірки, пил, сполуки азоту [9].

.2 Екологічний стан поверхневих вод Донецької області

Водні ресурси області формуються за рахунок транзитної притоки поверхневих вод по р. Сiверський Донець, місцевого річкового стоку, що 27 формується в межах області, стічних, шахтних і кар’єрних вод, а також експлуатаційних запасів підземних вод. Окрім регуляції річкового стоку водосховищами та ставками, природний дефіцит води покривається за рахунок каналу Сіверський Донець-Донбас, який на 80% забезпечує область водою для питного водопостачання. По території області протікає 246 річок довжиною більше 10 км. Це всього лише 1% від загальної кількості річок України. З них, згідно класифікації Водного кодексу, одна відноситься до великих - Сіверський Донець, загальною довжиною 1053 км. Вісім середніх річок, до яких відносяться Казенний Торець, Лугань, Кальміус, Міус, Кринка, Самара, Вовча та Мокрі Яли. Решта річок відноситься до категорії малих. Загальна протяжність річок Донецької області - 15990 км. В гідрографічному відношенні територія області може бути поділена на три частини: Північну (басейн р. Сіверський Донець), Південну (річки Приазов’я) та західну (басейн Дніпра) [5].