Дослідження
продуктивності пшениці озимої селекції СГІ залежно від сортового складу в
незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА ТА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ДО ЗМІНИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
РОЗДІЛ 2. УМОВИ, МЕТОДИКА ТА АГРОТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
.1 КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ТА ПОГОДНІ УМОВИ В РОКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
.2 ҐРУНТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДНИХ ДІЛЯНОК
.3 ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
.4 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ НА ДОСЛІДАХ
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
.1 ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА РОЗВИТКОМ СОРТІВ
.2 БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ СОРТОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ
3.3 ДОСЛІДЖЕННЯ СОРТОВОЇ МІНЛИВОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЮ
3.4 МІНЛИВІСТЬ ПОЛЬОВОЇ СХОЖОСТІ І ЗИМОСТІЙКОСТІ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
.5 ФІТОСАНІТАРНІ ОБСТЕЖЕННЯ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
.6 УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
.7 ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЗЕРНА СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
.8 КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ‘ЯЗКУ ОСНОВНИХ БІОМЕТРИЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ З УРОЖАЙНІСТЮ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ
РОЗДІЛ 5. БІЗНЕС-ПЛАН ВПРОВАДЖЕННЯ КРАЩОГО ВАРІАНТУ ДОСЛІДУ В ВИРОБНИЦТВО
.1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
.1.1 КОРОТКА ДОВІДКА ПРО ІСТОРІЮ ПІДПРИЄМНИЦТВА
.1.2 МІСЦЕ ЗНАХОДЖЕННЯ, НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
.1.3 ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА, СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ
5.1.4 ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН ПІДПРИЄМСТВА (ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ)
.1.5 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
.2 РИНКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
.3 ПЛАН МАРКЕТИНГУ
.4 ПЛАН ВИРОБНИЦТВА ПРОПОНОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ
.5 ВИТРАТИ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ (КОШТОРИС ВИТРАТ НА ОСНОВНЕ ВИРОБНИЦТВО)
5.6 ФІНАНСОВИЙ ПЛАН
.7 ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
.8 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ПОСІВІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
.1 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
.2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ ОХОРОНИ ПРАЦІ
.3 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАХОДИ
.4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ПОСІВІ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
.5 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
.6 РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ
РОЗДІЛ 7 ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ У ВИРОБНИЦТВО
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Як відомо, зерно озимої пшениці - це єдине незамінне джерело одержання сировини для виробництва величезної кількості необхідних людині харчових продуктів. На фоні загострення харчової кризи в світі зростання валового виробництва якісного зерна пшениці є чи не найважливішою проблемою сучасного сільського господарства, над вирішенням якої зараз працюють вчені і фахівці усіх передових аграрних країн світу. Україна, як одна з найбільш потужних аграрних країн Європи, не є виключенням.
Найважливішою рушійною силою прогресу в досягненні високих, сталих і, головне, якісних врожаїв є впровадження у виробництво нових сортів озимої пшениці. Застосування нових, високопродуктивних, районованих і перспективних сортів озимої пшениці з підвищеними адаптивними властивостями - ось головна запорука росту валових зборів зерна. Саме тому потрібно приділяти значну увагу вибору сорту пшениці, проводити їх випробовування у конкретних умовах вирощування і впроваджувати найкращі варіанти у виробництво.
Актуальність теми: вирішення питання продовольчої проблеми в Україні може вирішуватися багатьма шляхами, втім впровадження новітніх високопродуктивних і адаптивних сортів є чи не найперспективнішим способом розв’язання цієї проблеми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з сортовипробування районованих і перспективних сортів озимої пшениці в незрошуваних умовах ПОК «Зоря» Білозерського району Херсонської області проводились згідно договору з Селекційно-генетичним інститутом НААНУ з оцінки новостворених сортів і гібридів сільськогосподарських культур в незрошуваних умовах південного регіону України.
Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є оцінка існуючих та новостворених кращих сортів пшениці озимої в незрошуваних умовах Херсонської області і виділення кращих з них для впровадження у виробництво, ведення системи первинного насінництва.
Завданням досліджень є:
проведення спостережень і вимірів з біометрії рослин, відстеження їх динаміки протягом вегетації культури;
фенологічні спостереження за розвитком рослин, по сортам;
визначення стійкості й адаптованості сортів до погодних і кліматичних умов господарства;
встановлення різниці в кількісних і якісних показниках врожайності зерна озимої пшениці залежно від сорту.
Об’єкт дослідження: зміна урожайності зерна пшениці озимої та його якісних показників в залежності від сорту.
Предмет дослідження: продуктивний і адаптивний потенціал районованих сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше одержано довгострокові об’єктивні дані щодо продуктивного потенціалу та адаптивності нових сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ в умовах Південного степу України, а також проведено детальне їх порівняння і дані рекомендації для с/г підприємств та фахівців аграрного сектору.
Практичне значення одержаних результатів: результати проведеного екологічного сортовипробування є цікавими для виробничників, які займаються вирощуванням пшениці озимої в умовах Південного степу України за традиційною технологією; впровадження рекомендацій, одержаних внаслідок проведених досліджень, здійснено на базі ПОК «Зоря» у поточному році.
Особистий внесок здобувача: дослідження проводились на базі ПОК «Зоря» сумісно з агроном-насіннєводом господарства; автором дипломної роботи самостійно проводилися спостереження за ростом і розвитком рослин, облік урожаю та аналіз снопового матеріалу відібраного на дослідах рослин, проведені статистичні аналізи отриманих даних.
Апробація результатів роботи: неодноразово приймав участь в роботі наукових студентських конференцій кафедри землеробства від 22 листопаду 2012 р, 19 березня 2013 р, та 21 листопаду 2013 р присвяченій 110 річчю від дня народження С.Д. Лисогорова на яких були розглянуті основні результати проведених наукових досліджень.
Публікації. Матеріали досліджень опубліковані:
. Лиховид П.В. Оцінка потенціалу продуктивності та адаптивних властивостей перспективних сортів озимої пшениці в умовах південного регіону України. // Лиховид П.В., Свиридов О.В. «Перспектива» № 13, 2012р.
. Лиховид П. В. Вплив попередників на розміри і якість врожаю зерна озимої пшениці в неполивних умовах Південного Степу України.// Лиховид П.В., Свиридов О.В. «Перспектива», № 14, 2013р.
. Лиховид П. В. Екологічне сортовипробування кращих сортів озимої пшениці селекції СГІ НААНУ в умовах південного Степу України. //Лиховид П. В. Свиридов О.В. «Перспектива» № 18, 2014р.
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ ПРОДОВОЛЬЧОГО ЗЕРНА ТА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ДО ЗМІНИ АГРОКЛІМАТИЧНИХ УМОВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
озима пшениця сорт селекція
Сорт є одним із найважливіших факторів зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Науковими дослідженнями встановлено, що за рахунок селекційних досягнень і впровадження у виробництво нових сортів і гібридів, урожайність окремих польових культур підвищується більше ніж на 50 % [1,2].
Кількісне і якісне поліпшення виробництва зерна пшениці озимої в Україні має забезпечуватись передусім за рахунок добору найбільш високопродуктивних та адаптивних сортів і повної реалізації їх генетичного потенціалу.
Сортовий потенціал м’якої озимої пшениці величезний [3]. Щорічно у наукових установах створюються, вивчаються і підтримуються нові оригінальні сорти і форми озимої пшениці. Описати все генетичне різноманіття пшениці озимої практично неможливо, оскільки щороку її генофонд поповнюється новими варіантами морфобіотипів з різним спектром ознак і властивостей [4].
Україна з давніх часів славиться селекційними досягненнями по озимій пшениці. При створенні нових сортів особлива увага приділяється таким важливим господарським показникам як урожайність та якість зерна. У всіх селекційних установах і підрозділах проводиться інтенсивна робота з селекції на зимостійкість, посухостійкість, стійкість до різних фітопатогенів, до вилягання. У зв’язку з тим, що Україна має високу строкатість ґрунтово-кліматичних умов, зазвичай створення сортів прив’язане до певного регіону (зони) їх поширення і вирощування. У кожній екологічній зоні створюються і використовуються сорти конкретного екотипу [4].
Серед багатьох селекційних установ України найбільших успіхів у селекції озимої пшениці досягли Селекційно-генетичний інститут НААНУ (м. Одеса), Миронівський інститут пшениці, Інститут рослинництва ім. Юр’єва (м. Харків), Інститут землеробства (м. Київ), Інститут агропромислового виробництва (м. Донецьк), Інститут фізіології рослин та генетики (м. Київ), Інститут зрошуваного землеробства південного регіону (м. Херсон) [4].
Особливо важливими для нашого регіону є досягнення Селекційно-генетичного інституту НААНУ, оскільки фахівці даної установи займаються виведенням сортів степового екотипу, найбільш адаптованих до ґрунтово-кліматичних і погодних умов Херсонської області.
Озима пшениця є однією з найбільш інтенсивних зернових культур [5]. Разом з тим генетичний потенціал даної культури реалізується недостатньо.
На сучасному етапі розвитку землеробства основним шляхом збільшення валових зборів зерна є ефективне використання сортових ресурсів озимої пшениці. В наш час значно скоротилися строки сортозаміни (до 5 - 6 років), що в поєднанні з удосконаленням технології вирощування дає підвищення урожайності зерна озимої пшениці [5].
Існує багато факторів, які впливають на продуктивний і адаптивний потенціал сорту. Одним із них є структура елементів урожаю, завдяки зміні якої в останні роки вдалося досягти значного приросту врожайності. В основному це стосується маси 1000 зерен, кількості зерен у колоску, подоланні не озерненості колосу, збільшення кількості продуктивних колосків [6].
Значення фактору сорту у підвищенні врожайності зерна пшениці озимої постійно зростає. Експериментально доведено, що підвищення врожайності на 50 - 55 % зумовлено комплексом агротехнологічних заходів, і на 25 - 30 % - біологічними особливостями сорту [7].
