Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти контролю як функції менеджменту на сучасному підприємстві
.1 Поняття і сутність контролю в менеджменті
.2 Види контролю
.3 Процес та етапи контролю
Розділ 2 Практичні аспекти контролю як функції менеджменту на підприємстві ТОВ «Шик і Блиск»
.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства
.2 Використання методів контролю на підприємстві ТОВ «Шик і Блиск»
Розділ 3 Пропозиції щодо удосконалення контролю на підприємстві
Висновки
Список
літератури
Вступ
Контроль як основна функція менеджменту поєднує види управлінської діяльності, пов'язані з формуванням інформації про стан і функціонування об'єкта керування (облік), вивченням інформації про процеси й результати діяльності (аналіз), роботою по діагностиці й оцінці процесів розвитку й досягнення цілей, ефективності стратегій, успіхів і прорахунків у використанні коштів і методів керування.
Остання стадія контролю пов'язана із з'ясуванням проблем і причин їхнього виникнення, що і є підставою для активних дій по коректуванню відхилень від мети й плану діяльності. Слід зазначити, що всі розглянуті стадії функції контролю здійснюються одночасно, тобто контроль може бути в процесі діяльності й після її завершення, а система організації контрольної діяльності залежить від конкретної ситуації.
Функцію контролю, виходячи з її ролі в процесі керування, називають функцією зворотного зв'язку менеджменту з об'єктом керування. Значення даної функції обумовлено природою економічної діяльності менеджерів, які здійснюють процес керування цією діяльністю й через діяльність людей відповідно до об'єктивного характеру відтворювальних процесів і з урахуванням суб'єктивних факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що впливають на цей розвиток.
Контроль потрібний для того, щоб бути упевненим в ефектності діяльності підприємства. Однак сама функція контролю - поняття неоднозначне. Види діяльності, що включаються за функціональною ознакою поділу управлінської праці в контроль, такі широкі, що для того, щоб побачити їх у процесі управління, ми повинні розглянути їх на широкому фоні певних понять і впливів, перш ніж обговорювати основні принципи і цілі.
Мета курсової роботи є розкрити сутність здійснення ефективного контролю в менеджменті на сучасному підприємстві та його роль в розвитку економіки України.
Для досягнення поставленої мети було поставлено наступні завдання:
розкрити поняття і сутність контролю в менеджменті;
виокремити види контролю;
визначити процес та етапи контролю;
оцінити організаційно-економічну характеристику підприємства;
проаналізувати використання методів контролю на підприємстві ТОВ «Шик і Блиск».
Для ефективного контролю необхідно дотримуватися принципів результативності, адресності, сприйняття, своєчасності, гнучкості й економічності.
У значній мірі ефективність функції контролю визначається методологією, тобто попередніми дослідженнями й розробкою принципів, правил, інструкцій, а також критеріїв оцінки й показників, що вимірюють окремі сторони діяльності й процеси. Крім того, необхідна розробка процедур проведення контрольних операцій, підбор і підготовка управлінського персоналу, здатного до такої роботи.
Виконання функції контролю вимагає високої професійної підготовки, досвіду роботи з людьми. Фахівець в області контролю повинен бути організованим і доброзичливим, що може дати більший ефект, чим твердий контроль і тверді санкції, хоча останнє багато в чому визначається видом робіт, самостійністю виконання й інших ситуаційних факторів. У всякому разі менеджери відповідають за ефективність своїх рішень матеріально, адміністративно, морально, тобто своїм престижем і кар'єрою.
управлінський процедура контроль ефективний
Розділ 1 Теоретичні аспекти контролю
як функції менеджменту на сучасному підприємстві
.1 Поняття і сутність контролю в
менеджменті
Нагальною потребою для менеджерів, що займаються управлінням процесами, є вміння об'єктивно оцінювати факти. Функція контролю служить для оцінки рівня результативності зафіксованих фактів. Адже без оцінки отриманого результату організація не може визначити, наскільки добре вона функціонує і чи забезпечує досягнення поставлених цілей. Час від часу система управління повинна порівнювати відомості про фактичний стан організації з тим станом, де вона має знаходитись відповідно до розроблених планів.
Із загального визначення поняття управління випливає, що управління існує як процес тільки тоді, коли є факт досягнення цілі. Отже, контролювання - це процес людської діяльності, спрямований на встановлення корисності факту, що здійснився, його направленості на досягнення цілі або визначення ступеню відхилення від плану досягнення цілі, допущеного окремою особою, групою осіб або організацією в цілому. У цьому сенсі функція контролю - це здатність організації вчасно сприймати факт досягнення результату (цілі) або встановлювати помилки, що шкодять досягненню цілей організації.
Контроль - це процес у менеджменті, за допомогою якого особа або організація (колектив людей) встановлює відхилення фактичних результатів віл тих, що інша особа, група або організація в цілому повинна мати для досягнення поставлених цілей [6, с.283].
Суб'єктами контролю виступають державні, відомчі, органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління, лінійний і функціональний апарат підприємств та об'єднань.
Об'єктами контролю є: місії, цілі і стратегії, процеси, функції і завдання,параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці.
Основним завданням контролю є процес забезпечення досягнення цілей і місії організації. Об'єктивність і необхідність контролю як функції менеджменту визначають такі фактори:- невизначеність середовища (зміна законів, політики, структури організації, технології, ринку, складу працівників організації тощо);- небезпека виникнення кризових ситуацій;- доцільність підтримки успіху організації;- тиск з боку конкурентів;- боротьба за ринки збуту товарів і т. ін.
Отже, функція контролю спрямована на встановлення помилок і обмеження їхнього нагромадження в діяльності менеджменту організації.
Невизначеність є основною умовою, у якій менеджерам доводиться приймати рішення. Люди, що беруть участь у підготовці рішення (збір, аналіз, обробка інформації, вироблення варіантів рішення) і його реалізації (виконанні), є основним джерелом невизначеності. їхнє поводження важко спрогнозовувати і воно залежить від багатьох особистісних характеристик і умов роботи. Менеджеру важливо розуміти, що вони можуть досягти яких-небудь результатів, тільки працюючи разом з людьми і за посередництва людей. У цьому процесі функція контролю дозволяє менеджеру переконатися, що люди, які беруть участь у процесі прийняття і виконання рішень, діють так, як потрібно. Крім того, у процесі контролювання менеджер може вчасно виявити проблеми і не дозволити їм перерости в кризу.
Функція контролю допомагає своєчасному подоланню проблем в організації спільної праці на виробництві і в управлінні.
Спілкування з людьми є основним методом у діяльності менеджерів. Комунікації в роботі менеджера будуються на вмінні "говорити мовою" тієї особи, з якою ведеться робота. В організації ефективних комунікаційних зв'язків функція контролю виконує роль зворотного зв'язку.
Отже, контроль, що використовується у процесах комунікацій у формі зворотного зв'язку, дозволяє керівнику переконуватися в тому, що підлеглий правильно зрозумів і сприйняв поставлену перед ним задачу.
Однак сутність і зміст контролю полягає не стільки в обмеженнях діяльності окремих осіб або організацій, скільки у своєчасному коригуванні діяльності організації до того, як проблеми, що виникли, не перетворяться в кризу. Керівництво організації може визначити, де організація домоглася успіхів, а де зазнала невдачі.
Найважливіше значення контролю полягає у виявленні саме тієї поведінки менеджерів і підлеглих, яка найбільш ефективно сприяла досягненню загальних цілей організації. Рівень участі в досягненні цілей організації повинен бути зрозумілим менеджерам і підлеглим, а не тільки керівникам. Таким чином вони розумітимуть зміст контролю над своєю діяльністю.
Отже, створення ефективної організації контролю забезпечує зниження опору контролю з боку підлеглих на підприємстві.
Контрольна функція - це діяльність не тільки із виявлення відхилень фактичного результату від планових показників, але в той же час і перевірка ефективності, правильності, обґрунтованості раніше прийнятих рішень. Контроль також виявляє фактичну базу, що дозволяє здійснити корекцію раніше прийнятих рішень або ж прийняти нове рішення, більш відповідне фактичному стану, властивому можливостям організації. Постійна перевірка прийнятих рішень і їхнє коригування веде до зниження витрат, запобігання неефективному використанню ресурсів організації [12, с.91].
Отже, функція контролю спрямована на мінімізацію витрат і стимулювання виробництва. Пристосування до змін зовнішнього середовища. Виживання організації значною мірою залежить від оцінки змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі, і своєчасного пристосування своєї діяльності до цих змін. Правильно спроектована система контролю спрямована на забезпечення роботи менеджерів з моніторингу і вироблення реакції на зміну зовнішнього середовища. Контроль створює організаційно-економічну систему відкритого типу, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем.
Такі поняття виходять із того, що контроль як вид управлінської діяльності і як функція управління змінює своє значення в залежності від об'єкта контролю і навколишніх умов, а також від поверхневого дослідження даного явища. Це призводить до того, що контролювання дуже часто плутають з такими самостійними функціями як аналізування і регулювання.
Фахівці менеджменту, напевно, погодяться з тим, що поняття "контроль" має три різні значення: 1) контроль як одна із загальних функцій управління; 2) контроль як діяльність або процес виконання управлінської роботи; 3) контроль як спосіб дотримання людьми або організаціями встановлених стандартів (обмежень і критеріїв) [3, с.71].
Будучи сполучною і неоднозначною функцією в процесі виробництва і управління, контролювання має безліч цілей. Розглянемо основні цілі контролювання в організації.
. Забезпечення планового протікання виробничого процесу. Досягнення даної цілі пов'язане в основному з двома видами контролю: експедиторським і диспетчерським.
