Статья: Фінансова політика як інструмент антикризового фінансового регулювання на рівні держави

Як зазначалося раніше, для ринкової економіки характерна циклічність економічного руху, що характеризується періодичними злетами та падіннями ринкової кон'юнктури. У сучасній економічній літературі цикли інтерпретуються як періодичні зміни підвищуючих і понижуючих тенденцій у виробництві [5]. Антикризове фінансове регулювання припускає аналіз зародження і протікання циклічних процесів, а також вироблення спеціальних антикризових стратегій для пом'якшення наслідків криз. Основними завданнями антикризового регулювання є пом'якшення кризових процесів і використання кризи як стартової точки для нового витка розвитку економічної системи [6].

До функцій антикризового фінансового регулювання належать: передкризове регулювання, регулювання в умовах кризи, регулювання процесів виходу із кризи, стабілізація нестійких ситуацій (забезпечення керованості), мінімізація втрат й втрачених можливостей, своєчасне прийняття рішень. Кожна із перелічених функцій має свої особливості, але у своїй сукупності вони характеризують антикризове регулювання в цілому як безперервний процес, що потребує наукового підходу до формування всіх його етапів з огляду на властивості економічної системи та на необхідність забезпечення сталого розвитку економіки.

Реалізація фінансової політики в антикризовому фінансовому регулюванні економіки в умовах світової економічної кризи вирішальне значення має побудова ретельно продуманої стратегії економічного розвитку. Необхідний початковий етап у розробці такої стратегії - комплексна й своєчасна діагностика стану економіки. Одна з найбільш значимих рис системи стратегічного управління, якій на сьогоднішній день також не приділяють достатньої уваги, є її здатність до самонавчання, заснована на вивченні й обробці попереднього досвіду. Не викликає сумнівів, наприклад, те, що глибокий і всебічний аналіз результатів проведення ринкових перетворень у світовій та вітчизняній економіці міг би істотно підвищити якість і результативність заходів державного регулювання в умовах світової економічної кризи, яка розпочалася у 2008 р. [7, 8].

Підходи до антикризового фінансового регулювання економіки мають бути орієнтовані не лише на подолання наслідків кризи, але, в першу чергу, на забезпечення трансформаційних змін в економіці як наслідок ефективної поведінки держави до та під час економічної кризи.

У першу чергу це стосується світової економічної кризи, зважаючи на неможливість в умовах глобалізації уникнути її впливу для конкретної держави. Кожний з етапів реалізації стратегії економічного розвитку за своєю суттю може розглядатись на визначеному етапі як окрема стратегія антикризового фінансового регулювання, який забезпечується фінансовою політикою [9].

Основним завданням, що має стояти перед антикризовим фінансовим підрозділом держави в сприятливий період, є коротко - й довгострокове прогнозування можливих кризових ситуацій і розробка пакету превентивних заходів, спрямованих на своєчасну діагностику кризи, що зароджується, і її блокування ще на ранніх стадіях виникнення. Державна політика регулювання кризових ситуацій полягає в мінімізації економічного й соціального збитку, викликаного дією світової економічної кризи. При цьому важливо відзначити, що руйнування неефективних підприємств є найважливішим чинником ринкової економіки, що забезпечує її зростання і розвиток[10, 11].

Антикризове фінансове регулювання соціально-економічних процесів в контексті реалізації фінансової політики на рівні держави можливо здійснюватися за такою схемою, що представлена на рис.1

Рис. 1 .Схема антикризового фінансового регулювання соціально-економічних процесів на рівні держави

Дослідження взаємозв'язку антикризових заходів, проведених на макрорівні, дозволяє сформулювати наступні рекомендації з удосконалення механізму антикризового фінансового регулювання в умовах світової економічної кризи на базі стратегії економічного розвитку України, яка орієнтована на запобігання згубної дії та забезпечення стабільного зростання економіки та підвищення добробуту населення і повинна містити наступні пріоритети:

удосконалення податкової системи: застосування податкових стимулів до інноваційних і високотехнологічних підприємств;

створення й державна підтримка реально діючої мережі надійних кредитних установ;

удосконалення нормативно-правової бази, особливо в розділах про неспроможність підприємств і регулювання діяльності акціонерних товариств;

підвищення інноваційної та інвестиційної активності;

перехід до стандартів розвинених країн у сфері державних фінансів ;

підвищення ефективності антимонопольної політики, створення здорового конкурентного середовища;

забезпечення відповідності політики держзакупівель, включаючи закупівлі держкорпорацій, пріоритетам розвитку вітчизняної промисловості;

забезпечення охорони інтелектуальної власності за світовими стандартами;

визначення місії їхньої діяльності і її цілей;

збагачення теорії організацій на основі узагальнення наявного практичного досвіду роботи антикризових керуючих;

побудова (на основі досягненні теорії організацій) навчальних програм для конкретних кризових ситуацій.

Висновки

Необхідність орієнтації фінансової політики на сферу антикризового фінансового регулювання економіки в забезпеченні реалізації стратегії соціально-економічного розвитку в умовах світових економічних криз є науково обґрунтованою та обумовленою практикою ринкового господарювання. Сформовані рекомендації щодо форсування економічного зростання України після кризи базуються на основі формування стратегії економічного розвитку на базі визначених пріоритетів, що ставить завдання пошуку шляхів переходу від вирішення проблем подолання вже виниклих криз або пророкування можливих строків їхнього настання, до забезпечення умов безперервного поступального розвитку економіки.

Перспективи подальших наукових досліджень у даному напрямку передбачають формування наукових рішень щодо створення міжнародних та національних програм соціально-економічного розвитку країни в кризовий та посткризовий період з врахуванням орієнтирів сучасної інтергації.

Список використаних джерел

антикризовий фінансовий стратегія

Колінець Л. Антикризове регулювання економіки в умовах світових економічних криз: орієнтація на реалізацію стратегії економічного розвитку/Л.Колінець. - Економічний аналіз. 2010 рік. Випуск 5. -С.276-279

Боцман С.В. Ефективна модель антикризового управління на

підприємстві / С.В.Боцман, В.І.Захарченко. - I Міжнародна науково- практична інтернет-конференція «Проблеми та перспективи інноваційного соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації: регіональний

вектор», Ізмаїл - 2012 [Електронний ресурс].-Режим доступу:://fei.idgu .edu .ua/ conference/dokl/d22 .html

Економічна криза 2014 р. в Україні та антикризова податкова політика / І. В. Ярошенко, О. В. Костяна // Бізнес Інформ. - 2014. - № 10. - С. 318-323.

Чухно А.А. Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання / А.А.Чухно // Економіка України. - 2010. - №2. - С. 413.

Богдан Т.П. Глобальна фінансова криза та виклики для економічної політики в посткризовий період] / Т.П.Богдан // Фінанси України. - 2010. - №6. - С. 3-

Барановський О.І. Банківські кризи: сутність, фактори

виникнення та особливості прояву / О.І.Барановський // Економіка України. - 2010. - №2. - С. 34-48.

Рисін В.В. Наслідки фінансової кризи для банківського сектору та ризики державного втручання / В.В.Рисін // Фінанси України. - 2010. - №8. - С. 24-33

Геєць В.М. Формування і розвиток фінансової кризи 2008 -2009 років в Україні / В.М.Геєць // Економіка України. - 2010. - №4. - С. 5-15.

Програма загальнодержавних антикризових заходів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.fru.org.ua/law/965-2009.

Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи / Жаліло Я.А., Бабанін О.С., Белінська Я.В. та ін.. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua