1. Посадову особу Державної інспекції України з питань праці було звинувачено у корупції і притягнуто до відповідальності за зайняття підприємницькою діяльністю. Під час перевірки було з’ясовано, що ця особа була учасником одного з товариств з обмеженою відповідальністю (TOB). Працівник заперечував проти звинувачення, посилаючись на те, що він як фізична особа — учасник TOB не є підприємцем. Підприємницькою діяльністю, на його думку, займався не він, а засноване за його участю ТОВ.
Питання:
1. Які особи не можуть займатися підприємницькою діяльністю? Якими
нормативними актами це визначається?
2. Чи заслуговують на увагу доводи правопорушника?
3. Чи змінилася б ситуація, якби зазначена особа була учасником не TOB, а
повного товариства?
Згідно ст. 2 Закону України «Про підприємництво»: не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.
На підставі п. 2, ч. 1, ст. 42 ГПК України, п. 4, ч. 2, його докази мають бути прийнятими до уваги.
Повне товариство – товариство, юридична особа, всі учасники якого проводять спільну підприємницьку діяльність і солідарно несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Сутність товариства з обмеженою відповідальністю в тому, що учасники такого товариства відповідають за його зобов'язаннями в обмеженому
об'ємі.
Державна служба України з питань праці (Держпраці). Держпраці реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Тому на підставі ст. 2 ЗУ «Про підприємництво» не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.
2. Громадянин Васильніков, перебуваючи у складі учасників повного товариства, що займалося виготовленням металопластикових вікон, вирішив заснувати власне підприємство. Не виходячи з товариства, він заснував приватне підприємство, основним видом діяльності якого було виробництво жалюзі та віконних склопакетів. На неодноразові вимоги товариства припинити випуск ідентичної продукції він не реагував. Товариство звернулося до суду із позовом до Васильнікова про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
Питання: Чи підлягає позов товариства задоволенню?
Проаналізувавши ст. 21 КЗпП України, абзацу 2, можна дійти висновку, якщо в трудовому договорі між роботодавцем і працівником не було чітко зазначено про заборону реалізувати свої здібності одночасно на одному або декількох підприємствах, якщо це прямо не заборонено законом.
Тому, на підставі вище викладеного, на мою думку, вказана заява задоволенню не підлягає.