Диспетчерський контроль пов'язаний в основному із наданням інформації прохід процесу виробництва продукції. Він спрямований на:
а) контроль видачі виробничим підрозділам скоординованих календарних планів випуску продукції;
б) підтримку гнучкості у виробничому процесі;
в) контроль процесу виконання календарних планів, обґрунтування необхідних регулюючих впливів у процесі виробництва [5, с.63].
. Відповідність стандартам якості продукції, що випускається.
Контроль якості продукції проводиться різними способами. Найбільш поширені його види спрямовані на наступні об'єкти:
а) контроль якості сировини, що надходить, матеріалів, деталей. Він називається вхідним контролем;
б) контроль за дотриманням стандартів (технологічних норм, нормативів) у процесі виконання технологічних операцій. Це - виробничий контроль;
в) контроль якості готової продукції наприкінці виробничого процесу. Він має назву фінішний (остаточний) контроль;
г) контроль техніко-хімічних і структурних якостей готової продукції вибірковий контроль;
д) контроль якості конструкторської і технологічної документації - нормо контроль [1, с.361].
Ці дві цілі контролю є в той же час елементами процесу виробництва і процесу управління.
. Забезпечення ефективної діяльності організації. Ціль відповідає одному з найважливіших видів контролю - маркетинговому.
. Забезпечення фінансової конкурентоспроможності організації. На досягнення даної мети спрямований фінансовий контроль, що включає:
¨ контроль прибутковості (рентабельності);
¨ контроль фінансової стійкості;
¨ контроль кредитоспроможності;
¨ контроль використання капіталу;
¨ контроль рівня самофінансування;
¨ контроль валютної самооплатності [7, с.80].
. Надання гарантій належного виконання управлінського рішення. Ця ціль спрямована на підвищення ефективності здійснення рішення, прийнятого керівником. Відсутність цього контролю досить часто призводить до того, що рішення не досягають цілі або взагалі не виконуються. Управлінський контроль часто слугує для обмеження влади, що може бути використана менеджерами під час виконання рішення.
. Установлення зворотного зв'язку в процесі комунікацій. Часто цю ціль поєднують із реалізацією управлінських рішень. Однак зворотний зв'язок існує не тільки для обслуговування процесу прийняття рішень. Зворотний зв'язок, створюваний за допомогою функції контролю, зумовлює взаєморозуміння людей.
Цим переліком, очевидно, не
вичерпуються цілі функції контролю. Контроль поширюється і на інші об'єкти.
Наприклад, захист активів організації від злочинства, браку, неправильного
використання. Контрольна функція здійснюється через інвентаризацію, аудиторські
перевірки, встановлення матеріальної відповідальності. Визначаючи цілі контролю
в конкретних організаційних формах, керівництво створює правову базу для
подальших організаційних рішень. Виконання контрольних функцій, при залученні
усіх сфер діяльності, дозволяє визначити, наскільки добре підприємство працює в
напряму досягнення своїх цілей.
.2. Види контролю
Контроль як управлінська діяльність зводиться до зіставлення менеджером двох результатів - результату, встановленого планами організації, і фактично отриманого результату. Контрольна діяльність завжди спрямована на ці об'єкти управління. Як нам відомо, діяльність це конкретне завдання управління. Кожна задача контролю має своє призначення й інтегрується з іншими задачами в системі управління. Якби цього не було, то серед працівників апарату управління неможливо було б провести ефективний розподіл праці. А це призводить до дублювання робіт і появи так званих "нічийних" задач.
Контроль над поведінкою об'єкта має як призначення, так і часовий інтервал його здійснення. Тому контроль як вид діяльності може бути класифікований за цими двома ознаками.
За призначенням виділяють такі види контролю:
¨ лінійний;
¨ функціональний;
¨ операційний [2, с.72].
Різняться ці види контролю тільки відношенням до контрольованого об'єкта або процесу.
Лінійний контроль. Значна частка задач контролю виражена відношенням "підлеглий-начальник". Вони встановлюють зворотний зв'язок після того, як управлінське рішення прийняте і настав час для його виконання. Оцінка результатів прийнятого керівництвом рішення виконується, насамперед, за допомогою задач контролю. Контролю також підлягають дії виконавця, рішення не тільки з погляду ефективності, але і способу виконання цих дій. Виконавці дуже часто під впливом особистих мотивів можуть взагалі не виконувати прийняте рішення. Тому керівник повинен пам'ятати, що "реальна цінність рішення стає очевидною тільки після його здійснення". Кожне прийняте керівником рішення вимагає відповідного контролю над виконанням його підлеглими. А для цього керівник повинен налагодити лінійний контроль.
Функціональний контроль. Організації широко використовують різні види функціонального контролю: виробничий, фінансовий, маркетинговий, нормоконтроль, кадровий, експедиторський.
Функціональний контроль відстежує найважливіші економічні показники, виконання конкретних функцій. Наприклад, при фінансовому контролі враховуються такі показники, як рівень прибутку, витрати виробництва і їхнє співвідношення із чистими продажами, ефективністю капіталовкладень, забезпеченістю власними коштами, фінансовим станом (платоспроможністю і ліквідністю) та ін.