За результатами досліджень Пильнєва [8,9] завдяки селекційним досягненням урожайність озимої пшениці на півдні України за останні 75 років зросла на 80 %, або на 26,4 ц/га. При цьому основними змінами у морфології рослин є зниження їх висоти, збільшення продуктивності основного і бічних пагонів, підвищення озерненості колоса та зростання маси 1000 зерен. Крім того, великий вплив має і зміна тривалості як вегетаційного періоду в цілому, так і окремих міжфазних періодів. Згідно даних [10], збільшення тривалості періоду колосіння - стиглість зумовило збільшення урожаю зерна від 49 до 89 кг/день.
Високий продуктивний потенціал сортів степового екотипу зумовлений ще й здатністю інтенсивно використовувати світло короткого дня [11].
Кумаков [12] вважає, що велике значення для зростання урожайного потенціалу має підвищення фізіологічної активності асиміляційного апарату і кореневої системи, а подальше збільшення маси зерна без збільшення асимілюючих органів можливе за рахунок перерозподілу продуктів фотосинтезу між колосом і соломиною до певної межі. У зв’язку з цим одним із напрямів сучасної селекції сортів озимої пшениці є пошук форм з підвищеною активністю асиміляційного апарату.
Незважаючи на те, що урожайність зерна озимої пшениці майже на 50 % залежить від сортових особливостей, очевидним є факт, що одні генотипи відносяться до групи високопродуктивних, а інші - до генотипів меншої інтенсивності. Це доведено спеціальними дослідженнями по визначенню успадкування ознак потенціалу врожайності [13]. У той же час міжнародними випробуваннями сортів доведено, що жоден сорт не займає перше місце за врожайністю кожен рік або у всіх зонах вирощування. Тобто кожен сорт має свій генетичний потенціал продуктивності, який максимально розкривається лише за наявності визначених агроекологічних умов. Спадковий урожайний потенціал сорту ще не може гарантувати стабільно високої врожайності за відсутності у нього пристосовуваності до умов середовища.
Загалом величина врожаю зерна озимої пшениці залежить від таких факторів: число продуктивних рослин на одиницю площі; число продуктивних колосків на рослині; число зерен у колосі; маса 1000 зерен.
Селекційна практика показує, що великого значення зараз набуває ще й такий фактор, як синхронність розвитку пагонів різного порядку [14, 15, 16], і під час розробки моделей нових сортів можна казати про намагання «синхронізації» розвитку пагонів.
Крім усього вищевказаного, важливим напрямком селекції сортів озимої пшениці є селекція на адаптивність. Розвиток виробництва зерна пшениці на даний час багато в чому базується на постійному збільшенні адаптивності рослин, тобто здатності пристосовуватися до абіотичних і біотичних умов навколишнього середовища [4]. При цьому адаптація рослин досягається завдяки їх модифікаційній і генотиповій мінливості. В обох випадках мінливість є стрижнем формування адаптивності і продуктивного потенціалу.
Основними характеристиками, що використовуються для визначення мінливості сорту та її впливу на його адаптивність, є пластичність і стабільність.
Пластичність є фізіологічною характеристикою сорту. Вона специфічна для певної ознаки і по відношенню до певних факторів навколишнього середовища. Це здатність до адаптивної мінливості ознак організму і має в основному модифікаційний характер, проявляється в онтогенезі. Важливо враховувати, що пластичність одних ознак або властивостей через інтегрованість та кореляційні зв’язки може призвести до стабільності інших, більш складних ознак, і сприяти таким чином підвищенню адаптивності рослин і агроценозу в цілому [17].
Формулюючи узагальнене визначення адаптивності, можна сказати, що під адаптивним потенціалом розуміється здатність рослин до виживання і відтворення завдяки взаємозв’язаному функціонуванню генетичних систем онтогенетичної та філогенетичної адаптації [18]. Науковими дослідженнями доведено, що проблема поєднання адаптивного і продуктивного потенціалів можлива завдяки розумінню інтегрованості адаптивних реакцій рослин в онтогенезі і філогенезі, яка генетично детермінована.
Адаптивний потенціал озимої пшениці варто оцінювати як на рівні сорту, так і на рівні агрофітоценозу. Сорт - один із найбільш важливих факторів агроекологічної стабільності фітоценозу в аспекті його продуктивності і якості продукції. Адаптивний потенціал рослин сорту зумовлює їх екологічну стійкість і продуктивні можливості в конкретних агровиробничих умовах. З метою одержання максимального урожаю ознаки продуктивності і стійкості повинні бути узгоджені так, щоб у кожному окремому випадку вони найкращим чином відповідали умовам зовнішнього середовища [19].
Проблема поєднання високого продуктивного потенціалу та екологічної стійкості - одна з ключових проблем сучасної селекції. Кожен з існуючих на даний час сортів озимої пшениці має свої власні особливості, які виражаються в неоднаковому реагуванні на ґрунтово-кліматичні умови вирощування, агрофон, наявність доступної вологи, і як наслідок, в різній їх інтенсивності [20, 21, 22, 23, 24]. Ігнорування біологічних особливостей сортів озимої пшениці є однією з причин нереалізованого потенціалу продуктивності та величезних недоборів зерна.